4 вересня 2016, 8:22 Переглядів:
Парад. Вперше за часи незалежності для військових розробили нову форму. Фото: Олександр Яремчук У Києві 24 серпня пройшов великий військовий парад, який підвів підсумки розвитку армії за 25 років незалежності. В результаті невдалих реформ і масового скорочення армії України з потужною ядерної держави перетворилася в країну, яка не змогла відстояти свої території під час російської інтервенції. Україна була змушена почати відновлення збройних сил, яке, на думку експертів, все ж йде набагато повільніше, ніж цього вимагають обставини.
Після 1991 року. У спадок від СРСР Україна отримала величезну армію в 980 тис. Чол. У розпорядження Міноборони України перейшли близько 20 тис. Танків і бойових броньованих машин (ББМ) 1500 бойових літаків, 350 кораблів, близько 18 тис. Одиниць артилерії, понад 1200 ядерних боєголовок на міжконтинентальних балістичних ракетах (МБР) і понад 2600 одиниць тактичної ядерної зброї . Все це робило Україну могутньою військовою державою з третім за потужністю в світі ядерним потенціалом.
Але з ядерною зброєю розлучилися. Відмова від нього був передбачений в концепції оборони і будівництва ЗС, прийнятої Верховною Радою 11 вересня 1991 року. А в 1992 році парламент ратифікував Договір про звичайні збройні сили в Європі. Він встановлював для України гранично допустимий стелю чисельності ЗСУ і відразу передбачав виведення з бойового складу як мінімум 5300 танків, 2400 ББМ і 477 літаків. З того часу і аж до початку бойових дій в Україні навесні 2014 року розвиток ЗСУ йшло по шляху скорочення в умовах абсолютно недостатнє фінансування, який не покриває навіть мінімальні потреби (див. Інфографіку).
На кінець 1995 року української армії було скорочено понад 400 тис. Військовослужбовців, а в середину 1996-го Україна позбулася ядерної зброї. Остання шахтна установка для запуску МБР була ліквідована восени 2001-го в Первомайському районі Миколаївської області.
Натомість відмови від ядерного статусу України 5 грудня 1994 року підписала Будапештський меморандум, учасниками якого також стали "ядерні" Росія, Великобританія і США . Підписанти зобов'язалися поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України. Питання про порушення Росією норм Будапештського меморандуму встав в 2014 році під час анексії Криму та участі російських військ у бойових діях на Донбасі. До слова, Україна поділилася зі своїм північним сусідом частиною свого ядерного арсеналу, передавши Росії 11 стратегічних бомбардувальників і 581 крилату ракету в рахунок сплати боргів за газ .
РЕФОРМИ В АРМІЇ. Аж до березня 2014 року РФ не розглядалася українським військово-політичним керівництвом в якості супротивника. Це підтвердив 23 травня 2012 року тодішній секретар РНБО Андрій Клюєв , Представляючи в парламенті черговий варіант військової реформи. "У найближчі 5-7 років збройна агресія проти нашої країни маловірогідна", - заявив він, пояснюючи, чому у ВСУ ще є достатньо часу для реформ.
Всього до початку російської інтервенції було зроблено три спроби реформувати ЗСУ. Всі ці програми передбачали повний перехід армії на контракт і створення мобільних збройних сил для вирішення можливих локальних конфліктів. Існувала думка, що після завершення Другої світової війни і розпаду СРСР військових конфліктів з масованим застосуванням військ в наших землях чекати не варто.
Реалізація першої програми почалася в 2002 році. Коли в 2005-му президентом став Віктор Ющенко, з'явилася нова держпрограма реформування і розвитку ЗСУ. Однак в 2009 році її зупинили через нестачу коштів. З цієї ж причини до сих пір не виконані три цільові програми переозброєння армії, затверджені в 2007-му. Йдеться про будівництво нового корвета для флоту, оснащенні армії просунутим оперативно-тактичним ракетним комплексом "Сапсан" і поставках новітнього танка "Оплот". Замість "Цитаделі" ще в 2005 році в армію почав надходити бюджетний варіант танка Т-64 - БМ "Булат". Ці машини воюють на Донбасі. Хоча, на думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, "Булат" вже не зовсім відповідає вимогам часу: "Він занадто важкий і не дозволяє вести бойові дії в темний час доби".
Третя програма реформування і розвитку ЗСУ до 2017 року була затверджена Віктором Януковичем 2 вересня 2013 року. Нестача коштів планувалося компенсувати за рахунок реалізації надлишкового військового майна. З 2014 року був скасований призов на строкову військову службу, що дозволило заявити про повний перехід на контрактний принцип комплектування. На ділі ж вийшло так, що чисельність ЗСУ у 2013 році впала до історичного мінімуму (більше 165 тисяч чоловік), і армія не змогла відбити російську агресію. Після початку боїв на Донбасі чисельність ЗСУ почала збільшуватися, досягнувши зараз 250 тис. Чол. Почалися активні поставки озброєння і техніки. Більш уважно в Україні почали лояльніше ставитися і до фінансування армії, виділивши в 2016 році на потреби національної безпеки і оборони рекордну суму - понад 110 млрд грн (5% ВВП).
ЩО ПОКАЗАВ ПАРАД. 24 серпня Хрещатиком пройшло близько 200 одиниць бойової техніки. "Це були нові зразки, які надійшли на озброєння армії і Нацгвардії: БТР-4, бронеавтомобілі" Спартан "і" Дозор-Б ". Решта - зброя радянського виробництва, але ще має значну руйнівну силу. Це різні артилерійські системи, засоби ППО Повітряних сил , що складаються з зенітно-ракетних комплексів С-300 і "Бук", а також ППО Сухопутних військ, представлені комплексами "Оса", - пояснив Сергій Згурець. За його словами, велика частина ресурсів в даний час кинута на ремонт і модернізацію радянського озброєння.
Проте координатор групи "Інформаційне опір", народний депутат Дмитро Тимчук, зазначає, що наша армія зміцніла: "У нас з'явилися боєготові підрозділу, яких практично не було в 2014 році, йде закупівля і модернізація нових засобів озброєння. І, якщо врахувати повний провал перших 23 років, то все, що зроблено за ці два роки, - просто фантастика ". Подальші шляхи розвитку армії, на думку Згурця, повинні стосуватися продовження поставок озброєнь в Сухопутні війська.
За його словами, дефіцит пояснюється тим, що український ВПК не завжди встигає задовольнити замовлення Міноборони, в тому числі з-за різних поглядів на потреби армії і вартість виконуваних робіт. "Тому зараз Міноборони намагається знайти альтернативні шляхи, які дозволили б зменшити вартість і підвищити темпи виконання проектів", - пояснив Згурець.
Незважаючи на безпрецедентний в умовах України оборонний бюджет, грошей як і раніше не вистачає, зазначає Тимчук. "Плануючи 5% ВВП на нацбезпеку та оборону, ми змішали поняття, щоб показати високий відсоток. Оборона - це армія. А національна безпека - це спецслужби і правоохоронні органи. Так ось безпосередньо на армію йде максимум 2% ВВП. Це показник для мирного рівня країн НАТО, а у нас йде війна, і ВВП набагато менше, ніж у країн Альянсу. Досвід ведення воєн в ХХ столітті показав, що на армію слід виділяти 20-30% ВВП, але якщо ми так вчинимо, то нашу економіку чекає крах. Тому, коли ми плануватиме бюджет наступного року, нужн розділити поняття нацбезпеки і оборони та виділити на потреби армії хоча б 3% від ВВП ", - заявив Дмитро Тимчук.
Крім того, вчора держпідприємство "Укроборонпром" в честь свого 5-річчя презентувало нові зразки техніки: модель багатофункціонального безпілотного авіаційного комплексу, безпілотне тактичне багатоцільовий транспортний засіб "Фантом", новий 60-мм міномет, розроблений за стандартами НАТО, авіаційні ракети Р-27 , снайперську зброю та іншу сучасну техніку.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Ви зараз переглядаєте новина "Як змінилася українська армія за роки незалежності". інші Останні новини України дивіться в блоці "Останні новини"
АВТОР:
Ігор Вєтров
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
