Протягом останніх двох років український IТ-бізнес знаходиться під пильним "вийманням" МВС, СБУ, ГФС, ГПУ. Тільки в 2015-2016 роках правоохоронні органи влаштували погроми більш ніж в 50 IТ-компаніях. І цифра продовжує зростати. У мережі навіть стали з'являтися жарти про те, що з вилучених серверів СБУ будує свій дата-центр .
Виламування вимагачами в погонах дверей IT-компаній створило свої правила ведення бізнесу в Уанеті - інформацію стали зберігати на серверах, що знаходяться за межами території України. Більш передбачувана правозастосовна практика на Заході викликала попит на послуги закордонних дата-центрів. Як відзначають експерти, одна "швидка перевірка" силовиків обходиться дата-центрам втратою 10% клієнтів. Ну, а якщо "вивезли все" - бізнес закінчується. Зовсім.
В Україні залишають сервера на 100% тільки фінустанови - НБУ забороняє їм вивозити обладнання за кордон, а також компанії, для яких "наявність відсутності" сайту - некритично, наприклад шкільні та дошкільні установи. Як відзначають аналітики, за останні два роки «закрилося» більше 60 банків і цей процес триває , Що відповідно зменшує і число «вимушених» клієнтів українських дата-центрів. Чи не вивозять за кордон свої сервера і бюджетні організації, державні структури. Залишати обладнання в "Серверної Кореї" змушені і українські файлообмінники - на Заході їх швидко заарештують.
Назвати точну цифру упущеної вигоди у зв'язку з "еміграцією даних" в іноземні дата-центри, не береться ніхто.
Згідно з останнім дослідженням комерційних дата-центрів, проведеного в 2016 Expert & Consulting , Оборот всього ринку за 2015 рік зріс на більш ніж на 14% в гривні. Однак в доларовому еквіваленті - просів більш ніж на 43%. Середнє заповнення Цодов - на рівні 50%.
Найбільшою популярністю продовжують користуватися послуги Collocation (розміщення фізичних серверів в дата-центрі), займаючи більше половини ринку. При цьому найбільше зростання ринкової частки показали хмарні послуги, зокрема сегмент SaaS .
Експерти відзначають: у цього ринку є всі можливості для розвитку і зростання. Головне, щоб держава не втручалася.
Анатолій Фроленко, партнер консалтингової компанії Expert & Consulting:
- В Україні не найкраща ситуація на ринку ЦОД. Виїмка серверів силовиками не пройшла непомітно. Ті компанії, які могли, вивезли сервера за кордон. Точну цифру назвати складно. Звичайно, в українських дата-центрах краще зберігати сервера, адже якщо виникла якась проблема, то її швидше вирішити тут, на місці, ніж за кордоном. Однак, резерви будуть зберігати в іноземних ЦОД. У будь-якому випадку ринок буде розвиватися і рости. Але зараз з'явилася ще одна тенденція - перехід в «хмари». Вони відбиратимуть частину ринку у Цодов.
Олексій Акулов, директор хостинг-провайдера Ekvia, один з творців і перший директор дата-центру компанії «Воля»:
- Ринок сформувався ще кілька років тому. Але подальшого розвитку не відбувається. Інтернет-проекти зараз переміщаються за межами України, клієнтська база у дата-центрів не росте. Ситуація, що склалася в країні, "маски-шоу" СБУ, коли у хостинг-провайдерів відбирали все обладнання і таким чином знищували їх бізнес, не могли не відобразиться на ринку ЦОД. Власники інтернет-ресурсів прекрасно розуміють, що розміщувати свої сервера в Україні - небезпечно. Через це намагаються переміщатися на Захід. В результаті ринок не зростає, навіть незважаючи на те, що і з'являються нові проекти.
Складно назвати точну цифру, скільки компаній вивезли свої сервера за кордон. Такої цифри, напевно, немає ні у кого. Але, думаю, що 50% - точно. Якщо держава не буде втручатися, то дата-центри будуть розвиватися. Для цього є всі умови.
Максим Агєєв, генеральний директор De Novo:
- 2016 рік - невдалий для бізнесу дата-центрів. Угод було дуже мало, ринок практично заморожений. Перші ознаки відновлення з'явилися тільки восени. Думаю, що в доларовому еквіваленті ринок навряд чи підтвердить результати 2015 го. Оптимістичний сценарій - такий же результат, як і в минулому році. Реалістичний - просяде на 10%.
Що вплинуло? По-перше, відбилося загальне падання ІТ-ринку. По-друге, впав обсяг обчислень. Це видно на прикладі банків - багато пішло з ринку, багато скоротили свої операції. Відповідно кількість обладнання, яке задіяне в цих обчисленнях, теж зменшилася. По-третє, багато підприємств перебували в стані шоку протягом двох років. Якщо говорити про ІТ, то в ньому відбувався інтенсивний перегляд підходів до використання існуючого обладнання, до оптимізації бюджетів. Нинішнє припинення девальвації нацвалюти послужить сигналом для відновлення ринку дата-центрів. Перші ознаки вже є.
Припинити тенденцію відтоку серверів за кордон дуже складно. Потрібно як мінімум 1,5-2 роки абсолютно спокійною, стабільної роботи для того, щоб включилися економічні важелі, і компанії почали повертатися.
Я знаю по кільком клієнтам, втрата для українського ринку склала близько мільйона доларів.
Валерій Вільний, директор BEMOBILE:
- В даний час у нас 42 клієнта, в минулому році в цей час було 36. Слід враховувати, що ми працюємо з великими компаніями, які орендують у нас цілі окремі модулі або місце під розміщення своїх шаф в загальних модулях. Як правило, наші клієнти розміщують у нас від шафи і більш.
Яка заповнюваність за перші три квартали 2015 і 2016 років? Перша черга (площа машинних залів 1250 м2) заповнена на 85%, в минулому році в цей час було заповнено 70% цієї площі. Частина клієнтів пішли (наприклад, що закрилися банки), але на їх місце прийшли нові.
Динаміка обороту за перші три квартали 2016 го, в порівнянні з аналогічним періодом 2015 го? Він у величі орієнтовно на 20% в гривні. Але в основному, за рахунок двох великих нових проектів.
Мені відомо про двох наших клієнтів, які перевели свої ресурси за кордон. Не всі клієнти розповідають, куди вони переводять сервера і чому. Я думаю, після прийняття закону, що забороняє вилучення обладнання правоохоронним органам, ми будемо спостерігати зворотний процес по поверненню серверів в Україні. Так як розміщення серверів тут значно скоротить витрати, як мінімум, на зв'язок і колокейшн.
Прес-служба «Укртелекому»:
- Середньорічна заповнюваність фактичної ємності ДЦ (%) - 90%. З огляду на попит на послуги дата-центру, "Укртелеком" в минулому році збільшив його ємність на 10% до 4300 юнітів і розглядає можливість подальшого його розширення. За дев'ять місяців цього року дохід компанії від послуг дата-центру склав понад 4 млн. Грн, що на 37% більше аналогічного періоду минулого року (понад 3 млн.грн).
Використання іноземних дата-центрів найчастіше пов'язано з переходом клієнтів на «хмарні» сервіси, які на Заході розвиваються традиційно більш швидко. Такий перехід часто є досить складним, але дозволяє надавати більший рівень надійності і функціональності. Можна говорити скоріше не про перетікання, а про посилення конкуренції з вітчизняними пропозиціями на ринку дата-центрів, які часто поступаються за рівнем доступності (так в Україні немає жодного дата-центру з сертифікатом TIRE 3 Facility) і якістю сервісу.
Ірина Савицька, керівник департаменту В2В компанії ВОЛЯ:
- Дата-центр ВОЛЯ має два майданчики - 2000 юнітів (повністю заповнена) і 8000 юнітів. Дохід ЦОД за три квартали 2016 року зріс на 18% по відношенню до аналогічного періоду 2015 року. Випадки переходу в зарубіжні дата-центри для ДЦ ВОЛЯ на даний момент - поодинокі. Вони пов'язані з загальної нестабільної політично-економічною ситуацією в країні, а не увагою правоохоронних органів.
Ірина Леличенко, провідний фахівець зі зв'язків з громадськістю «Київстар»:
- Комерційний дата-центр "Київстар" обслуговує близько 50-60 корпоративних клієнтів. В основному, це великі підприємства, більшість з яких користуються послугами нашого дата-центру більше 5-7 років, а також є користувачами мобільного та фіксованого (телефонія, інтернет, передача даних) зв'язку "Київстар". За останній рік кількість клієнтів практично не змінилося.
Постійна загроза вилучення серверів негативно впливає не тільки на існуючий ринок, також зникає перспектива його подальшого зростання і розвитку. Через це втрачає гроші не тільки бізнес, а й сама ж держава - інтернет-проекти оплачують послуги іноземних дата-центрів, які платять податки не в державний бюджет України. За підсумками 2016 року "недобір" обороту цього ринку, ймовірно, буде порівнянний з цифрою в десятки мільярдів гривень.
Що вплинуло?Яка заповнюваність за перші три квартали 2015 і 2016 років?
Динаміка обороту за перші три квартали 2016 го, в порівнянні з аналогічним періодом 2015 го?
