За статистичними даними на початок 2009 року серед імен, якими найчастіше називають дівчаток, лідирують православні імена Анастасія, Анна, Дар'я, Катерина, Єлизавета, Ксенія, Марія та Софія.
Серед чоловічих імен в останні роки особливо поширені Олександр, Артем, Данило, Дмитро, Іван, Кирило, Максим і Микита.
До речі, цей рейтинг, вважає сайт ladytoday.ru, відображає і все зростаюче прагнення називати дітей рідкісними російськими іменами, практично вийшли з ужитку.
Так, за останній час все частіше з'являються маленькі Анфіси, Онисії, Варвари, Василини, Марфи, Серафими і Уляни.
Повернулися із забуття Арсеній, Гордій, Захар, Макар, Матвій, Тимофій і Тихон.
Одне з церковних правил звучить так: вибирайте ім'я своїй дитині в межах 10-15 днів після його народження. Але в народі і сьогодні впевнені, що в певних, значущих моментах життя необхідно йти "по сонцю", виключно вперед.
Тому бажано вибирати в святцях безпосередньо в день народження дитини або в найближчі дні після його народження.
Святці - це церковний календар із зазначенням свят і днів пам'яті святих. При виборі імені по святцях зазвичай дивляться на день народження дитини.
При хрещенні за церковним обрядом людині не просто дається ім'я (певне поєднання звуків). У цей момент християнин отримує святого-хранителя, який буде незримо охороняти, допомагати, оберігати людину протягом усього його земного життя.
Тому коли вибираєте ім'я своїй дитині, необхідно точно знати і пам'ятати, що він бере "у спадок", хто безпосередньо буде його земним зберігачем.
Кожен із святих, шанованих в церковному календарі в той чи інший день, пройшов свій життєвий шлях, зробив тільки йому призначений життєвий подвиг, тому і зайняв відповідне місце в церковній історії.
Але народна впевненість в тому, що дитина, що отримав ім'я на честь цього святого, проживе подібну життя, залишилася. Тому називати дитину ім'ям праведника (преподобного, святителя, євангеліста) - хороший знак, а ім'ям великомученика - визначити мученицьку долю дитині.
Як по народними традиціями потрібно вибирати ім'я дитині
Протягом декількох століть серед східних слов'ян існувала традиція первонароджених дітей називати на честь дідусів і бабусь. При цьому першого сина - на честь діда по батьківській лінії, другого - по лінії матері. Також надходили і з дівчатками.
Наші предки були переконані в тому, що не можна давати дитині ім'я батька, матері, брата, сестри, імена всіх тих, хто живе в будинку, "давати ім'я на ім'я".
Тому, що вважалося: "один зведе другого зі світу". Ця заборона пояснювався ще й тим, що на двох членів сім'ї буде один святий-хранитель, і він не зможе вберегти двох, а тим більше трьох. (Наприклад, бабуся Тетяна, мати Тетяна і дочка Тетяна.)
Керуючись принципом подібності, категорично заборонялося називати дитину ім'ям померлого малюка.
У разі смерті дітей в сім'ї при хрещенні дитині давали ім'я так званих "сильних" в енергетичному плані святих: Миколая, Андрія, Марії та ін.
Ім'я дало назву сімейного свята - іменини. Це день вшанування того святого, на честь якого назвали дитину.
Оксана Котович, Янка Крук, спеціально для журналу ladytoday.ru
14 липня 2009
Сподобалася стаття? Підпишись на розсилку від журналу Секрети краси!
