Анджей Сапковський - Відьмак (велика збірка)

Анджей Сапковський

Відьмак

Останнє бажання

Глас розуму I

Вона прийшла під ранок.

Увійшла обережно, тихо, безшумно ступаючи, пливучи по кімнаті, наче привид, примара, а єдиним звуком, який видавав її рух, був шерех накидки, торкатися до голого тіла. Однак саме цей зникаюче тихий, ледь вловимий шелест розбудив відьмака, а може, тільки вирвав з напівсну, в якому він мірно гойдався, немов занурений в бездонну трясовину, що висить між дном і поверхнею спокійного моря, серед легенько звиваються ниток водоростей.

Він не поворухнувся, навіть не здригнувся. Дівчина подпорхнула ближче, скинула накидку, повільно, нерішуче сперлася коліном об край ложа. Він спостерігав за нею з-під опущених вій, не виказуючи себе. Дівчина обережно піднялася на ліжко, лягла на нього, обхопила стегнами. Спираючись на напружені руки, ковзнула по його обличчю волоссям. Волосся пахли ромашкою. Рішуче і як би нетерпляче нахилилася, торкнулася сосочком його століття, щоки, губ. Він посміхнувся, повільно, обережно, ніжно взяв її руки в свої. Вона випросталася, уникаючи його пальців, промениста, підсвічена і від цього світла нечітка в туманному відблиску зорі. Він поворухнувся, але вона рішучим натиском обох рук зупинила його і легкими, але наполегливими рухами стегон домоглася відповіді.

Він відповів. Вона вже не уникала його рук, відкинула голову, струснула волоссям. Її шкіра була холодною і разюче гладкий. Очі, які він побачив, коли вона наблизила своє обличчя до його обличчя, були величезними і темними, як очі русалки.

Похитуючись, він потонув в ромашковому море, а воно взбурліло і зашуміло, втративши спокій.

1

Потім говорили, що людина цей прийшов з півночі, з боку Канатчіковой воріт. Він йшов, а Нав'ючені кінь вів за вуздечку. Насувався вечір, і лавки канатників і шорників вже закрилися, а вуличка спорожніла. Було тепло, але на людину був чорний плащ, накинутий на плечі. Він звертав на себе увагу.

Подорожній зупинився перед корчмою «Стара Пекло», постояв трохи, прислухаючись до гулу голосів. Трактир, як завжди о цій порі, був повний народу.

Незнайомець не увійшов до «Стару Пекло», а повів коня далі, вниз по вуличці до іншого трактиру, поменше, який називався «У Лиса». Тут було порожньо - трактир користувався не найкращою репутацією.

Шинкар підняв голову від бочки з солоними огірками і зміряв гостя поглядом. Чужинець, все ще в плащі, стояв перед стійкою твердо, нерухомо й мовчав.

- Що подати?

- Пива, - сказав незнайомець. Голос був неприємний.

Шинкар витер руки полотняним фартухом і наповнив щербату глиняний кухоль.

Незнайомець не був старий, але волосся у нього були майже зовсім білими. Під плащем він носив потерту шкіряну куртку зі шнурівкою у горла і на рукавах. Коли скинув плащ, стало видно, що на ремені за спиною у нього висить меч. Нічого дивного в цьому не було, в Визимі майже всі ходили зі зброєю, правда, ніхто не носив меч на спині, немов цибулю або сагайдак.

Незнайомець не сів за стіл, де розташувалися нечисленні відвідувачі, а залишився біля стійки, уважно вивчаючи поглядом шинкаря.

- Шукаю кімнату на ніч, - промовив він, ковтнувши з кухля.

- Нема, - буркнув корчмар, дивлячись на взування гостя, запилену і брудну. - Запитайте в «Старій Пекла».

- Я б хотів тут.

- Немає. - Шинкар нарешті розпізнав догану незнайомця. Ривієць.

- Я заплачу, - тихо і як би невпевнено сказав чужак.

Тоді-то і почалася ця паскудна історія. Рябий здоровань, з моменту появи чужака не спускалися з нього похмурого погляду, встав і підійшов до стійки. Двоє з його дружків встали кроків за два позаду.

- Ну, немає ж местов, шпана рівская, - гаркнув рябої, підходячи до незнайомця впритул. - Нам тута, в Визимі, такі ні до чого. Це порядна місто.

Незнайомець взяв свою кружку і відсунувся. Глянув на шинкаря, але той відвів очі. Він і не думав захищати Ривієць. Та й хто любить рівян?

- Що не Ривієць, то злодюга, - продовжував рябої, від якого несло пивом, часником і злістю. - Чуєш, що кажу, недоносок?

- Чи не чує він, вуха лайном забив, - промимрив один з тих, що стояли позаду. Другий зареготав.

- Плати і вимотує, - гаркнув рябої.

Тільки тепер незнайомець глянув на нього.

- Пиво допиватиму.

- Ми ті подмогнем, - прошипів здоровило. Він вибив у Ривієць кухоль і, одночасно схопивши однією рукою плече, вп'явся пальцями іншої в ремінь, що перетинає навскіс груди чужака. Людина, яка стояла позаду розмахнувся, збираючись ударити. Чужинець розвернувся на місці, вибивши рябого з рівноваги. Меч свиснув в піхвах і коротко блиснув в світлі каганця. Пішла гармидер. Піднявся крик. Хтось із гостей кинувся до виходу. З гуркотом впав стіл, глухо гепнувся об підлогу глиняний посуд. Шинкар - губи у нього тряслися - дивився на жахливо розсічене обличчя рябого, а той, вчепившись пальцями в край стійки, повільно осідав, зникав з очей, ніби тонув. Двоє інших лежали на підлозі. Один не рухався, другий звивався і смикався в швидко розпливається темної калюжі. В повітрі тремтів, вгвинчуючись в мозок, тонкий, несамовитий крик жінки. Шинкар затрусився, вхопив повітря, і його знудило.

Незнайомець відступив до стіни. Сжавшийся, зібраний, чуйний. Меч він тримав обома руками, водячи вістрям по повітрю. Ніхто не ворушився. Страх, як холодна бруд, обліпив обличчя, зв'язав члени, заткнув глотки.

У трактир з шумом і брязкотом увірвалися троє вартових. Мабуть, знаходилися неподалік. Загорнуті ременями палиці були напоготові, але, побачивши трупи, правоохоронці тут же вихопили мечі. Ривієць припав спиною до стіни, лівою рукою витягнув з-за халяви кинджал.

- Кинь! - гаркнув один із охоронців тремтячим голосом. - Кинь, бандюга! З нами підеш!

Другий штовхнув стіл, що заважав йому зайти Ривієць збоку.

- Жми за людьми, Чубчик! - крикнув він того, що стояв ближче до дверей.

- Не треба, - промовив незнайомець, опускаючи меч. - Сам піду.

- Підеш, підеш, сучье плем'я, тільки на мотузці! - закричав той, у якого тремтів голос. - Кидай меч, не те голову розвалю!

Ривієць випростався. Швидко перехопив меч під ліву руку, а правою, виставивши її в сторону стражників, накреслив в повітрі складний знак. Блиснули набивання, якими були густо вкриті довгі, по самі лікті, манжети шкіряної куртки.

Стражники моментально відступили, затуляючи обличчя передпліччя. Хтось із гостей підхопився, інший помчав до дверей. Жінка знову заволала. Дико, пронизливо.

- Сам піду, - повторив незнайомець звучним металевим голосом. - А ви троє - попереду. Ведіть до Іпатій. Я дороги не знаю.

- Так, пане, - пробурмотів стражник, опустивши голову, і, боязко озираючись, рушив до виходу. Двоє інших, задкуючи, вийшли слідом. Незнайомець, прибравши меч в піхви, а кинджал за халяву, пішов за ними. Коли вони проходили повз столів, гості прикривали обличчя статями курток.

2

Велерад, Іпат Визимі, почухав підборіддя і задумався. Він не був ні забобонний, ні боягуз, але перспектива залишитися один на один з білоголовим його не приваблювала. Нарешті він зважився.

- Вийдіть, - наказав козакам. - А ти сідай. Ні, не тут. Туди, подалі, якщо не заперечуєш.

Незнайомець сів. При ньому вже не було ні меча, ні чорного плаща.

- Слухаю, - сказав Велерад, граючи важкої булавою, що лежить на столі. - Я Велерад, Іпатія, чи то пак - бургомістр Визимі. Що скажеш, мілсдарь розбійник, перш ніж відправитися в яму? Троє вбитих, спроба навести порчу - непогано, зовсім непогано. За такі штучки у нас в Визимі садять на кол. Але я - людина справедлива, спочатку вислухаю. Говори.

Ривієць розстебнув куртку, витягнув з-під неї сувій з білою козловий шкіри.

- Це ви на дорогах по корчмах прибивав, - сказав він тихо. - Те, що тут написано, правда?

- А, - буркнув Велерад, дивлячись на витравлені на шкірі руни. - Он воно справа-то яке. Як же я відразу щось не зрозумів. Ну да, правда. Як там не є правдива правда. Підписано: Фолтест, король, владика Темерії, Понтара і Махакама. Ну а коли підписано, отже, правда. Але руни рунами, а закон законом. Людей вбивати не дозволю! Усік?

Ривієць кивнув, - зрозумів, мовляв. Велерад гнівно засопів.

- Знак Відьмачий при тобі?

Незнайомець знову поліз за полу куртки, витягнув круглий медальйон на срібному ланцюжку. На медальйоні була зображена визвірився вовча морда.

- Як звати? Мені воще-то все одно як, питаю не з цікавості, а для полегшення бесіди.

- Геральт.

- Геральт так Геральт. Судячи з догані - з Рівії?

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?

Анджей Сапковський   Відьмак   Останнє бажання   Глас розуму I   Вона прийшла під ранок
Ця книга коштує менше ніж чашка кави!
ДІЗНАТИСЬ ЦІНУ

Що подати?
Та й хто любить рівян?
Чуєш, що кажу, недоносок?
Що скажеш, мілсдарь розбійник, перш ніж відправитися в яму?
Те, що тут написано, правда?
Усік?
Знак Відьмачий при тобі?
Як звати?
Судячи з догані - з Рівії?
Навигация сайта
Новости
Социальная политика государства
Государственная политика охватывает принципиально главные направления в развитии общества. Вместе с этим решаются стоящие перед различными отраслями общественной жизни конкретные задачи. В связи с этим

Смешанная экономика это
СМЕШАННАЯ ЭКОНОМИКА — (mixed economy) Экономика, в которой сосуществуют государственные и частные предприятия. Некоторые виды экономической деятельности осуществляются индивидами или фирмами, принимающими

Экономика для чайников
Жанр: Экономика В этой книге вы найдете описание самых важных экономических теорий, гипотез и открытий, но без огромного количества малопонятных деталей, устаревших примеров или сложных математических

Антиинфляционная политика государства
Инфляция проявляется в непрерывном обшем повышении цен, падает реальная ценность личных сбережений, хранящихся в виде наличных денег или на счетах. Рост цен неумолимо сокращает мае- су товаров, которую

Система учета клиентов
Клиент любого салона красоты, клиники, магазина, ресторана, любой компании знает, что развитие технологий, информационная прозрачность и рост возможностей программного обеспечения сделали простым и легким

Аренда залов в Черкассах
Иногда, обращая внимания на красивые фото, сделанные другими авторами, на фоне какого-нибудь необычайно красивого места, мы невольно задаемся вопросом « Где же они находят такие места, с удачным

Снять Помещения свободного назначения
Я попытался обобщить свой опыт в пейзажной съёмке и дать наиболее важные советы начинающим фотографам. Надеюсь, мои советы помогут вам научиться снимать очень красивый, запоминающийся пейзаж. Пейзажная

Облачная crm
Разработчик систем автоматизации анонсировал выход на рынок нового продукта – комплексной программы поддержки маркетинга и продаж в режиме реального времени Forward RTM (Real Time Marketing). По сути,

Партнер онлайн личный кабинет
Весьма примечательна роль росте производительности управленческих и производственных процессов системы Forward eShop. Данная система предлагает пользователям очень удобный партнер онлайн личный кабинет,

Мебельные молдинги
Плинтуса, напольные и потолочные, в оформлении нашего жилья имеют значение не меньшее, чем отделка и аксессуары для красивого платья. Ошиблись, неправильно подобрали – и вещь не смотрится, какой дорогой

Реклама
Панель управления
Информация