Анджей Сапковський - Відьмак

Сапковський Анджей

Відьмак

Анджей Сапковський

Відьмак

... Потім розповідали, що людина цей увійшов в місто з півночі, через Ворота канатників. Йшов він пішки. Вів за вузду нав'юченого коня. Вечоріло, так що лавочки канатників і шорників були замкнені, а вуличка порожня; погода стояла тепла, але прибулець крокував в накинутому на плечі чорному плащі, ніж і привертав до себе увагу.

Він затримався перед таверна "Старий Наракот", постояв у роздумі, прислухаючись до гаму всередині. Таверна, як зазвичай в ту пору, була набита битком.

Незнайомець туди не увійшов. Повів коня далі, в кінець вулички, до іншої корчмі, що іменувалася "Під лисом". Там було порожньо. Доброю славою корчма не користувалася.

Корчмар підняв голову від бочки з солоними огірками і зміряв гостя поглядом. Чужинець, все ще в плащі, стояв перед ним нерухомо, з гордим виглядом. Мовчав.

- Що подати?

- Пива, - сказав незнайомець явно недружньо.

Корчмар обтер руки об полотняний фартух і наповнив глиняний пощерблений глечик.

Незнайомець був ще не старий, але майже сивий. Під плащем він носив потертий шкіряний каптан, зашнурований у шиї і на плечах. Коли чужинець зняв плащ, все побачили у нього меч на поясі, за спиною. Нічого дивного в цьому не було, в Стужне майже всі ходили зі зброєю. Правда, за спиною носили виключно луки і сагайдаки.

Незнайомець не сів за стіл між нечисленних гостей - залишився біля стійки, не зводячи з корчмаря проникливих очей. Сьорбнув пива.

- Я шукаю нічліг.

- У мене ніде, - буркнув корчмар, оглянувши брудні і пилові чоботи незнайомця. - У "Старому Наракоте" запитаєте.

- Мені б тут хотілося.

- Ніде. - Корчмар розпізнав нарешті догану незнайомця і зрозумів, що це рів.

- Я гроші заплачу, - сказав чужинець тихо, немов би невпевнено.

І тоді-то трапилася ця погана історія. Бурмило з поритої віспинами пикою, з моменту появи чужака не спускалися з нього очей, встав і підійшов до стійки. Двоє його дружків підійшли слідом.

- У сусідів немає місця, негідник ти такий собі, бродяга рівскій, - гаркнув здоровань, дихаючи часником, пивом і злістю. - Не треба нам тут, в Стужне, таких, як ти. У нас пристойний місто!

Незнайомець взяв зі стійки свій глечик і відсунувся. Глянув на корчмаря, але той уникав його погляду. Захищати Ріва корчмар не збирався. Хто, врешті-решт, цих рівов любить?

- Кожен рів - розбійник, - простягнув здоровань. - Чуєш, ти, виродок!

- Та не чує він. У нього вуха гноєм заліплені, - підхопив приятель рябого, а третій зареготав.

- Плати і вимітайся! - гаркнув рябої.

Лише тепер незнайомець глянув на нього:

- Спочатку я допиватиму.

- Ми тобі допоможемо! - Бурмило вибив у Ріва глечик з рук, схопив його за ремінь, який перетинав груди. Дружок веснянкуватого розмахнувся. Швидке рух незнайомця - і рябий втратив рівновагу. Блиснувши в світлі каганця, меч зі свистом розітнув повітря. Звалище. Крик. Хтось із роззяв вискочив за двері. З тріском перекинувся табурет, розлетілися по підлозі глиняні глечики. Корчмар - губи в нього тремтіли - дивився на розсічене, моторошне обличчя здорованя, а той, вчепившись в стійку, осідав, ховався за нею, як ніби тонув. Його дружки валялися на підлозі. Один не ворушився, інший корчився в темній, швидко розповзається калюжі. Задзвенів істеричний крик жінки - навіть вуха заклало. Тремтіти корчмаря раптом почав блювати.

Незнайомець відступив до стіни. Пригнувшись, напружившись, чуйний. Меч він схопив обома руками, поводив лезом. Всі завмерли. Жах крижаний брудом заліпив особи, скував суглоби, залив глотки.

Троє охоронців запали в корчму, гуркочучи чобітьми, перегукуючись. Побачивши трупи, вони покидали перевиті ременями палиці і схопилися за мечі. Рів притиснувся до стіни, лівою рукою витягнув стилет через халяви.

- Кинь зброю! - тремтячим голосом сказав один із охоронців. - Кинь зброю, бандит! Підеш з нами!

Інший стусаном відкинув стіл, що не дозволяв підійти до Ріву збоку.

- Патлач, біжи за нашими! - крикнув він третього, тримався ближче до дверей.

- Не треба, - незнайомець опустив меч. - Я сам піду.

- Підеш, хмиз вим'я, та тільки на мотузці! - крикнув той тремтячим голосом. - Кидай меч, а то голову розвалю!

Рів випростався. Перекинув меч під пахву, звів праву руку в сторону стражників і вмить накреслив в повітрі хитромудрий знак. Блиснули бляшки-заклепки, якими до самих ліктів були густо засаджені рукава його шкіряного каптана.

Стражники моментально відсахнулися, закривши обличчя долонями. Хтось з решти роззяв вислизнув за двері. Знову дико, пронизливо заволала жінка.

- Я сам піду, - звучним металевим голосом повторив незнайомець. А ви, троє, підете попереду. Проведете до градоправителя. Я не знаю дороги.

- Добре, пане, - пробурмотів стражник, похнюпивши голову, боязко озираючись, поплентався до виходу. Решта вискочили слідом. Незнайомець рушив за ними, на ходу ховаючи меч в піхви, а стилет за халяву. Люди за столами, коли він проходив повз, закривали обличчя полами жупанів.

Велерад, бургомістр Стужні, задумливо почухав підборіддя. Він не був ні забобонний, ні полохливий, але залишитися один на один з сивочолий йому ніяк не посміхалося. Але нарешті він зважився.

- Ідіть, - махнув він козакам. - А ти сідай. Ні не тут. Он там, подалі, якщо ти не проти.

Незнайомець сів. Ні меча, ні плаща при ньому вже не було.

- Слухаю тебе, - сказав Велерад, граючи лежить перед ним важкої булавою. - Я - Велерад, бургомістр Стужні. Так що ти мені скажеш, лиходій мій любий, перш ніж прогулятися до підвалу? Троє вбитих, спроба навести чари - непогано, зовсім непогано ... За такі речі у нас в Стужне відразу садять на кол. Але я людина справедлива, я тебе спочатку вислухаю. Давай.

Рів розстебнув каптан і дістав сувій білого пергаменту.

- Ось це ви прибиваєте на великих дорогах, по корчмах, - сказав він. - Все правда, що тут написано?

- А ... - буркнув Велерад, придивляючись до покривав сувій рун. Ось воно в чому справа ... А я відразу і не зрозумів. Як же, все правда, наіправдівейшая правда. Там стоїть підпис - Фолтест, король, володар Темерії, Понтара і Магакама. А значить все правда. Але відозву відозвою, а закон законом. Тут, в Стужне, на сторожі закону та порядку стою я! І не дозволю вбивати городян! Ти мене зрозумів?

Рів кивнув. Велерад гнівно засопів.

- Знак відьмака є?

Незнайомець знову поліз за пазуху і витяг круглий медальйон на срібному ланцюжку. Там була зображена вовча голова з ощереннимі іклами.

- Як звуть? Я не з цікавості питаю - так буде легше розмовляти.

- Мене звуть Геральт.

- Повіримо, що Геральт. З Рівії, судячи з догані?

- З Рівії.

- Так ... А знаєш, Геральт ... Ось це, - Велерад вказав на королівське відозву, - викинь-ка з голови. Дуже вже серйозна справа. Багато хто намагався. Це тобі, братик, не пару шибеників порубати.

- Знаю. Але це моє ремесло, бургомістр. Тут написано, що нагорода - три тисячі золотих.

- Вірно, - Велерад облизав губи. - А ще люди базікають, що милостивий Фолтест, хот цього і не написав, але віддасть принцесу в дружини ...

- Принцеса мене не цікавить, - спокійно сказав Геральт. Він сидів нерухомо, склавши руки на колінах. - Тут написано про три тисячі.

- Ну що за часи, - зітхнув бургомістр. - Що за паршиві часи! Хто б років двадцять тому, навіть на п'яну голову, міг подумати, що повстанут такі ремесла? Відьмак! Бродячі винищувачі гадюк! Мандрівні ізнічтожітелі драконів та утоплеників! Геральт, ремісникам твого цеху пити пиво дозволено?

- Цілком.

Велерад плеснув у долоні:

- Гей, пива нам! А ти, Геральт, сідай-но ближче.

Пиво було пінне й холодне.

- Паршиві часи настали, - просторікував Велерад, попиваючи з кухля. - Стільки всякої погані розплодилося ... В Магакаме, в горах, карликів розвелося незліченне число. По лісах колись одні вовки вили, а тепер упирі, всякі там лешак, куди не плюнь - Волколак або інша зараза Русалки і Діви-плакальниці хапають діточок по селах - вже сотні випадків. Хвороби, про які раніше й не чули. Адже волосся дибки стає! А тепер ще й це для повного щастя! - Він штовхнув по столу сувій пергаменту. - Не дивно, що на ваші послуги такий попит.

Геральт підвів голову:

- Перед вами королівське відозву, бургомістр. Ви повинні знати подробиці.

Велерад відкинувся в кріслі, зшив її пальці на животі:

- Подробиці, кажеш? Знаю, як же. Чи не з перших рук, але від людей надійних.

- Ось це мені і цікаво. Подробиці.

- Значить, все ж збираєшся? Ну як знаєш. Так ось, - Велерад сьорбнув пива і знизив голос. - Наш милостивий Фолтест ще в бутність свою наслідним принцом, за часів батька свого, старого Меделла, показав на що здатний - а здатний він був на багато ... Ми то все думали спочатку, що з роками він розсудливим. Але коли помер старий король, Фолтест після коронації перевершив самого себе. У нас у всіх прямо-таки щелепи поотвісалі. Коротше, зробив він дитину своєї рідної сестри Адде. Адда була трохи молодше, трималися вони завжди разом, ніхто нічого такого і не підозрював, от хіба що королева-мати ... Словом, в один прекрасний день бачимо: Адда ходить з таким ось черевом, а Фолтест кричить, що одружується на ній. На рідній сестрі, метикує, Геральт? Положення - гірше не придумаєш. Візімір з Новограда збирався було видати за Фолтест свою Дальке, надіслав посольство, а нам доводиться тримати короля за руки - за ноги, щоб він цих посла не прикінчив. Добре ще утримали, а то Візімір зі зла розніс би нас в пух і прах. Щастя ще, що братик слухався Адду, ось нам і вдалося з її допомогою відмовити нашого цуценя від вінчання. Ну а потім Адда народила, в призначений природний термін, само собою. Слухай, що тоді почалося. _Е_т_о_г_о_, що народилося, мало хто бачив - але одна повитуха стрибнула з баштового вікна і зламала шию, а друга ушкодилася розумом і до сих пір ходить дура дурепою. А тому я думаю, що цей ублюдок, ця дівчинка особливою красою не відрізнялася. Померла вона майже відразу - здається мені, їй не поспішали перев'язати пуповину. Адда, на своє щастя, пологів не пережила. А потім, братик ти мій, Фолтест знову зваляв дурня. Ублюдка треба б спалити або там закопати на пустирі, а не класти в саркофаг, в палацову усипальницю.

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?

Сапковський Анджей   Відьмак   Анджей Сапковський   Відьмак
Ця книга коштує менше ніж чашка кави!
ДІЗНАТИСЬ ЦІНУ

Що подати?
Хто, врешті-решт, цих рівов любить?
Так що ти мені скажеш, лиходій мій любий, перш ніж прогулятися до підвалу?
Все правда, що тут написано?
Ти мене зрозумів?
Знак відьмака є?
Як звуть?
З Рівії, судячи з догані?
Хто б років двадцять тому, навіть на п'яну голову, міг подумати, що повстанут такі ремесла?
Геральт, ремісникам твого цеху пити пиво дозволено?
Навигация сайта
Новости
Смешанная экономика это
СМЕШАННАЯ ЭКОНОМИКА — (mixed economy) Экономика, в которой сосуществуют государственные и частные предприятия. Некоторые виды экономической деятельности осуществляются индивидами или фирмами, принимающими

Социальная политика государства
Государственная политика охватывает принципиально главные направления в развитии общества. Вместе с этим решаются стоящие перед различными отраслями общественной жизни конкретные задачи. В связи с этим

Антиинфляционная политика государства
Инфляция проявляется в непрерывном обшем повышении цен, падает реальная ценность личных сбережений, хранящихся в виде наличных денег или на счетах. Рост цен неумолимо сокращает мае- су товаров, которую

Экономика для чайников
Жанр: Экономика В этой книге вы найдете описание самых важных экономических теорий, гипотез и открытий, но без огромного количества малопонятных деталей, устаревших примеров или сложных математических

Система учета клиентов
Клиент любого салона красоты, клиники, магазина, ресторана, любой компании знает, что развитие технологий, информационная прозрачность и рост возможностей программного обеспечения сделали простым и легким

Аренда залов в Черкассах
Иногда, обращая внимания на красивые фото, сделанные другими авторами, на фоне какого-нибудь необычайно красивого места, мы невольно задаемся вопросом « Где же они находят такие места, с удачным

Снять Помещения свободного назначения
Я попытался обобщить свой опыт в пейзажной съёмке и дать наиболее важные советы начинающим фотографам. Надеюсь, мои советы помогут вам научиться снимать очень красивый, запоминающийся пейзаж. Пейзажная

Облачная crm
Разработчик систем автоматизации анонсировал выход на рынок нового продукта – комплексной программы поддержки маркетинга и продаж в режиме реального времени Forward RTM (Real Time Marketing). По сути,

Партнер онлайн личный кабинет
Весьма примечательна роль росте производительности управленческих и производственных процессов системы Forward eShop. Данная система предлагает пользователям очень удобный партнер онлайн личный кабинет,

Мебельные молдинги
Плинтуса, напольные и потолочные, в оформлении нашего жилья имеют значение не меньшее, чем отделка и аксессуары для красивого платья. Ошиблись, неправильно подобрали – и вещь не смотрится, какой дорогой

Реклама
Панель управления
Информация