Реальне поліпшення інвестиційного клімату в Україні - одне з основних очікувань бізнесу від підписання і виконання владою Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Але наскільки воно виправдане? Що насправді стоїть за багато в чому високими гаслами і обтічними формулюваннями в евродоговоре? На які зміни, перш за все, в податково-митної сфері можуть розраховувати підприємці? І як швидко завдяки цьому в Україні може хлинути потік європейських інвестицій?
Тема поліпшення бізнес-клімату була однією з ключових в так званому списку Фюле - переліку вимог Брюсселя, які Україна повинна виконати для підписання Угоди про асоціацію. Але з часом саме цієї складової стали приділяти менше уваги - на першому плані залишилися, перш за все, питання Ю.Тимошенко, змін в системі правосуддя і проведення виборів. Це обумовлено декількома факторами.
По-перше, ряд "інвестиційних" вимог Київ частково виконав або зробив заявку на виконання. По-друге, з наближенням Вільнюського саміту і на тлі митної гри м'язами Росії Брюссель дещо пом'якшив позицію і зосередив увагу лише на найбільш важливих для себе аспектах торгово-економічного співробітництва. Йдеться, в першу чергу, про введену в Україні утилізаційному зборі з автомобілів і заборону на імпорт коксу. І хоча ці питання досі не закриті, тональність дискусій дає підстави припустити, що їх рішення можуть відкласти.
Чи може Україна до саміту Східного партнерства у листопаді вжити якихось заходів, перш за все, в податково-митної сфері, щоб підвищити зацікавленість європейських партнерів в підписанні Угоди про асоціацію? Завідувач сектором грошово-фінансової стратегії відділу економічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован іронічно зазначає, що Україні доречно подбати не тільки і не стільки про те, щоб зробити щось позитивне, скільки про те, щоб не зробити нічого такого, що ускладнить підписання угоди про асоціацію. Наприклад, не ввести різні ставки ПДВ для внутрішніх і зовнішніх операцій або не надасть додаткові необгрунтовані податкові пільги, що носять відверто лобістський характер. А зараз подібна можливість існує.
податкова начинка
У проекті Угоди про асоціацію з Євросоюзом, який оприлюднив Кабмін, чимало уваги приділено вдосконаленню і розвитку податкової системи України. Частина з позицій з різною швидкістю вже фактично реалізується, частина - декларувалася як намір.
Серед питань, на яких в документі недвозначно зроблений акцент, - відшкодування ПДВ: "щоб уникнути накопичення заборгованості, забезпечення ефективного збору податків і посилення боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням від сплати податків" (стаття 351).
Статистика дає уряду підстави стверджувати, що зрушення в цьому напрямку намітилися, так як обсяги відшкодування ПДВ ростуть, незважаючи на економічну ситуацію і відповідні виклики з виконанням бюджету. За січень-серпень 2013 року обсяг відшкодування ПДВ збільшився в порівнянні з минулим роком на 5,8 млрд грн (18,8%), до 36,9 млрд.
Говорячи про проблему податкового шахрайства та ухилення від сплати податків, Ю.Дроговоз зазначає, що тут є певні досягнення. За даними Мінфіну, за сім місяців надходження до держбюджету з ПДВ збільшилися на 1% - до 105,5 млрд грн (дані за вісім місяців в розрізі окремих податків Мінфін ще не оприлюднив). Причину цього представник УСПП бачить саме в активізації боротьби з тіньовим сектором і різними оптимізаційними схемами. Це ж підтверджує і керуючий партнер PSP Audit Дмитро Сушко і пов'язує, перш за все, з низькою економічною активністю в Україні, що ускладнює виконання бюджетних планів.
Проект Угоди про асоціацію передбачає, серед іншого, і зобов'язання "докласти необхідних зусиль для забезпечення впровадження міжнародних стандартів ... боротьби з ухиленням від сплати податків на всій її території" (стаття 127). Тут українська сторона може вже записати собі в актив, зокрема, прийняття закону про трансферному ціноутворенні. Д. Сушко не виключає, що документ був затверджений в тому числі для підвищення шансів на підписання Угоди про асоціацію, адже контроль за трансфертними ціноутворення - більш поширена практика в країнах ЄС (згідно з висновком експертів, десь більш жорстка, ніж вводиться в Україні, десь м'якша).
Повна версія статті на сайті ZN.UA
Але наскільки воно виправдане?
Що насправді стоїть за багато в чому високими гаслами і обтічними формулюваннями в евродоговоре?
На які зміни, перш за все, в податково-митної сфері можуть розраховувати підприємці?
І як швидко завдяки цьому в Україні може хлинути потік європейських інвестицій?
