Чому українці їдуть за кордон

РІА Новини України

Хвиля трудової міграції в Україні, коли люди почали виїжджати в багатші країни в пошуках заробітку, піднялася в 90-х. Зараз, нарешті, настає час, коли інвестори починають відкривати свої великі підприємства у нас. Але еміграція з країни не зменшується, а, навпаки, зростає. Українці вже їдуть за кордон не тільки за грошима, а й за кращим рівнем життя, пише ZIK .

Українці вже їдуть за кордон не тільки за грошима, а й за кращим рівнем життя,   пише ZIK

Борис Кушнірук, facebook

Точної інформації, скільки наших співвітчизників живе і працює за кордоном зараз немає. У МЗС називають приблизну цифру - 5 мільйонів трудових мігрантів. Але реальні масштаби гастарбайтерство можуть бути великими: за результатами опитування Соціологічної групи "Рейтинг", дві третини українців працюють в інших країнах нелегально.

Армія гастарбайтерів зростає

Рекордна кількість українців, згідно із заявами уряду, виїхало за кордон в минулому році - понад один мільйон.

"Сто тисяч залишає Україну щомісяця, і питання далеко не тільки в тому, що там вище зарплати. Це взагалі розуміння майбутнього і якості життя", - сказав міністр закордонних справ Павло Клімкін на конференції в Києві, присвяченій реформам.

Вважати, що тенденція до виїзду за кордон буде рости і далі, зараз є всі підстави. Як показують соціологічні дослідження, 33% українців вже цікавилися можливостями працевлаштування за кордоном. 64% опитаних зізналися, що думають про еміграцію з надією отримати кращі умови для життя. Бажання забезпечити краще майбутнє для дітей, як причину переїзду в іншу країну, називали 34%, відсутність гідної роботи в Україні - 23%, бажання отримати кращу освіту - 12%, зазначає автор статті Мар'яна Білозір.

Гастарбайтери. Архівне фото

Найчастіше з України їдуть працювати в Польщу, Італію та Чехію. У цьому переліку також і Росія, але війна на Донбасі і євроінтеграція за останні роки суттєво переорієнтувала українських мігрантів в країни Європейського Союзу. За даними Євростату, в 2013-му вперше оформили дозвіл на перебування в країнах ЄС 236 тис. Українців, у 2015-му - вже 493 тис., А протягом 2016- го - 589 тис.

Головною причиною, по якій українці продовжують виїжджати і на заробітки і на постійне проживання за кордон, - різниця в оплаті праці. Якщо в Україні середня зарплата на рівні € 250, то в Польщі € 750, в Чехії - € 870, Італії - € 1760, Німеччині - € 2300, Ірландії - € 2500. З огляду на це, зростання середньої зарплати до 10 тис. Грн, яке обіцяє уряд, для гастарбайтерів не стане аргументом, щоб працювати вдома.

"У 2018 року кількість виїжджаючих людей буде ще більшим. Настає весна, і народ масово готується до виїзду з України. Якщо аналізувати попередні роки, то все більше їдуть люди, які мають вищу кваліфікацію, які повинні були б приносити більше користі тут. І це відбувається досить інтенсивно. цей процес набирає таких обертів, що я навіть не знаю, як можна це оцінити ", - говорить доктор економічних наук Ростислав Слав'юк.

Втім, економіст акцентує нема на масштабах міграції, адже це не тільки українська проблема, а глобальний тренд - жителі багатих країн мігрують в більш розвинені. Зокрема, поляки масово їдуть до Великобританії та Німеччини. Мотивація у них така ж, як і в українських трудових мігрантів: чим більше розвинена країна, тим вище в ній зарплати. Більш тривожний знак для України - настрої серед молодих людей. Це підтверджують соціологічні дослідження - найбільше серед тих, хто має бажання переїхати на постійне місце проживання в іншу країну молоді - 54%.

Це підтверджують соціологічні дослідження - найбільше серед тих, хто має бажання переїхати на постійне місце проживання в іншу країну молоді - 54%

pp.com.ua

"Переважна більшість молодих людей готові виїхати хоч зараз . Це означає, що на батьківщині вони себе не бачать. Сьогодні для молоді зарплата в 4 тис. Грн не дозволяє не те, що жити, а взагалі відчувати себе людиною. За ці гроші сьогодні можна ні квартиру зняти, ні заплатити комунальні платежі, ні тим більше одягнутися. Треба дивитися правді в очі, для молодої людини, яка вчинила університет і входить в самостійне життя, а найчастіше учівшемся в іншому місті, зарплата, яку пропонують в Україні - 4-7 тис. Грн це в принципі навіть не фізіологічна норма, це просто знущання над людською психологією ", - додає Ростислав Слав'юк.

Польща відкриває двері

Окрема тенденція - виїзд українців до Польщі. В останні роки на тлі зростання економіки сусідньої держави і спрощення перетину кордону через введення безвізового режиму з країнами ЄС, потік українців до Польщі зріс. Польща і сама заохочує трудову міграцію з України, дозволяючи українцям влаштовуватися на сезонну роботу тільки з біометричними паспортом. Поляки також охоче відкривають українцям робочі візи: в 2016-му видали близько 1 млн віз і ще стільки ж в 2017-му.

Безвізовий режим України з ЄС. На польсько-українському кордоні

Цю ситуацію Варшава використовує не тільки для заміщення власного населення, яке також масово виїжджає в інші країни, а й з дипломатичною метою: називаючи українських трудових мігрантів біженцями, Польща має можливість не пускати до себе реальних біженців з Сирії.

"У них населення масово виїжджає. Поляков за кордоном не менше, ніж нас. Тому пропозиції, які виходять від цих країн будуть все краще, а відношення - гірше, через національного питання. Східна Європа, що стала донором для Західної, просто втрачає людський ресурс. Зараз в деяких місцевостях у наших східних сусідів уже не вистачає молоді, тому вони будуть намагатися будь-якими способами заманювати людей. у Польщі вже вивіски є польською, англійською та українською мовами. Там готуються до припливу великої кількості українців. і цей процес дуже швидко набирає обертів ", - пояснив Ростислав Слав'юк.

Читайте також: Блінов: гроші заробітчан поки рятують гривню

Як і раніше, українці виконують в Польщі просту, некваліфіковану фізичну роботу. За останніми соцдосліджень, 34% наших гастарбайтерів працювали в Польщі на сільськогосподарських роботах, 32% - на будівництві або ремонтних роботах, 8% виконували роботу по дому, 7% - працювали в ресторанному бізнесі, 5% - в готелях, 4% - доглядали за особами похилого віку та інвалідами, іншими видами діяльності займалися 3%, працювали в сфері послуг менш 3% опитаних.

Як відзначають автори дослідження, чим вище рівень освіти, тим частіше працівники знаходили роботу не пов'язану з сільським господарством або будівництвом.

63% опитаних українських працівників вказали, що знову планують повернутися до Польщі на роботу . 19% не змогли дати відповідь, стільки ж заявили, що не планують повертатися. В основному планують повернутися до Польщі ті, хто там був більше трьох разів.

Перекази заробітчан зростають, кадровий голод теж

Кадровий голод на ринку праці в Україні вже є і це не дивлячись на те, що в останні роки в Україні почали відкривати іноземні підприємства, де рівень зарплати вище, ніж на українських. На Львівщині нових виробництв і заводів з'явилося чи не більше, але навіть в порівнянні з 2017-м роком, потреба в кадрах істотно зросла, відзначає видання.

"Кадровий голод є, потреба в працівниках дуже висока, але не можна сказати, що він пов'язаний виключно з тим, що всі виїхали на роботу за кордон, - каже в.о. директора Львівського обласного центру зайнятості Олена Іванчук. - Якщо на 1 березня 2017 року у нас в середньому на одну вакансію було п'ять претендентів, то зараз ми маємо співвідношення два до одного робочого місця. тобто зараз роботу знайти набагато простіше. І масштаби спеціалізації вакансій дуже різноманітні. Хоча, ясна річ, переважають вакансії робітничої професії. Левова частка ва ансій для робітників з інструментом, значна частина вакансій для працівників сфери обслуговування, але в той же час з'явилися у нас вакансії інженерних кадрів в будівництві, архітектурі. Найбільша складність у працевлаштуванні людей з вищою освітою. В основному це особи, що звільнилися з різних державних структурних підрозділів , для яких прийнятної роботи немає, але, на жаль, ці люди не готові адаптуватися до істотних змін на ринку праці, тому що багатьом з них варто було б купувати робітничих спеціальностей ь, оскільки в іншому випадку вони ризикують рік і більше бути не затребуваними на ринку праці ".

Українські мігранти в Польщі

Зараз Центр зайнятості пропонує претендентам зарплату в середньому 5,2 тис. Грн. Робочі руки "оцінюють дорожче, працівники робочої спеціальності можуть розраховувати на 7-8 тис. Грн, а хорошим електрогазозварникам може попастися і вакансія з зарплатою в 15 тисяч.

Щодо заводів з іноземними інвестиціями, то на початок робочим тут пропонують 5-6 тис. Грн, але після 2-3 місяців роботи, каже Олена Іванчук, плату підвищувати до 10-12 тис. Грн. Це ледь дотягує € 380. Тому зрозуміло, чому українці вважають за краще працювати на заводах цих підприємств в інших країнах.

Оптимісти в цій ситуації вказують на позитивний ефект від міграції - зароблені на чужині гроші українці все ж витрачають на батьківщині, чим неабияк підтримують українську економіку. За даними НБУ, в 1996 році трудові мігранти перевели в Україну $ 350 млн, в 2010-му ця сума перевищила $ 3 млрд, в 2015-му наблизилася до $ 6 млрд. Цифру за 2016 рік експерти оцінюють в $ 7 млрд.

Тим часом, аналізуючи економічну ситуацію в Україні , Ростислав Слав'юк впевнений, 2018 рік встановить новий рекорд трудової міграції. За його прогнозом, в цьому році на заробітки поїдуть на 35% більше людей, ніж в минулому році.

Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация