Дебет-Кредит № 19 (8.5.2006)
Суть справи :: Практика
Увага! архівна публікація
Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.
Незважаючи на те, що вимога Закону про пенсійне страхування до «єдиноподатників» сплачувати пенсійні внески за найманих працівників діє третій рік, не вщухають суперечки на тему «платити чи не платити»: адже ця норма суперечить положенням Указу про спрощену систему. Проаналізуємо ситуацію.
Третій рік не вщухають суперечки про те, нараховувати (сплачувати) чи ні внески до Пенсійного фонду за найманих працівників юридичними особами, 1 застосовують спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, т. К. Вимоги Закону про пенсійне страхування і положення Указу про спрощену систему взаємовиключають один одного. Як показує практика, відсоток «єдиноподатників», принципово не нараховують внески на пенсійне страхування за своїх працівників і, відповідно, не перераховують їх на рахунки територіальних пенсійних управлінь, досить великий. Спробуємо проаналізувати ситуацію і визначити шанси сторін на дозвіл її в свою користь.
Історія питання
Нагадаємо, що згідно з п. 1 ст. 14 Закону про пенсійне страхування, СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування (зокрема єдиний податок), є страхувальниками для працюючих у них фізичних осіб і в числі інших роботодавців відповідно до ст. 15 зобов'язані сплачувати пенсійні внески на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.
Підсилює цю норму положення про те, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить йому (п. 1 ст. 5 і п. 15 Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування).
Однак продовжують діяти і положення ст. 6 Указу про спрощену систему, що звільняють «єдиноподатників» від сплати внесків до Пенсійного фонду. А в бюджет Фонду продовжує надходити 42% від сум єдиного податку, сплаченого страхувальниками на рахунки Госказначейства.2
Тому деякі платники єдиного податку наполягають на звільненні від додаткового нарахування і сплати пенсійних внесків. А в результаті ПФУ на підставі ст. 24 Закону про пенсійне страхування не зараховує до страхового стажу період роботи у «єдиноподатника» тим, хто звертається за призначенням пенсії. На це неодноразово наголошував у своїх листах Пенсійний фонд.
Для згладжування даного протиріччя Пенсійний фонд і Держпідприємництво на початку 2004 року видали ряд листів, перший з яких - лист ПФУ від 12.01.2004 р №211 / 04. У них пояснюється, що з метою уникнення подвійного оподаткування при сплаті «спрощенцями» страхових внесків за найманих працівників сума коштів, яку направляють Держказначейством Пенсійному фонду у вигляді частини ставки єдиного податку (42%), зараховується в рахунок сплати страхових внесків за цих працівників.
Паралельно з роз'ясненнями почалися масові перевірки Пенсійним фондом «спрощенців» (особливо тих, хто продовжував не нараховувати пенсійні внески), застосування фінсанкцій і, як наслідок, судові позови.
Щоб хоч якось зняти напругу в середовищі застосовують спрощену систему, Кабмін видає Розпорядження від 10.03.2005 р №58-р «Про деякі питання спрощеної системи оподаткування». У ньому він, зокрема, закликає підтримати пропозицію ПФУ, погоджену з Мінфіном і ДПАУ, про тимчасове припинення перевірок платників єдиного і фіксованого податку щодо сплати страхових внесків за 2004 рік та І квартал 2005 року. Перевірки пропонувалося відкласти до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.
Одночасно листом від 10.03.2005 р №2491 / 04 (за ту ж дату!) ПФУ зобов'язав свої територіальні управління призупинити проведення перевірок «спрощенців». А листом від 01.06.2005 р
№6320 / 04 підтвердив, що розпорядження КМУ №58-р залишається в сіле.3 Тому перевірці Пенсійним фондом підлягає період з 1 квітня 2005 року. Але не все так просто.
Чи будуть перевіряти?
Пенсійний фонд ще в квітні 2005 року робив спробу в односторонньому порядку «розірвати домовленості» про мораторій на перевірки «спрощенців». У листі від 27.04.2005 р №4976 / 04 ПФУ повідомив, що згідно з дорученням КМУ від 18.04.2005 р №19136 / 1/105 Пенсійний фонд України підготував і направив зацікавленим міністерствам і держкомітетам проект розпорядження КМУ про визнання таким, що втратив чинність, розпорядження № 58. І попередив: перевірки платників єдиного податку будуть проводитися згідно з чинним законодавством.
Однак пізніше з'явилося вищезгаданий лист ПФУ від 01.06.2005 р №6320 / 04. Мабуть, ніхто з «зацікавлених» не підтримав пропозицію Фонду.
Тим же листом Пенсійного фонду нагадує про порядок сплати внесків за січень - березень 2005 року, посилаючись при цьому на спільне з Держпідприємництвом рішення (лист від 16.02.2005 р №933 / 0 / 2-05) щодо рекомендацій не нараховувати пеню і не застосовувати штрафні санкції за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків. І жодного слова про те, що «спрощенцям» прощена недоїмка по внесках за цей період.
Більш того. Час від часу надходять сигнали (і судові позови тому підтвердження) про те, що районні управління ПФУ продовжують перевірки «єдиноподатників», в тому числі за 2004 рік. Ймовірно, контролери сподіваються на необізнаність посадових осіб страхувальників.
Тому не варто думати, що ПФУ як орган, що забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, не стане повторювати цю спробу знову і знову. При цьому кожного «спрощенця» має насторожити положення п. 15 ст. 106 Закону про пенсійне страхування: строк давності до стягнення недоїмки, пені та штрафів до Пенсійного фонду України не застосовується. До того ж завдяки прийняттю Закону України від 17.11.2005 р №3108-IV у разі ухилення від сплати внесків значно посилено відповідальність посадових осіб порушників Закону про пенсійне страхування - тепер аж до кримінальної.
13.12.2005 р вступив в силу Закон України від 17.11.2005 р №3108-IV, яким, зокрема:
1) в КоАП викладена в новій редакції стаття 165-1 «Порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» і з'явилася нова стаття 188-23 «Перешкоджання уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок» (як і в ст. 106 Закону про пенсійне страхування, розмір штрафів: 8 - 15 н. м. д. г. (136 - 255 грн) або 10 - 20 н. м. д. г. (170 - 340 грн) при повторному порушенні);
2) КК доповнено статтею 212-1 «Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою, зокрема, при навмисному ухилянні від сплати внесків у великому розмірі - від 3000 до 5000 н. м. д. г. (51 - 85 тис. грн) посадова особа карається штрафом 500 - 2000 н. м. д. г. (8,5 - 34 тис. грн), або виправними роботами до 2 років, або обмеженням волі до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років.
Таким чином, «єдиноподатникам» треба бути готовими до перевірок. Можливі два шляхи: або змиритися з вимогами ПФУ, або відстоювати свою позицію в суді. Який шанс дають судові тяжби, проаналізуємо на прикладі судових рішень.
Альтернативні рішення ВГСУ
Оприлюднено низку постанов Вищого господарського суду України, що розглядав справи про ненарахування внесків на пенсійне страхування юрособами - платниками єдиного податку. Рішення, як зазвичай, діаметрально протилежні. Систематизовані судові аргументи як «за», так і «проти» представлені на схемах 1, 2 на с. 28, 30.
Таким чином, в рішенні ВГСУ на користь страхувальника і проти сплати пенсійних внесків доводиться, що надходження 42% від сплаченого єдиного податку - цілком достатня сума, щоб вважати обов'язки «єдиноподатника» перед ПФУ як платника пенсійних внесків повністю виконаними. Однак залишається абсолютно незрозуміло, як сума цих відсотків повинна розподілятися між найманими працівниками «єдиноподатника», адже внески на пенсійне страхування сплачуються «не просто так», а як конкретна сума внесків для формування в майбутньому пенсії конкретного працівника.
На думку автора, аргументи ВГСУ за сплату більш переконливі. Та й більшість фахівців-аналітиків дотримується думки (і листи Держпідприємництва тому підтвердження), що юрособа- «єдиноподатник» все-таки має нараховувати 31,8% на витрати на оплату праці та інші виплати найманим працівникам (п. 1 ст. 19 Закону про пенсійне страхування). А перераховувати до ПФУ слід суму, зменшену на суму 42% від сплаченого до Держказначейства єдиного податку за той же місяць.
Але все ж право вибору залишається за страхувальником- «єдиноподатником». У такій ситуації можна перефразувати слова відомої пісеньки: «Думайте самі, вирішуйте самі: платити чи не платити ...»
1 Зазначене повною мірою стосується фізичних осіб - «єдиноподатників», по відношенню до їх найманим працівникам.
2 Винятком є період з 01.01.2005 р по 30.03.2005 р, коли платники єдиного податку повинні були сплачувати внески до ПФУ та ФСС на загальних підставах (абз. 2 ч. 4 ст. 45 Закону про Держбюджет на 2005 рік у першій редакції).
3О перевірках «єдиноподатників» і відповідальності за несплату страхових внесків за I квартал 2005 року читайте в «ДК» №17-18 на с. 10.
Нормативна база
- Закон про пенсійний збір - Закон України від 26.06.97 р №400 / 97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
- Закон №2063 - Закон України від 19.10.2000 р №2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва».
- Закон про пенсійне страхування - Закон України від 09.07.2003 р №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- Інструкція №21-1 - Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р №21-1.
Ірина Рєзнікова
Розраховуємо середньооблікову чисельність працівників 
Суть справи :: Практика
У січні на підприємстві працювала 21 особа, в тому числі двоє сумісників. З 6 лютого працівниця пішла у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, і підприємство 7 лютого оформило фізичну особу за договором підряду до кінця березня. Просимо на прикладі показати, як .....
Поступка права вимоги «єдиннику»
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на загальній системі хоче поступитися право вимоги боргу в 10 тис. Грн.
Поступається ТОВ на єдиному податку. Варіанта два: поступка за 3 тис. Гривень або
поступка безкоштовно. Який варіант вигідніший з точки зору оподаткування?
Коли виникає д ...
Кінцеві бенефіціари - продовження історії
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Ажіотаж, який піднявся навколо надання держреєстраторам інформації про
кінцевих бенефіціарів власників (контролерів) юросіб, змусив
законодавців прийняти 21.05.2015 р Закон України №475-VIII «Про внесення
змін до деяких законів України у ...
Який варіант вигідніший з точки зору оподаткування?
