Сьогодні Служба безпеки України відзначає 25-річчя з дня створення
Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України одразу постало питання про ліквідацію в республіці радянської системи органів державної безпеки і створення нових державних інститутів, покликаних захистити її суверенітет і вирішувати інші завдання в сфері забезпечення національної безпеки. Одним з перших кроків на цьому шляху стало створення комісії з розробки Концепції органів державної безпеки України. З огляду на її напрацювання, а також роботу Комісії Верховної Ради по реорганізації органів державної безпеки, 20 вересня 1991 парламент прийняв постанову «Про створення Служби національної безпеки України» (СНБ України). На початковому етапі побудови цього органу було призначено керівництво Служби та її основні структурні підрозділи. Протягом вересня 1991 року - лютого 1992 розроблений і затверджений штат підрозділів центрального апарату Служби, регіональних органів, органів військової контррозвідки та Інституту підготовки кадрів СНБ України. Далі почалося комплектування їх особового складу, що прийняв присягу на вірність українському народові. 25 березня 1992 року, 25 років тому, Верховна Рада прийняла Закон «Про Службу безпеки України», і подальший розвиток Служби відбувалося на досить чіткому правовому фундаменті. За ці роки Служба Безпеки України зазнала багато змін і трансформацій, іноді не в кращу сторону, але події останнього часу - Революція Переваги і російська агресія на сході нашої країни внесли свої корективи в роботу цієї структури. Нові виклики, які постали перед країною, спонукають СБУ до реформування, максимальної мобілізації сил і ресурсів, пошуку шляхів вирішення найскладніших завдань сучасності і ретельної підготовки до дня завтрашнього. Сьогоднішній День відзначається згідно з Указом Президента від 22 березня 2001 року.
У ніч на 25 березня о третій годині ночі, українці перевели годинникову стрілку на годину вперед, країна перейшла на «літній час». Літній час це місцевий час, властиве певному часовому поясу, який встановлюється на певній території в літній період року, переважно з кінця березня до кінця жовтня і зазвичай відрізняється на годину від стандартного часу, прийнятого на цій території. Україна, яка відноситься до другого часового поясу (київський час), переводить годинник з 1981 року. 13 травня 1996 року був прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення часу на території України». Правда, в 2011 році українські народні обранці спробували скасувати зміну часу, але відповідне рішення так і не було прийнято. Введення літнього часу було введено з метою більш раціонального використання світлого часу доби і економії електроенергії на освітлення. Першою країною, яка перевела годинник на літній час, була Німеччина. Сталося це 30 квітня 1916 року. Йшла Перша світова війна, треба було економити де тільки можна, тому прагматичні і економні німці пішли на такий крок. Наступною стала Великобританія, вона перевела свій годинник 21 травня 1916. Втім, сама ідея про переведення годинника існувала і раніше. Зокрема, згадують відомого американського політика Бенджамина Франкліна і написаний ним ще в 1784 році працю «Економічний проект по зменшенню вартості світла». На сьогодні деякі країни світу від переведення часу відмовилися. Зате літній час застосовують в 100 країнах світу, в тому числі майже у всіх країнах Європи.
Дати дня:
150 років від дня народження Миколи Миколайовича Васильк про (1868-1924), відомого українського громадсько-політичного діяча, дипломата. Родом з українських землевласників північної Буковини, австрійський барон. Член Української Національно-демократичної партії, Головної Української Ради (1914) і Загальної Української Ради (з 1915) - найвпливовіших тогочасних українських політичних організацій в Австро-Угорщині. У 1898-1918 рр. Василько - депутат буковинського крайового сейму і Австро-Угорського парламенту, де відстоював національні інтереси українців, їх права на участь в суспільно-політичному і культурному житті Буковини та Галичини. Микола Василько був одним з організаторів Української гімназії в Вижниці (1908) і гуцульсько-Буковинського Легіону, який в 1915-1916 рр. брав участь в бойових діях в складі австро-угорських військ. Виступав за національно-державну автономію «Галицько-Волинського краю» у складі Австро-Угорщини. Брав активну участь в підготовці і проведенні Брест-Литовських переговорів (1918) Центральної Ради з державами німецько-австрійського блоку. Користуючись авторитетом в австрійських урядових колах, Василько сприяв виробленню вигідних для України умов Брестського миру. Він був ініціатором і співавтором таємного протоколу між УНР і Австро-Угорщиною, за яким західноукраїнські землі виділялися в окремий коронний край. Міністр закордонних справ Австро-Угорщини Чернін в своїх спогадах про ці переговори не без підстави називав Василька «лідером австрійських українців». У жовтні-листопаді 1918 року Микола Василько стає співзасновником Української Національної Ради у Львові та ЗУНР (Західно-Української Народної Республіки). Очолював її дипломатичне представництво в Австрії, потім - посольство УНР в Швейцарії і в Німеччині (1920-1924), де і помер.
Сьогодні день народження у сера Елтона Джона (1947), британського музиканта, співака, композитора. Удостоєний престижної американської премії Центру мистецтв ім. Джона Кеннеді (2004), премії «Греммі» (1986, 1991, 1994, 1997, 2000). Засновник Фонду по боротьбі зі СНІДом (1993). Почесний доктор Королівської академії музики (2002). Завдяки українському мільйонерові Віктору Пінчуку та його дружині Олені, співак неодноразово приїжджав в Україну. З подружжям Пінчуків британець давно дружить, зокрема підтримує фінансово фонд Олени Пінчук «АнтиСНІД». У 2009 році Елтон Джон разом зі своїм партнером Девідом Фернішем хотів навіть усиновити хлопчика з одного українського інтернату, але тодішня українська влада не дала на це дозволу. Це сьогодні сер Елтон Джон - респектабельний британський мільйонер, поважний чоловік, зразковий батько і шановний художник. Але за часів бурхливої рок-н-рольної молодості він таким зовсім не був. Він був як всі, і пройшов через усі закутки лабіринту випробувань сучасного маскульту. Дивно, але він вижив на противагу багатьом іншим, які або самі наклали на себе руки за допомогою наркотиків, алкоголю і незахищеного сексу, або були вбиті побічним продуктом слави - психами-фанатиками. «Пролітаючи іноді над Альпами, я думаю, що снігові вершини - це весь той кокаїн, який я винюхав», - міркує співак. Єдина залежність, яка його обійшла (або він її?) - азартні ігри. Все інше він спробував і навіть по вуха об'ївся. Але йому пощастило і тепер він докладає чимало зусиль для того, щоб в подібну пастку не потрапляли інші. Елтону Джону вдалося не тільки вижити, але і не втратити після всього себе - сьогодні він так само непередбачуваний, зворушливий, дивний, рок-н-рольний, одним словом - живий - на відміну від багатьох нинішніх пластикових кумирів епохи. А ще Елтон Джон - один з останніх великих представників покоління 80-90-х, людина з того далекого блаженного минулого, коли були живі Фредді Меркьюрі і принцеса Діана, Версаче і Джексон, коли можна було говорити що-небудь, не дивлячись на політкоректність і не боятися чергового кривавого теракту, коли позаду була холодна війна, а що буде попереду, про те ніхто й не підозрював ...
Пісні Елтона Джона - звуковий символ тих щодо щасливих часів. «Що кажуть люди, коли дивляться на мене? Окуляри, гомосексуальна орієнтація, футбольний клуб «Уотфорд», постійні істерики і купа квітів. Але взагалі-то я музичний феномен, чули про таке? »(Елтон Джон)
Річниця смерті:
У цей день 1999 року в автомобільній аварії загинув В'ячеслав Чорновіл (1937-1999), відомий український політик, журналіст, дисидент, лідер Народного Руху України. Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша, коли Toyota Чорновола врізався в КамАЗ з причепом, який розвертався посеред шосе. В'ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, а прес-секретаря лідера НРУ Дмитро Понамарчука було госпіталізовано з важкими травмами в лікарні.
З тих пір пройшло 18 років, але ясності і чітких відповідей в цій історії не стало. Офіційна версія - нещасний випадок, а версія народна, якої дотримуються прихильники Чорновола і його син Тарас - політичне вбивство напередодні майбутніх президентських виборів. На наступний день після аварії, тодішній глава МЗС Юрій Кравченко заявив, що аварія на Бориспільському шосе - нещасний випадок і ніякої іншою версією слідство не розглядає. Міністр навіть не став чекати офіційних висновків фахівців. Незабаром від серцевого нападу раптово помер головний свідок - один з трьох пасажирів «КамАЗу», Іван Шолом. Водія КамАЗу Володимира Куделю спочатку засудили - слідство встановило, що він скоїв злочин - ДТП з тяжкими наслідками, але незабаром відпустили по амністії.
У ЗМІ неодноразово з'являлася інформація про його смерть, але це були лише чутки - Куделя живий, правда, змушений був змінити місце проживання. Уже в червні 1999 року справу про загибель В'ячеслава Чорновола була закрита, але це не означало, що в справі поставлено крапку. Слідчі дії починалися і припинялися кілька разів: у 2001 році, в 2005, в серпні 2006 року. У червні 2011 року з дозволу Тараса Чорновола відбулася навіть ексгумація тіла його батька, але світло на загадкову смерть політика так і не пролився. І, нарешті, в березні 2012 року Бориспільський суд Київської області розпочав судове слухання у справі загибелі В'ячеслава Чорновола, а 21 січня 2014 року припинив справу, визнавши аварію нещасним випадком. У лютому 2017 більше 300 народних депутатів звернулися до генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням взяти під особистий контроль розслідування вбивства В'ячеслава Чорновола.
https://www.ukrinform.ru/rubric-society/2427688-25-marta-pamatnye-daty.html
Або він її?«Що кажуть люди, коли дивляться на мене?
Але взагалі-то я музичний феномен, чули про таке?
