Денис Кокорін

Трохи про назви деяких районів (точніше, мікрорайонів) і частин Владивостока.

***

Історичну частину Владивостока прийнято називати або "Центр", або "Місто". Друге найменування, звичайно, веселе, оскільки так кажуть все-таки городяни: "Поїхав до міста", "Поїхав з міста", маючи на увазі центральну його частину.

Багато назви походять від назв залізничних станцій, які, в свою чергу, названі по найближчих мисам. Найяскравіші приклади: Мис Чуркін і Егершельд. Самі миси названі в честь дослідників місцевих країв.

Від назви Мис Чуркін пішла назва цілого величезного району на південь від бухти Золотий Ріг - Чуркін (на радянських картах можна зустріти також варіант Чуркін). Сноби не забудуть пояснити, що це - півострів Черкавского, а Чуркін всього лише один з його мисів. В останні роки з'явилися варіанти "Мис Чуркіна" і "на Чуркіна", але проти старих "Чуркін" і "на Чуркіних" їм боротися важко. Південно-західна околиця півострова, на захід від бухти Діомід, зветься "Голдобин" (мис Голдобіна).

Егершельд теж мис, а півострів, де він знаходиться, носить ім'я Шкота (але іноді на картах пишуть в дужках Егершельд). Колись, років до 1960-х, тут розташовувалася вантажна залізнична станція Егершельд. Потім її, здається, перетворили у Владивосток-Південний (Владивосток-Північний це нинішній вокзал), а назва залишилася (втім, воно використовувалося і до станції, тільки не знаю, поширювалося тоді на весь район). У нас кажуть "поїхали на Егершельд", "живу на Егершельд". Іноді скорочують до "Егер".

Ще одна пара: Перша Річка і Друга Річка. Третьою немає. Скорочено їх називають Первак і вторяк. Походять назви, як відомо, від назв річок, що протікають в кожному районі. Є і дві желдорстанціі з відповідними іменами.

Гнилий Кут. Так його прозвали за постійно виповзають звідти тумани. За радянських часів спробували позбутися "незручного" назви, перейменувавши його в Зелений Кут, а однойменну станцію в Східну. Однак Зелений Кут змістився на північний схід, а Гнилий Кут приблизно там і залишився, де був: від східного кінця бухти Золотий Ріг до узбережжя бухти Тихої (офіційна назва Сухопутна).

Найбільше "Зелений Кут" набув поширення після виникнення там в 1990-і роки відомого на всю країну ринку старих японських автомобілів. У народі зветься "Зеленка".

Бухта Тиха, незважаючи на те, що це її ім'я відкинуто офіційної топонімікою (на картах зазвичай вказується або "бухта Сухопутна", або "бухта Сухопутна (Тиха)", живе в назві житлового району. Про Сухопутний мало хто знає (але знають, звичайно ). А люди звуть район просто "Тиха".

Те ж можна сказати про її сусідки бухті Горностай та районі, офіційно перейменованим в Щитову, але яким пощастило більше: назва Горностай на картах з якоїсь причини залишилося (хм, може, перейменували тільки сам селище, а бухту не чіпали? Треба уточнити цей питання!). При цьому Щитова і Горностай як райони цілком уживаються разом. Причому назва Горностай сьогодні розкинуто більш широко, ніж раніше, завдяки довго існувала в тому районі однойменної звалищі, змістилося на північний схід, де в долині річечки, що протікає через Мертву долину, розташований і невелике селище Рибачий.

Інші бухти, що дали імена районам: Диомид, Улісс, Патрокл.

Між бухтами Диомид і Патрокл розкинувся район Змеінка, іноді вважається частиною Чуркіна. Своєю назвою він зобов'язаний горі (сопці) Зміїний, там же знаходиться.

Окремі райони "стискаються". Наочний приклад того Морський Городок (Моргородок). Ця назва зараз майже заміщено назвою зупинки громадського транспорту "Проспект 100-річчя Владивостока", в народі скороченому до простого "Сторіччя". Напевно, тільки тому що місцевий зупинний пункт №1 (так чомусь він офіційно числиться в РЖД) зберіг назву "Моргородок", воно зовсім не зникло. Але завдяки цьому багато хто думає, що Моргородок це всього-то невеликий масив "хрущовок", прилеглих безпосередньо до залізниці.

Подібна доля спіткала інше схожу назву - Мінний Городок (або Мінгородок). Воно зберігається в назві кінцевої зупинки трамвая і парку, який раніше називався "Парк Мінного Городка", а зараз чомусь "Парк" Мінний Городок "(не дивіться на карту нижче). Його витіснило більш відоме" Площа Баляева "(частіше просто" Баляева "або" Баляевка ", зустрічається навіть" Баляева "- зазвичай від понаїхали). Мінний Городок у багатьох став асоціюватися тільки з місцевим напівзанедбаним парком (на його місці колись знаходилися мінні склади).

Інший варіант від малограмотних і "понаїхали": "Фокино" замість "Фокіна" (походить від вулиці Адмірала Фокіна і колись, до 2000-х років, що розташовувалася тут великої вузлової зупинки громадського транспорту). На початку 2000-х зупинку скоротили, розподіливши маршрути по сусіднім. Більшість перенесли на Семенівської площа, і тепер навколишні квартали частіше звуть по імені площі.

Ще існує "Робоча". Дісталося їй цю назву в спадок від дореволюційної Робочої Слобідки. Там було багато нумерованих вулиць з назвою "Робоча", і одна з них, третя за рахунком, дала ім'я цілому району ( "3-тя Робоча", "Третя Робоча") - все тому, що так обізвали місцеву платформу електричок. Так-то вона розташована в зоні відповідальності маловідомої простому обивателю станції Бонівура (она сильно на північ від і на карті нижче не присутній). Поки ж "Робоча" і "Третя Робоча" приблизно рівноцінні, але перша назва витісняє друге. Ще збереглася пара будинків на вулиці 13-й Робочої, і начебто є один або два на 9-й. Ім'я сусідній з нею Залізничній слобідки зберігає автобусна зупинка, а так-то той район більше знають як "Жигура" - по вулиці Карла Жигура.

Цікаво використання назви "Лугова". У місті є площа і вулиця Лугова, але при цьому якщо в розмові мати на увазі вулицю, то зрозуміють не всі, так як під "Луговий" у нас мають на увазі найчастіше саме площа і її околиці, а не вулицю - і в чомусь заслужено, так як площа Лугова великий і важливий транспортний вузол міста. Також поблизу площі розташована однойменна платформа приміських електропоїздів і станція "Гайдамак", яка раніше називалася "Східна", а ще раніше "Гнилий Кут", що було згадано вище. Історично прилеглі до Луговий райони звалися Матроської, Флотській, Госпітальній та Енергійної слобідка.

А Гайдамак - це назва сусіднього з Луговий району та зупинки громадського транспорту. І те, що воно перемістилося в район Луговий, дивно і не дуже добре (а вся справа в залізничній оптимізації - спочатку станція Гайдамак розташовувалася там, де треба - на березі бухти Золотий Ріг. На Гайдамака були колись екіпажна і Офіцерська слобідки.

Південніше Луговий розташувався район зупинок "Спортивна" і "Шкільна", так зазвичай і називають їх околиці.

Ще є район з назвою Снігова Долина. Це новий район, хоча назва старе. Ніхто не може із стовідсотковою впевненістю вказати точне місце розташування цієї самої Сніговий Паді як такої, але передбачається, що вона лежить на схід від сопки Холодильник. Раніше існувала зупинка "Снігова Долина" - кінцева автобуса 3-го маршруту (тепер її перепризначували в новий район, а зупинку перейменували в "6-й кілометр" - так та місцевість називалася за радянських часів), ще раніше - станція на залізничній лінії, використовуваної під військові потреби. Нерідко назва скорочують до "снігопад".

З інших відомих падей у ​​нас є Голубина Долина (на схід від сопки Орлине Гніздо або Орлиної і захід від сопки Буссе). Далеко не всі знають, особливо молодь і понаїхали, що це не тільки торговий центр і автобусна зупинка, а й цілий мікрорайон, що включає як східний схил згаданої сопки, так і західний (і частково південний і північний) схили сусідньої сопки Буссе, а також прилеглі до них житлові масиви на північ від і в меншій мірі південніше. У Голубинці ще збереглося багато приватної забудови, яку, втім, поступово витісняють нові будинки і споруди. Там же знаходиться єдина лінія фунікулера, який дав ім'я місцевості в околицях верхньої станції. До речі, прокладену від нього на схід дорогу прозвали з легкої руки мера Юрія Копилова проспектом Краси (за що відкриваються звідти види на місто), хоча вулиці з цією назвою як такої не існує.

Менш відома куперових (або куперовской) Долина. У радянські часи її назва використовувалася рідко, більше вживалася назва зупинки трамвая "Комсомольська", а в наш час "Дальпресс" (трамвая вже немає). По сусідству з нею існувала Корейська Слобідка. Про неї нагадує збереглася вулиця Сеульская.

Району з назвою Стрілецька Долина пощастило менше всіх з долин: ця назва мертво і мало використовувалося як в минулому, так і зараз. Воно витіснене назвами основних вулиць, по ньому пролягають: Нейбута, Воропаєва, Невельського, Черняховського, Кузнєцова. Але зберігається вулиця Стрілецька.

Є принаймні п'ять районів, назви яких походять від будь-яких підприємств: це "Зоря" - від швейної фабрики "Зоря" (зараз там "дизайн-фабрика" та однойменної кінцевої зупинки на виїзді з міста, це "Варяг" - від назви заводу, це "Дальзавод" (тут, думаю, все зрозуміло), це "Дальхимпром" (аналогічно) і це вже згаданий "Дальпресс" (від назви поліграфічного комплексу).

Цікавий топонім "БАМ" (або "Бам"). Деякі жителі помилково пов'язують його походження з Байкало-Амурської магістраллю - мовляв, такий же віддалений, в стороні. Але насправді назва цього району походить від розташованого там Батальйону армійської міліції, нині перейменованої в військову поліцію або якось ще.

Є у Владивостоці і назва-кочівник. Якщо я не помиляюся, нинішня станція мальцевського на південному березі бухти Золотий Ріг (і її район) була названа по Мальцевской переправі через бухту, а та отримала назву від Мальцевского базару, що розташовувався на північному березі.

Пару слів варто сказати про Лісовий Квартал - один з нових районів Владивостока. Вже не знаю, чому його назвали саме так, швидше за все, на увазі недалекого положення від вулиці Лісовій, можливо, через раніше лісистості цієї місцевості. Так-то раніше все називали ті місця районом 1000-ліжковий лікарні. Лісовий квартал цікавий нумерацією будинків, що включає майже весь російський алфавіт.

На північ від "Зорі" є два важко разделімих району: Академмістечко і Чайка. Останній, мабуть, подібно Чуркіну, отримав назву від зупинкового пункту електрички. Раніше була зупинка тролейбуса "Чайка". Зазвичай під Академмістечком тепер мають на увазі групу "хрущовок" на схилі сопки і сусідні з нею наукові корпусу.

Забавно, але Владивостоці є принаймні ще два місця, звані "Чайка". Одне на Чуркін, інше на Егершельд (але останнім стало потихеньку зникати). Перше походить від назви кінотеатру, друге - від назви готелю.

У частинах Владивостока, традиційно відносяться до приміській зоні, можна згадати такі назви як Седанка, Садгород, Супутник. Є селища Трудове (частіше використовується назва "Вугільна" від залізничної станції) і Емар, Фанзавод і Сонячна Долина, Шамора (Бухта Лазурна), Весняна, Санаторна і Океанська. Все не перерахуєш.

У місті я не назвав найбільш відомі "класичні" номерні мікрорайони: 57-й, 63-й, 64-й, 71-й, мікрорайони і підрайони, звані по важливою вулиці і зупинки: Окатово, Сабанеева, Магнітогорська, Толстого, Некрасовська. Є дві зупинки транспорту і району, походження назв яких мені неясно: Молодіжна та Трудова (мабуть, просто названі в честь молоді та праці). Є назва, яке з'явилося з моєї подачі: "Флотський містечко".

Може бути, потім окремою заміткою я доберуся і до них.

П.С. Всі фрагменти карт чесно взяті з 2ГІС .