Главная › Новости

Деякі аспекти європейської інтеграції

Опубликовано: 14.01.2019

Співпраця парламенту і Уряду найважливіший фундамент для ефективної законодавчої діяльності

Вже багато років захист культурних надбань людства не втрачає своєї актуальності для світової спільноти. У другій половині ХХ ст. міжнародне співтовариство усвідомило необхідність об’єднати свої зусилля в охороні історико-культурної спадщини від техногенного та антропогенного впливу та інших загроз мирного часу. Завдяки активній правотворчій діяльності міжнародних інституцій, зокрема Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), за цей час відбулося становлення міжнародного права охорони культурних цінностей як галузі міжнародного права.

Охорона та захист історико-культурної спадщини проголошені багатьма міжнародними документами, зокрема: Венеціанською хартією (1964р.), Конвенцією з охорони всесвітньої і природної спадщини (1972р.), Рекомендаціями з охорони традиційних ансамблів, Вашингтонською хартією з охорони історичних міст (1987р.), Ризькою хартією автентичності та відтворення спадщини (2000р.) та ін. Ці документи відіграли велику роль в процесі призупинення і застереження процесу руйнування культурного надбання.

Позитивним досвідом України щодо наближення законодавства до міжнародних норм з охорони культурної спадщини є ратифікація більшості міжнародних документів ЮНЕСКО та Ради Європи у цій сфері. Україна визнала частиною національного законодавства Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972р., Конвенцію про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності від 14.11.1970р., Конвенцію про охорону підводної культурної спадщини від 02.11.2001р., Європейську культурну конвенцію про охорону археологічної спадщини (переглянуту) від 16.01.1992р., Європейську ландшафтну конвенцію від 20.10.2000р., Ризьку хартію про автентичність та реконструкцію культурної спадщини від 24.10.2000р.

Однією з умов інтеграції України до європейського та світового співтовариства є забезпечення збереження культурного надбання як частини світової культури.

Важливо нагадати, що ЮНЕСКО фундаментальним принципом вважає той факт, що культурна спадщина кожного є культурною спадщиною усіх. Так, відповідальність за спадщину та за спосіб управління нею належить, в першу чергу, культурній спільноті, що створила цю спадщину, а потім вже тій спільноті, яка нею опікується. Приєднання до відповідних хартій та конвенцій передбачає також прийняття зобов’язань та етики, покладених в основу цих хартій та конвенцій.

Згідно з Конституцією ЮНЕСКО на Україну, як і на будь-яку іншу державу-члена, покладається обов’язок дотримуватись рекомендацій та міжнародних конвенцій, схвалених Генеральною Конференцією цієї організації, шляхом запровадження встановлюваних ними норм та принципів у своє законодавство – чи то прийняття нових правових та нормативних актів, чи то внесення відповідних змін та поправок до чинного законодавства.

З огляду на актуальність збереження всіх видів пам’яток національної культурної спадщини до попереднього Списку всесвітньої спадщини (Tentative List) на сьогодні внесено 15 українських об’єктів культурної та природної спадщини, серед яких: Бахчисарайський ханський палац, заповідники «Асканія-Нова» та «Херсонес Таврійський», культурний ландшафт та каньйон м. Кам’янець-Подільський, історичний центр м. Чернігова, парк «Софіївка», Канівський заповідник «Могила Тараса Шевченка», дерев’яні храми Карпатського регіону та Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у м. Чернівцях.

Успішна співпраця науковців Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Чернівецької міської ради з державними пам’яткоохоронними організаціями дала можливість підготувати та передати до Центру всесвітньої спадщини для подальшого розгляду номінаційне досьє визначного об’єкта національної культурної спадщини – Резиденції митрополитів Буковини і Далмації у м. Чернівцях для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Проведена робота отримала належну оцінку на останньому засіданні Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць та експертної науково-методичної ради при Державній службі з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України.

Міжнародна рада з питань пам’яток і визначних місць (International Council on Monuments and Sites – ICOMOS) – це міжнародна організація, що опікується збереженням культурних надбань людства всього світу. На сьогодні ICOMOS нараховує близько 7500 членів і має представництво в 110 країнах – членах ЮНЕСКО.

Рада утворена в 1965 році, після прийняття Венеціанської хартії, з метою підтримки теорії, методології та наукових технологій в галузі охорони пам’ятників і визначних місць. Рада здійснює оцінку об’єктів, які рекомендуються для включення до Списку всесвітньої спадщини, а також порівняльний аналіз, технічну підтримку і підготовку періодичної звітності про стан включених до Списку об’єктів, є одним із провідних членів інформаційної мережі Всесвітньої спадщини для збору, оцінки і розповсюдження інформації щодо охорони, реставрації та використання пам’яток, ансамблів та визначних місць. Штаб-квартира Ради знаходиться в Парижі (Франція).

За пропозицією останнього з’їзду Українського національного комітету ICOMOS вивчається питання щодо утворення регіонального осередку в Чернівцях, який налічує 9 (8 індивідуальних та 1 колективний) членів на рівні з Києвом, Львовом, Харковом та Дніпропетровськом.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» від 26 липня 2001 року №878 місто Чернівці занесені до Списку історичних населених місць України.

Крім того, з 21 жовтня 2010 року Чернівці є членом Світової ліги історичних міст.

Почесна світова ліга історичних міст заснована 1994 року, штаб-квартира розташована в Кіото (Японія). Станом на кінець 2010 року організація нараховує 89 міст – членів в 56-ти країнах світу, які багаті на історичні, архітектурні та культурні пам’ятки.

Сьогодні на державному обліку в межах міста перебуває 689 пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Зокрема 24 пам’ятки національного значення та 665 пам’яток культурної спадщини місцевого значення.

Містобудівною документацією «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам’яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівців» на території міста визначено 3 історичні ареали: центральний історичний ареал, історичний ареал «Гореча», історичний ареал «Садгора», 16 охоронних зон окремо розташованих пам’яток, 13 зон регулювання забудови, 6 зон охоронюваного ландшафту та 15 зон охорони археологічного культурного шару.

Разом з тим, багаторічні зусилля щодо створення європейського іміджу «маленького Парижу», відомі в усьому світі толерантне ставлення Чернівців до своєї спадщини та послідовні заходи щодо її збереження можуть бути легковажно втрачені через постійно існуючу загрозу спотворення традиційного характеру середовища історичного центру, можливість самовільного будівництва в межах історичних ареалів.

Знову хочу звернути увагу на випадок варварського втручання в історичний ландшафт традиційного характеру центральної частини міста – будівництво «літнього майданчика» кафе «Сорбонна» на вул. Університетській, 21-А.

Мова навіть не йде про відсутність необхідних рішень на його спорудження, відведення земельної ділянки для цільового використання чи погодженої проектної документації. Цими питаннями буде займатися прокуратура міста, до якої передані наявні матеріали перевірок інспекції ДАБК у Чернівецькій області, приписи органу охорони культурної спадщини та рішення Шевченківського районного суду з вимогою зупинити незаконне будівництво.

Аналізуючи саму назву кафе «Сорбонна» та її стильове вирішення в оточенні класичної архітектури кінця ХІХ – початку ХХ століття, маємо відвертий прояв фальсифікації основних європейських цінностей, до яких ми так прагнемо.

До таких цінностей прийнято відносити повагу до людської гідності, можливість самореалізації, демократію, толерантність, громадянську освіченість, увагу до навколишнього середовища, якісну освіту, рафінований розвиток мистецтв, а також вміння осмислювати моральні та культурні надбання своєї нації, історію, звичаї, систему вчинків, що мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед нею.

З довідкової інформації:

Фальсифікація (лат. falsificatio) – підробка, зміна (зазвичай з корисливою метою) виду або властивості предметів.

Сорбонна (фр. Sorbonne) – ряд університетів у Франції, один з найбільших університетських центрів світу, історія якого починається ще з ХІІ ст. Сучасна Сорбонна нараховує 13 університетів, які відрізняються за напрямками освіти і мають беззаперечний авторитет в усьому світі.

Кітч (нім. Kitsch) – термін, що означає одне з явищ масової культури, синонім псевдомистецтва, в якому основна увага приділяється екстравагантності зовнішнього вигляду, крикливості його елементів. Як елемент масової культури – точка максимального відходу від елементарних естетичних цінностей і одночасно – одне з найбільш агресивних проявів тенденцій примітивізації й опошлення в популярному мистецтві.

Літній майданчик – заклад громадського харчування, який влаштовується тимчасово у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) і не має закритого приміщення для перебування людей.

Напевне, вибір назви чернівецької «Сорбонни» можна пояснити близькістю до навчальних закладів – Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, початкової гімназії № 9 з поглибленим вивченням англійської мови та пам’ятника Ю.Федьковичу – класику української літератури, проте її функціональне призначення різко контрастує з цінностями якісної гуманітарної освіти або вони ще лише формуються.

Архітектура як вид мистецтва була і залишається діагнозом того суспільства, яке її створює. Намагання імітувати архітектурні досягнення сусідньої Європи без відчуття елементарного смаку та поваги до оточуючого середовища камерного університетського містечка призвели до загрози втрати всіх тих досягнень, що були зроблені містом на шляху до впровадження європейських цінностей.

Адже метою оцінювальної місії міжнародного експерта ICOMOS, яка відбулася 20 – 24 вересня 2010 року в Чернівцях, було дослідження автентичності, цілісності території номінованої та буферної зон об’єкта ЮНЕСКО, факторів, що на неї впливають, захищеності, збереженості та особливостей управління. Попередня оцінка експерта розголошенню не підлягає, проте українська делегація на черговому засіданні Міжнародного комітету з питань ЮНЕСКО має запевнити світове товариство у бажанні та спроможності захищати свої пам’ятки і їх території від вульгарних проявів пострадянського періоду.

Тенденції щодо вирішення містобудівних проблем не силою права, а правом сили, безкарність геростратів не сприяють привабливості цього благословенного міста ні для інвесторів, ні для міжнародного культурного туризму, ні його європейському іміджу.

Олена Пушкова – начальник відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, член УНК ICOMOS