Джек Хантер

1. сюжет
2. Частина 2. Прокляття гробниці Ехнатона
3. Частина 3. Небесна зірка
4. В ролях
5. виробництво
6. Вихід на відео
7. Великобританія
8. Росія
9. Напишіть відгук про статтю "Джек Хантер"
10. Див. також
11. Уривок, що характеризує Джек Хантер

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії

Джек Хантер Jack Hunter
Обкладинка британського DVD-видання. Жанр

пригоди

В ролях

Іван Сергій
Джоан Келлі
тур Ріфенштейн
Сьюзан Уорд

композитор

Джеймі Кристоферсон

Країна

США США

кількість сезонів

1

кількість серій

3

виробництво Режисер

Террі Каннінгем

сценарист

Стів Джонс
Кевін Мур
Майкл Палм'ері
Джордж Шамье

хронометраж

~ 94 хв.
(Загальна - 282 хв.)

Трансляція На екранах

з 23 грудня 2008 року
по 6 січня 2009 року

[Www.thetreasureofugarit.com Офіційний сайт]

«Джек Хантер» ( англ. Jack Hunter) - американський міні-серіал 2008 року [1] , Що складається з трьох епізодів [2] .

сюжет

Частина 1. Втрачені скарби Угарита

• Назва в оригіналі: Jack Hunter & The Lost Treasure Of Ugarit
• Вихід в ефір: 23 грудня 2008 [3]
• Тривалість: 97 хв.

Волею долі Джек Хантер, шукач пригод і захоплюється археолог, виявляється в Сирії: після того, як його друга і наставника Фредеріка вбивають, а реліквію - фрагмент кам'яної плити з клинописом - викрадають, чоловік намагається знайти злочинців, зв'язавшись з доктором Алі Мухаммедом, який по існуючої інформації був останнім, з ким говорив Фредерік. Так в руки Джека потрапляє інший важливий артефкат - скіпетр з найбільшим алмазом. Колись скіпетр був поміщений в гробницю фараона Ехнатона, загубленого в пісках стародавнього міста під назвою Угарита.

Частина 2. Прокляття гробниці Ехнатона

• Назва в оригіналі: Jack Hunter & The Quest For Akhenaten's Tomb
• Вихід в ефір: 30 грудня 2008 [4]
• Тривалість: 95 хв.

У продовженні історії про пригоди Джека розповідає про його зустрічі з агентом національної безпеки на ім'я Ліз Джонсон - вона розповідає про те, що плита є сполучною ланкою між гробницею Ехнатона і скарбами міста Угарита. Незабаром Джек відправляється в небезпечну подорож вгору по Нілу, де його чекає зустріч з бандами розкрадачів гробниць і куди більш небезпечними перешкодами на шляху до гробниці Ехнатона.

Частина 3. Небесна зірка

• Назва в оригіналі: Jack Hunter & The Star Of Heaven
• Вихід в ефір: 6 січня 2009 [5]
• Тривалість: 95 хв.

Пригоди заносять Джека Хантера і агентів національної безпеки в румунські води Чорного моря. Стає відомо, що шукає око Небесної зірки Альберт Літтерман збирається зустрітися з главою російської мафії. Перед Ліз стоїть складне завдання запобігти зустрічі двох небезпечних людей. Тим часом, Джек переконує Ліз, що могила Енхатона була розграбована католиками, і всі скарби були продані на чорному ринку.

В ролях

• Іван Сергій - Джек Хантер
• Джоанн Келлі - Надя Рамадан
• Тур Ріфенштейн - Альберт Літтманн
• Сьюзан Уорд - Ліз
• Марі Наїм Бассил - Тарік
• Елейн Хоффман - Лена Хальстрем
• Тансель Куртіс - Саїд
• Мехмет Пола - Доріданов
• Сіань Тузков - Мустафа
• Сава Озьдемір - Ріяд
• Альпер Кул - Ейхаб
• Орбан Саю - Капітан корабля
• Волга сорго - Водій вантажівки
• Емре Косар - Єгипетський солдатів
• Мерт Явузкан - Фуад Антакью
• Теоман Кумбарачібазі - Петровський
• Фатіх Хашіоманоглу - Існпектор Фатіх
• Майкл Хальфа - Армен Антакью
• Ізіна Іден - Вдова
• Тансу Бічер - Гангстер
• Сілай Юнал - Молода жінка
• Лілі Лоссен - Монахиня

виробництво

Зйомки картини проходили в Туреччині та Сирії [6] з 1 липня по 17 серпня 2007 року [7] .

Вихід на відео

США

9 серпня 2011 року в США видавався другий фільм серії [8] .

Великобританія

Колекційне видання під назвою «Jack Hunter: Complete Adventure Series» було випущено для другого регіону компанією «Bridge Entertainment» [9] .

Росія

Компанія «VOX-Video» випустила перші два фільми серії в 2008 році. Картинка була представлена ​​в форматі WideScreen 16: 9 (1.78: 1). Параметри звуку наступні:

• Російський Закадровий переклад Dolby Digital 2.0
• Російський Закадровий переклад Dolby Digital 5.1
• Російський Закадровий переклад DTS
• Англійська Dolby Digital 2.0

В якості бонусів на дисках були розміщені фото-галереї.

Напишіть відгук про статтю "Джек Хантер"

Примітки

1. ↑ [Www.imdb.com/title/tt1069207/ «Jack Hunter & The Lost Treasure Of Ugarit» (TV mini-series 2008)]. Перевірено 22 жовтня 2010 року [www.webcitation.org/6BCNtHiIH Процитовано 6 жовтня 2012].
2. ↑ [Www.imdb.com/title/tt1069207/episodes Episode List For «Jack Hunter & The Lost Treasure Of Ugarit»]. Перевірено 22 жовтня 2010 року [www.webcitation.org/6BCNu0xYu Процитовано 6 жовтня 2012].
3. ↑ [Www.imdb.com/title/tt1069207 Main Page for "Jack Hunter and the Lost Treasure of Ugarit"]. Перевірено 26 березня 2011 року [www.webcitation.org/6BCNuYttu Процитовано 6 жовтня 2012].
4. ↑ [Www.imdb.com/title/tt1412093/ Main Page for "Jack Hunter and the Quest for Akhenaten's Tomb"]. Перевірено 26 березня 2011 року [www.webcitation.org/6BCNvAIDD Процитовано 6 жовтня 2012].
5. ↑ [Www.imdb.com/title/tt1412094 Main Page for "Jack Hunter and the Star of Heaven"]. Перевірено 26 березня 2011 року [www.webcitation.org/6BCNvuhV7 Процитовано 6 жовтня 2012].
6. ↑ [Www.imdb.com/title/tt1069207/trivia Trivia For «Jack Hunter & The Lost Treasure Of Ugarit»]
7. ↑ [Www.imdb.com/title/tt1069207/business Box Office / Business For «Jack Hunter & The Lost Treasure Of Ugarit»]
8. ↑ [Www.amazon.com/Jack-Hunter-Quest-Akhenatens-Tomb/dp/B0055CAJ1I Jack Hunter: The Quest for Akhenatens Tomb (2008) Ivan Sergei (Actor), Terry Cunningham (Director) | Rated: Unrated | Format: DVD]
9. ↑ [Www.amazon.com/Jack-Hunter-Complete-Adventure-Akhenatens/dp/B0042B6Z0C Jack Hunter - Complete Adventure Series (Jack Hunter and the Lost Treasure of Ugarit / Jack Hunter and the Quest for Akhenaten's Tomb / Jack Hunter and the Star of Heaven) Region 2]

Див. також

посилання

• [Www.thetreasureofugarit.com Офіційний сайт]
• «Джек Хантер» (Англ.) На сайті Internet Movie Database
• [Fortresstakes.wordpress.com/2009/07/26/jack-hunter-2008-2009-mini-series/ Фото-галерея скріншотів]

Уривок, що характеризує Джек Хантер

- Так його по морді то, по морді! Так до вечора не дочекаєшся. Дивись, дивіться ... а це, мабуть, самого Наполеона. Бачиш, коні то які! в вензель з короною. Це будинок складаний. Впустив мішок, не бачить. Знову побилися ... Жінка з дитинкою, і непогана. Так, як же, так тебе і пропустять ... Дивись, і кінця немає. Дівки російські, їй богу, дівки! У візках адже як спокійно сіли!
Знову хвиля загального цікавості, як і біля церкви в Хамовниках, насунула всіх полонених до дороги, і П'єр завдяки своєму зросту через голови інших побачив те, що так привернуло цікавість полонених. У трьох візках, замішаних між зарядними ящиками, їхали, тісно сидячи один на одному, виряджені, в яскравих кольорах, нарум'янені, що то кричущі пискливо голосами жінки.
З тієї хвилини як П'єр усвідомив поява таємничої сили, ніщо не здавалося йому дивно або страшно: ні труп, вимазаний для забави сажею, ні ці жінки, які поспішали кудись, ні згарища Москви. Все, що бачив тепер П'єр, не виробляло на нього майже ніякого враження - наче душа його, готуючись до важкій боротьбі, відмовлялася приймати враження, які могли послабити її.
Поїзд жінок проїхав. За ним тягнулися знову вози, солдати, фури, солдати, палуби, карети, солдати, ящики, солдати, зрідка жінки.
П'єр не бачив людей окремо, а бачив рух їх.
Всі ці люди, коні ніби гналися якийсь невидимою силою. Всі вони, протягом години, під час якого їх спостерігав П'єр, випливали з різних вулиць з одним і тим же бажанням скоріше пройти; всі вони однаково, стикаючись з іншими, починали сердитися, битися; оскалівает білі зуби, хмурились брови, перекидалися все одні й ті ж лайки, і на всіх обличчях було одне й те саме молодеческі рішуче і жорстоко холодну вираз, яке вранці вразило П'єра при звуці барабана на обличчі капрала.
Уже перед ввечері конвойний начальник зібрав свою команду і з криком і спорами втеснів в обози, і полонені, оточені з усіх боків, вийшли на Калузьку дорогу.
Йшли дуже скоро, чи не відпочиваючи, і зупинилися тільки, коли вже сонце стало сідати. Обози насувалися одні на інших, і люди стали готуватися до ночівлі. Всі здавалися сердиті і незадоволені. Довго з різних сторін чулися лайка, злісні крики і бійки. Карета, що їхала позаду конвойних, насунулася на візок конвойних і пробила її дишлом. Кілька солдатів з різних сторін збіглися до воза; одні били по головах коней, запряжених у кареті, згортаючи їх, інші билися між собою, і П'єр бачив, що одного німця важко поранили тесаком в голову.
Здавалося, всі ці люди відчували тепер, коли зупинилися посеред поля в холодних сутінках осіннього вечора, одне і те ж почуття неприємного пробудження від охопила всіх при виході поспішності і стрімкого куди то руху. Зупинившись, все начебто зрозуміли, що невідомо ще, куди йдуть, і що на цьому русі багато буде важкого і важкого.
З полоненими на цьому привалі конвойні зверталися ще гірше, ніж при виступі. На цьому привалі в перший раз м'ясна їжа полонених була видана кониною.
Від офіцерів до останнього солдата було помітно в кожному начебто особисте озлоблення проти кожного з полонених, так несподівано замінило перш доброзичливі відносини.
Озлоблення це ще більше посилилося, коли при перераховування полонених виявилося, що під час метушні, виходячи з Москви, один російський солдат, прикидався хворим від живота, - біг. П'єр бачив, як француз побив російського солдата за те, що той відійшов далеко від дороги, і чув, як капітан, його приятель, вимовляв унтер офіцерові за втечу російського солдата і погрожував йому судом. На відмовку унтер офіцера про те, що солдат був хворий і не міг йти, офіцер сказав, що велено пристрілювати тих, хто буде відставати. П'єр відчував, що та фатальна сила, яка зім'яла його під час страти і яка була непомітна під час полону, тепер знову опанувала його існуванням. Йому було страшно; але він відчував, як у міру зусиль, які робила фатальна сила, щоб розчавити його, в душі його виростала і міцніла незалежна від неї сила життя.
П'єр повечеряв юшка з житнього борошна з кінським м'ясом і поговорив з товаришами.
Ні П'єр і ніхто з товаришів його говорили ні про те, що вони бачили в Москві, ні про грубість звернення французів, ні про те розпорядженні пристрілювати, яке було оголошено їм: все були, як би в відсіч погіршується положення, особливо жваві і веселі . Говорили про особисті спогадах, про смішних сценах, бачених під час походу, і заминає розмови про справжній стан.
Сонце давно село. Яскраві зірки запалилися яке де по небу; червоне, подібне пожежі, заграва встає повного місяця розлилося по краю неба, і величезний червоний куля дивно коливався в сіруватою імлі. Ставало ясно. Вечір вже скінчився, але ніч ще не починалася. П'єр встав від своїх нових товаришів і пішов між багать на іншу сторону дороги, де, йому сказали, стояли полонені солдати. Йому хотілося поговорити з ними. На дорозі французький годинний зупинив його і велів повернутися.
П'єр повернувся, але не до багаття, до товаришів, а до отпряженной возі, у якій нікого не було. Він, підібгавши ноги і опустивши голову, сів на холодну землю у колеса воза і довго нерухомо сидів, думаючи. Минуло більше години. Ніхто не тривожив П'єра. Раптом він зареготав своїм товстим, добродушним сміхом так голосно, що з різних сторін з подивом озирнулися люди на цей дивний, очевидно, самотній сміх.