«Іноземні особи в арбітражному процесі»

Іноземні юридичні особи мають ті ж права в арбітражному процесі, що і вітчизняні компанії. Це головне правило, яке треба засвоїти. Немає нічого незвичайного в тому, що іноземна компанія виступає в арбітражному суді в якості позивача або відповідача. Ті адвокати і юристи, які часто беруть участь в арбітражних спорах, давно вже не дивуються, маючи справу з іноземним учасником.

Приведення у виконання іноземних судових рішень

Іноземні компанії часто звертаються в російські суди для отримання виконавчих листів за рішеннями, які виносили іноземні судові органи щодо російських організацій і підприємців. Йдеться при цьому, як про державні іноземних судах, так і про третейські іноземних судах.

До відповідної заяви в арбітражний суд іноземна юридична особа додає: нотаріальний переклад судового рішення іноземного суду з відміткою про набрання ним законної сили, документи, які свідчать про повідомлення російської організації про судовий розгляд за кордоном, поштову квитанцію, довіреність.

Чи може російська компанія приводити контраргументи в російському суді проти заяви іноземного контрагента про приведення у виконанні іноземного судового рішення? Так звісно. Ось ці можливі аргументи:

1. Російський користувач не був сповіщений про дату і місце судового розгляду за кордоном
2. Відповідно до АПК РФ справа могла бути розглянута тільки в російському суді
3. Закінчився термін давності на подачу заяви про приведення у виконанні іноземного судового рішення
4. Є більш раніше судове рішення російського суду, яке набрало законної сили, з того самого спору
5. У російському суді йде аналогічний спір з тими ж учасниками, причому російський суд прийняв позов першим до виробництва
6. Іноземне судове рішення суперечить публічному порядку в Росії

Остання підстава треба пояснити, так як воно виглядає досить туманно. Російська компанія уклала контракт з іноземною фірмою. Ціна операції була завищена в два рази. В іноземному суді з російської компанії було стягнуто борг. Пізніше вироком російського суду особа, яка підписала контракт, було визнано винним у корупції (взяло хабар від цієї іноземної компанії). Арбітражний суд відмовився визнати іноземне рішення, так як протидія корупції є основою суспільного ладу Росії. Іншим порушенням громадського порядку є явна упередженість іноземного арбітра. Так в одній зі справ арбітр був керівником юридичного підрозділу іноземної компанії, яка виступала в якості позивача. Незважаючи на клопотання про відвід арбітра, третейського іноземний суд не тільки не задовольнив клопотання про відвід, але і виніс негативне для російської сторони рішення. Арбітражний суд відмовився визнавати це рішення іноземного третейського суду, пославшись на порушення громадського порядку нашої країни. Треба відзначити, що російські суди в цілому рідко відмовляють у цій підставі в приведення у виконання іноземних судових рішень.

Коли арбітражний суд розглядає справи за участю іноземних осіб?

У всіх випадках, коли йдеться про так званої виключної компетенції. Це справи, пов'язані зі спорами на нерухоме майно, яке знаходиться в Росії, у спорах, пов'язаними з різними записами в російські реєстри, в тому числі за російськими товарних знаків, у спорах, з реєструючими органами. Докладний перелік міститься в статті 248 АПК РФ.

Що стосується договірних спорів (поставка, підряд, оренда), то, як правило, суд і застосовне право визначається пророгаційної угоди. Ця угода являє собою фразу, статтю в договорі, де вказується, що договір регулюється нормами російського законодавства, а всі суперечки підлягають розгляду в такому-то арбітражному суді. Типова фраза, яку важливо не забути написати. Пророгаційної угода зберігає силу при поступку прав вимог за договором. Що робити, якщо сторони забули прописати компетентний арбітражний суд в договорі? Якщо іноземна особа діяло через філія, відкритий в Росії, і договір підписав директор філії, то можна подати позовну заяву за місцем знаходження філії. В інших випадках необхідно використовувати колізійні норми ст. 1211 Цивільного кодексу РФ.

Застосовне право

Мало, хто здогадується, що російський суд може при вирішенні справ застосовувати іноземне право, наприклад, право Англії. Право, що застосовується визначається сторонами в договорі. Звичайно, російські судді не знають право іноземної держави, тому на боку покладається обов'язок доводити російському суду норми іноземного права, тобто приводити переклади іноземних Кодексів та інших законів. Сторони мають право подавати висновки фахівців, в яких роз'яснюються норми іноземного права з урахуванням правозастосовчої практики даної країни. У таких справах можливо проведення правових експертиз, які за загальним правилом в судах не допускаються, так як передбачається, що суддя і так знає норми законів і судову практику. Але саме в цих випадках експерти в галузі права можуть давати суду добірку іноземної судової практики, роз'яснювати правову доктрину тієї чи іншої країни. Дорогі друзі, одним словом, не забувайте прописувати в договорах, що застосовне право - російське, інакше суди по іноземному праву будуть для Вас золотими, адже фахівців з права Німеччини або Англії у нас не так багато.

Встановлення статусу іноземних осіб

Російські юридичні особи надають до судів при подачі позовної заяви копію свідоцтва про державну реєстрацію, виписку з ЕГРЮЛ, протокол про призначення керівника. Аналогічні правила встановлені і для іноземних учасників. Іноземна компанія повинна представити апосталірованние або легалізовані документи, аналогічні нашим свідченням про державну реєстрацію, установчих документів, виписку з торговельного реєстру. Апостиль непроставляється на довіреності іноземної компанії, проте він повинен бути проставлений на офіційних документах, що видаються іноземним державою (виписки з торгового реєстру і інших). Документи повинні бути перекладені на російську мову, нотаріально завірені. Повинні містити актуальну інформацію.

Автор статті: юрист «Правового бюро« трибун »Миронов А.В.

Юридична фірма «Правове бюро« трибун ». Всі права захищені.