НАВІГАЦІЯ
Державна дума Російської Федерації
Перші вибори в Державну думу Російської Федерації
У новітній історії Росії перші вибори в Державну думу пройшли в 1993 році. За Указом Президента РФ Бориса Єльцина був розпущений діючий Верховна Рада і З'їзд народних депутатів і призначені вибори російського парламенту Федеральних Зборів. Тим же Указом на 12 грудня 1993 були призначені вибори в Державну Думу, нижню палату Федеральних Зборів, і верхню палату парламенту Рада Федерації. 
В країні залишалася змішана виборча система: кандидати могли йти в Думу і по одномандатних округах, і за партійними списками. Саме за цією системою формувалася Держдума першого (1993), другого (1995), третього (1999) і четвертого (2003) скликань. У Думу терміном на чотири роки обиралися 450 депутатів, з них 225 по одномандатних округах (один округ - один депутат) і 225 по федеральному виборчому округу, пропорційно кількості голосів, поданих за федеральні списки кандидатів у депутати, висунуті виборчими об'єднаннями і виборчими блоками.
Вибори в Думу п'ятого скликання 2 грудня 2007 року відбулись вже відповідно до нового Закону, який передбачає обрання всіх депутатів Держдуми по федеральному виборчому округу пропорційно числу голосів виборців, поданих за федеральні списки кандидатів. Федеральні списки кандидатів висувалися лише політичними партіями. У Думу пройшли ті партії, які подолали 7 відсотковий бар'єр. З виборчих бюлетенів зникла графа «проти всіх кандидатів». Вперше на федеральних виборах не встановлювався мінімальний поріг явки.
Державна Дума першого скликання, 1993-1995 рр.
12-грудня 1993 року був обраний 444 депутата. У їх числі 225 за загальнофедеральних виборчому округу і 219 по одномандатних виборчих округах. У п'яти округах вибори не відбулися, в одному вибори не проводилися (Чеченська Республіка).
Вісім з 13 виборчих об'єднань (блоків) подолали 5% бар'єр: «Ліберально демократична партія Росії» (64 місця), «Вибір Росії» (64), КПРФ (42), «Жінки Росії» (23), «Аграрна партія Росії» (57), «Яблуко» (27), «партія російського єдності і згоди» (22), Демократична партія Росії (14).
До складу Думи увійшли представники 32 національностей. На момент обрання налічувалося 58 жінок-депутатів (трохи більше 13 відсотків від загального числа депутатів).
На початку роботи Думи першого скликання представницька функція домінувала над законодавчою. За два роки роботи Дума першого скликання прийняла 461 закон. 310 прийнятих законів вступило в дію. Відповідно до думки фахівців, дума першого скликання виконала місію переходу від радянського «передпарламенту» до професійного демократичного парламенту; структурованого за партійною ознакою.
Державна Дума другого скликання, 1995-1999 рр.
Вибори пройшли 17 грудня 1995 року. 5% бар'єр змогли подолати чотири виборчі об'єднання: КПРФ (157 місць), «Наш дім - Росія» (55), ЛДПР (51) і «Яблуко» (45). Вибори відбулися у всіх виборчих округах.
У Думу другого скликання було обрано 46 жінок. Їх представництво в порівнянні з Думою першого скликання скоротилося з 13 до 10 відсотків.
Депутатам другого скликання в спадок від Думи першого скликання дісталося близько 500 законопроектів, які перебували на різних стадіях розгляду. У зв'язку з цим була утворена спеціальна комісія, яка забезпечила наступність у законотворчості. Дума другого скликання прийняла 1 036 законів, з них 749 вступили в силу.
Державна Дума третього скликання, 1999-2003 рр.
Вибори відбулися 19 грудня 1999 року. У восьми одномандатних виборчих округах вибори були визнані такими, що. У цих округах повторні вибори в Думу відбулися 26 березня 2000 року. У чеченському одномандатному виборчому окрузі №31 вибори відбулися 20 серпня 2000 року.
Шість виборчих об'єднань подолали 5% бар'єр: КПРФ (113 місць), «Міжрегіональне рух« Єдність »(« Ведмідь ») (73),« Отечество - Вся Росія »(68), СПС 29,« Блок Жириновського »17, 
«Об'єднання« Яблуко »20.
Всього в період третього скликання відбулося 265 чергових, позачергових та додаткових засідань Думи, на яких в цілому було розглянуто в різних читаннях близько 2100 законопроектів.
Державна Дума четвертого скликання, 2003-2007 рр.
Вибори відбулися 7 грудня 2003 р трьом одномандатних виборчих округах вибори були визнані такими, що так як більшість виборців по цих округах проголосували проти всіх кандидатів.
5 відсотковий бар'єр зуміли подолати три політичні партії і один виборчий блок: «Єдина Росія» (223 місця), КПРФ (52), ЛДПР (36), виборчий блок «Батьківщина» (37).
Однією з головних відмінних рис Думи четвертого скликання є найвищий у порівнянні з усіма попередніми скликаннями рівень спадкоємності складу її депутатського корпусу. У 2003 році на наступний термін своїх повноважень були обрані 207 депутатів Держдуми третього скликання. Крім того, після виборів 2003 року в Думу повернулися кілька депутатів першого і другого скликань, і загальне число депутатів, які вже мають досвід роботи в ній, склало 224, тобто майже половину всього депутатського корпусу.
За чотири роки роботи парламентарії розглянули 2712 законопроектів, з них прийняті тисячі шістьдесят-два федеральних закону, схвалені 25 конституційних законів.
Державна Дума п'ятого скликання, 2007-2012 рр.
За підсумками виборів 2 грудня 2007 року "Єдина Росія" отримала конституційну більшість 315 місць в нижній палаті. Комуністи - 57 мандатами, ЛДПР - 40, «Справедлива Росія» - 38. Склад нижньої палати оновився приблизно наполовину.
У складі Держдуми п'ятого скликання залишилися такі «старожили», як Володимир Жириновський (ЛДПР) і Геннадій Зюганов (КПРФ). Серед депутатів п'ятого скликання чимало відомих в країні людей артистів, вчених, підприємців, лікарів, вчителів, юристів і громадських діячів. А за кількістю спортсменів ця Дума перевершила всі попередні. Зокрема, депутатами Держдуми були олімпійські чемпіони Антон Сихарулідзе, Аліна Кабаєва, Світлана Хоркіна, Світлана Журова, Ірина Родніна і Світлана Ішмуратова.
Також вперше до складу парламенту були обрані голова Всеросійського товариства інвалідів Олександр Ломакін Румянцев від фракції «Справедлива Росія» і чемпіон Параолімпійських ігор в Турині з лижних гонок, генсек Параолімпійського комітету РФ єдинорос Михайло Терентьєв. Спеціально для них теслі обладнали пандуси, що полегшують пересування по сходах, а також особливі крісла в залі пленарних засідань.
Державна Дума Росії 6 скликання, 2012-2016 рр.
Список фракцій Державної думи Росії 6 скликання
фракція
число депутатів
% Від загального числа депутатів «Єдина Росія»
238
52.88%
КПРФ
92
20,44%
«Справедлива Росія»
64
14,22%
ЛДПР
56
12.44%
Державна Дума Росії 7 скликання, 2016-2021 рр.
18 вересня 2016 року відбувся Єдиний день голосування на виборах в Російській Федерації.
У виборах до Держдуми сьомого скликання взяло участь 52 млн. 700 тис. 922 виборця. Явка на виборах склала 47,88%. Всього нове скликання нижньої палати представлений шістьма партіями і одним самовисуванцем.
У Держдуму сьомого скликання за списками пройшли чотири партії: «Єдина Росія», КПРФ, ЛДПР і «Справедлива Росія». «Єдина Росія» за підсумками виборів отримала 343 мандата, КПРФ - 42, ЛДПР - 39, «Справедлива Росія» - 23.
Крім цих чотирьох партій в Держдуму пройшли два одномандатників (голова партії «Батьківщина» Олексій Журавльов і керівник федерального політкомітету «Громадянської платформи» Рифат Шайхутдінов), а також один самовисуванець Владислав Резник.
Вибори в нижню палату парламенту Російської Федерації на території Тверській області
Вибори в нижню палату парламенту 2003 г. У цей день на території Тверській області проводились суміщені вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації, Губернатора Тверській області, а також муніципальні вибори.
Підготовку та проведення виборів в нижню палату парламенту на території Тверській області здійснювали Виборча комісія Тверській області, 2 окружних виборчих комісії, 46 територіальних і 1 367 дільничних виборчих комісій, загальною чисельністю понад 10 тисяч осіб. 
В ході виборчої кампанії окружні виборчі комісії зареєстрували 29 кандидатів у депутати (13-кандидатів по округу № 172 і 16 - по округу № 173). Своїх кандидатів за пропорційною частиною списку представили 23 виборчих об'єднання. За підсумками виборів 5% бар'єр подолали чотири виборчі об'єднання.
Вибори в нижню палату парламенту 2007р. В ході виборів для виборчих дільниць області було закуплено технологічне обладнання: 350-переносних і 1050 стаціонарних скриньок для голосування. Для забезпечення реалізації виборчих прав людей з обмеженими можливостями здоров'я були обладнані стаціонарними або переносними пандусами ряд виборчих дільниць в 13 муніципальних утвореннях. Вперше в Тверській області був створений виборчу дільницю для осіб, які не мають реєстрації на території Російської Федерації. Такий виборчу дільницю був утворений на базі Тверського Будинку Милосердя. Також вперше на виборах була передбачена особлива ступінь захисту виборчого бюлетеня - спеціальна марка, яка наклеювалася на виборчі бюлетені.
У виборчій кампанії з виборів депутатів Державної Думи Росії шостого скликання в 2011 р брали участь 3053 кандидата від 7 політичних партій. В загально частині списку на вибори йшли 59 кандидатів від усіх 7 політичних партій, в складі регіональних груп політичних партій по Тверській області було зареєстровано 37 кандидатів з висунутих 38 кандидатів: від «Справедливої Росії» - 12; від ЛДПР - 4; від «Патріотів Росії» - 3; від КПРФ - 5; від «Яблука» - 3; від «Єдиної Росії» - 6; від «Правого Дела» - 4.
18 вересня 2016 року на території Тверській області діяло 1217 дільничних виборчих комісій і стільки ж виборчих дільниць. Явка виборців склала 41,62%.
У Тверській області на виборах депутатів Державної Думи РФ сьомого скликання по єдиному виборчому округу п'ятивідсотковий бар'єр подолали чотири партії: «Єдина Росія» (45,0%), ЛДПР (16,35%), КПРФ (15,23%) і "Справедлива Росія "(9,61%).
По одномандатних округах перемогу здобули кандидати від «Єдиної Росії».
За 179-му Тверському виборчому округу перемогла Світлана Максимова ( «Єдина Росія»), яка набрала 35,49% голосів виборців.
За 180-му заволзького виборчому округу переконливу перемогу здобув Володимир Васильєв ( «Єдина Росія»), який набрав 53,03% голосів.
