Керролл Л. Аліса в Задзеркаллі. Переклад з англ. В. Азова (В. Ашкіназі). Вірші в тексті Т.Л. Щепкіна-Куперник. Малюнки Джона Тенніел (цинкографія). Обкладинка з рис. Дмитра Мітрохіна.

М.-Пг., видавництво Л. Френкеля, 1924. 124 с. з мул. Тираж: 3000 екземплярів. У кол. видавничої литографированной обкладинці (картонаж). 30х22 см. Надзвичайна рідкість!

«Аліса в Задзеркаллі» (англ. Through the Looking-Glass, and What Alice Found There - «Крізь дзеркало, і Що там знайшла Аліса») - дитяча книга англійського математика й письменника Льюїса Керролла, написана в 1871 році як продовження книги «Аліса в країні чудес". В даному випадку Аліса має не одного, а двох прототипів з таким ім'ям: знайома Керолла і персонаж попередньої книги. Сюжет простий:

Дівчинка Аліса пройшла крізь дзеркало і опинилася в Задзеркаллі, де світ являє собою велику шахову дошку. З задзеркальної кімнати Аліса потрапляє в задзеркальний сад говорять квітів, де зустрічає Чорну Королеву і стає Білій Пішаком. Потім вона на поїзді проїжджає третю клітку і виявляється в лісі, в якому зникли всі імена. Там у близнюків Верть і Круть вона дізнається, що все, що відбувається є сон Чорного Короля. Зустріч з Білої Королевою закінчується в крамниці, де вона купує яйце, яке перетворилося в Шалтая-Болтая. Потім вона виявляється в новому лісі, де стає свідком поєдинку Льва і Єдинорога. Її ледь не полонить Чорний Лицар, але рятує Білий Лицар. Далі вона ступає на восьму клітку і стає королевою. В кінці її подорож виявляється сном.

Бій з Бармаглот. Малюнок Дж. Теннієл

Джон Теннієл намалював ілюстрації на самшитових друкованих дошках, за якими були вирізані кліше. Різкою дощок займався один з кращих граверів в Лондоні того часу - Едвард Делзел. Він порадив художнику не псувати печаткою дошки, а зробити з них гальванопластичного зліпки. Теннієл скористався його порадою, але дошки вдалося зберегти тільки за рахунок сильного погіршення якості кінцевих відбитків. Утворені ілюстрації не сподобалися ні Теннієл, ні Керролу. Саме з цієї причини був знищений перший тираж книги. У продаж надійшов тільки другий тираж, ілюстрації для якого створювалися за новими копіями. Початкові дошки, з яких жодної гравюри так і не було надруковано, вирушили на зберігання в архів видавництва Макміллан. Вони були випадково виявлені в 1985 році.

Самі крилаті фрази:

• Просто ми з тобою живемо по різні боки (англ. That's the effect of living backwards) (мова Білої Королеви)
• Якщо не знаєш, що сказати - кажи по-французьки
• Поки думаєш - роби реверанс: це економить час

персонажі:

• Аліса (Alice) - семирічна дівчинка
• Чорна Королева (Red Queen)
• Чорний Король (Red King)
• Чорний Лицар (Red Knight)
• Близнюки Труляля (Tweedledum, Твідлдам) і Верть (Tweedledee, Твідлді)
• Морж і Тесля
• Дурниця (Humpty Dumpty, Хампті Дампті)
• Біла Королева
• вівця
• білий Король
• Зай Атс, Королівський Гонець Туди (Березневий заєць з Аліси в Країні чудес)
• Болванс Чик, Королівський Гонець Зворотно (Болванщик з Аліси в Країні чудес)
• Лев і Єдиноріг
• Білий лицар
• окіст
• пудинг

У липні 2015 року минає 150 років від дня першого видання знаменитої казки "Пригоди Аліси в країні чудес" англійського письменника Льюїса Керролла (псевдонім оксфордського математика Чарльза Лютвиджа Доджсона). Цю казку люблять діти і дорослі. Її цитують, на неї посилаються фізики та філологи, математики та психологи, лінгвісти і філософи. Про неї написано сотні статей, досліджень, есе, книг. По ній поставлені п'єси, зняті кінофільми. Казку ілюстрували сотні художників, включаючи Артура Рекхама і Сальвадора Далі. Першим ілюстратором був Дж. Теннієл, який створив класичні ілюстрації до обох казок про Алісу. Рекордно число перекладів "Аліси" в світі - їх більше ста. Літературний стиль Льюїса Керролла іноді порівнюють з літературними відкриттями Франца Кафки, Марселя Пруста і Джеймса Джойса. У передмові до свого перекладу "Аліси" польський письменник Мацей Сломчинский так писав про неї: - "... це не тільки чудова казка для дітей, а й шедевр описи діяльності людського підсвідомості. Це, мабуть, єдиний випадок в історії писемності, коли один і той же текст містить дві абсолютно різні книги: одну для дітей і одну для дуже дорослих людей. "Аліса" для дорослих є другим, поряд з "Поминками по Финнегану", шедевром, ключовою думкою якого є аналіз людського мислення, зануреного в сон " .

Історія рукописної і надрукованій книги гідні розповіді.

Аліса Лідделл - прототип персонажа Аліси.

Як відомо, казку Льюїс Керролл придумав на прохання своїх юних друзів сестер Едіт, Аліси і Лорін Лідделл під час човнової прогулянки 4 липня 1862 року. За бажанням улюблениці Керролла Аліси Лідделл розказана казка була їм акуратно переписана, проілюстрована 37 малюнками, переплетена в зелений шкіряна палітурка і піднесена їй в подарунок на Різдво. Через деякий час, поступаючись численним проханням прочитали рукописну книгу дітей і дорослих, Керролл вирішує її видати і звертається для цього до молодих видавцям братам Макміллан. Текст казки, збільшений в порівнянні з початковим майже втричі, в 1865 році виходить в світ окремою книгою. У стислі терміни книга завойовує широку популярність і протягом чверті століття автор щорічно додруковує видання, довівши загальний тираж до на той час досить значного-120 тисяч примірників. Зараз загальна кількість видань у світі наближається до тисячі. Історія виходу книги в світ була драматичною. Спочатку казку в кількості 2000 примірників надрукувала друкарня Оксфордського університету. З переплетених спочатку 48 книжкових блоків 20 Керрол підписує і відправляє в подарунок друзям. А через кілька днів, погодившись з думкою ілюстратора книги Джона Теннієл про низьку якість друку, делікатне Керролл відкликає свої подарунки, переносить замовлення на випуск книги в друкарню Річарда Клея, а непереплетенние екземпляри першого набору продає в США фірмі видавця Еплтона як макулатуру. Таким чином, на роль першого зараз претендують, по суті, три різних видання: поодинокі екземпляри (за деякими даними-6) з 48 переплетених, але відкинутих автором; непереплетенние блоки, продані в США і випущені там підприємливим Еплтона з новим титульним листом і в новій обкладинці; і книги, видрукувані в друкарні Річарда Клея. Кожне з цих трьох видань є библиофильским раритетом, але особливу цінність на книжкових розпродажах і аукціонах завжди становили перші екземпляри, відкинуті Л. Керроллом.

Незвичайна доля і у рукописної "Аліси".

У 1886 році Л. Керролл видає свою рукописну книгу факсимільно. В високій якості її видання можна переконається в відділі рідкісних книг Бібліотеки іноземної літератури, де зберігається примірник цього видання. Сама ж рукописна "Аліса" в 1928 році за бажанням 76-річної господарки надходить на аукціон Сотбі, де разом з листами і деякими прижиттєвими виданнями Л. Керролла за 72 500 доларів продається в Америку відомому книгопродавцу А.С. Розенбаха. Британський музей виявився не в змозі викупити рукопис, складову національну гордість країни. У 1946 році рукописна "Аліса" знову потрапляє на аукціон - тепер її оцінюють в 100 000 доларів. І знову Британський музей не в змозі оплатити вартість книги. З ініціативи співробітника Бібліотеки Конгресу США Л. Г. Еванса оголошується збір пожертвувань до фонду викупу книги і через два роки, коли необхідна сума була зібрана, рукописну книгу викуповують і урочисто підносять в дар Великобританії. У дарчому посланні була виражена особлива подяка народу, стримати Гітлера і залишався в цій боротьбі довгий час на самоті. Зараз рукописна книга зберігається в Британському музеї. Шанувальників і збирачів, колекціонують книги Льюїса Керролла, в Великобританії, США, Австралії і в багатьох інших країнах чимало. У ряді країн створені суспільства, що об'єднують любителів Л. Керролла. Вони видають книги, випускають періодичну літературу, влаштовують регулярні зустрічі і конференції.

Сторінки з першої рукописи Льюїса Керролла

«Пригоди Аліси під землею»

Є збирачі "Аліс" і в нашій країні. Один з них, житель старовинного сибірського міста Томська, професійний книгознавець Василь Васильович Лобанов зібрав чудову колекцію російських і зарубіжних видань "Аліси" і багатий матеріал про неї, який хотілося б побачити виданим. Радянські читачі в післявоєнні роки знайомилися з казкою Л. Керролла з перекладу А. П. Оленича-Гнененко, яке виходило з 40-го по 61-й роки п'ять разів. В одному з цих видань (1958 р) були поміщені перші радянські ілюстрації до "Аліси" художника В. С. Алфеевского. У 1967 році в Болгарії російською мовою вийшов новий переклад обох казок, зроблений HM Демуровой. Переклад цей, забезпечений великими примітками і коментарями, недруковані раніше главою, статтями радянських і зарубіжних вчених і письменників, був в 1978 році видано в серії "Літературні пам'ятники" видавництвом "Наука". Переклад HM Демуровой багаторазово видавався в різних містах країни з ілюстраціями різних художників. Особливо слід відзначити малоформатное комментированное двотомне видання видавництва "Книга" (1982, 1986 рр.) З ілюстраціями художника Ю. А. Ващенко, зазначеними Міжнародним журі на бієнале дитячої книги в Братиславі. В останні десятиліття "Аліса" виходила з маркою центральних і багатьох периферійних видавництв країни в перекладах Б.В. Заходера, А. А. Щербакова і В. Е. Орла з ілюстраціями Г. В. Калиновського, М.П. Мітуріча, Е.С. Горохівського, С.К. Голощапова, Л.М. Шульгиной, Н.В. Тихонової та інших художників. Бібліографічною рідкістю є сьогодні переклади "Аліси", виконані і видані в Росії до революції. Перший російський переклад, зроблений анонімним перекладачем, було видруковано у друкарні А. І. Мамонтова в Москві в 1879 році і називався "Соня в царстві діва". Примірник видання є в Державній публічній бібліотеці ім. ME Салтикова-Щедріна в Ленінграді. У Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна в Москві першого російського видання "Аліси" немає. До революції виходило ще кілька перекладів "Аліси" - М.Д. Гранстрем (1908 г.), Allegro (псевдонім П.С. Соловйової) (1910 г.) і А.Н. Різдвяної (1912 г.). Два останніх до виходу окремими виданнями публікувалися в дитячих журналах "Стежка" і "задушевні слова".

Перший (анонімний) переклад, 1879 рік,

изд. А. І. Мамонтов і Ко

Останній з дореволюційних, невідомий фахівцям і ніким які раніше не згадуваний в літературі про Л. Керролла, оригінальний переклад казки під назвою "Аліса в чарівній країні" був опублікований в збірнику "Англійські казки" - додатку до журналу "Золоте дитинство", без вказівки року випуску , автора перекладу, автора ілюстрацій і будь-яких вихідних даних. Можна висловити припущення, що автором перекладу є Михайло Павлович Чехов, молодший брат А.П. Чехова. Відомо, що з 1907 по 1917 рік він видавав журнал "Золоте дитинство", будучи його редактором і основним автором. Відомо також, що він є автором численних перекладів англійських і французьких письменників. На початку 20-х рр. їм був випущений навіть 10-томник, складений з його перекладів. Можна тому припустити, що і цей переклад зроблений теж ім. Друга загадка стосувалася ілюстрацій. Її вдалося розкрити, порівнявши ілюстрації в книзі з відтворенням робіт різних художників в англійському альбомі "Ілюстратори" Аліси в країні чудес і в Задзеркаллі "під редакцією Г. Овендена (1972 р). Ним виявився англійський художник Гаррі Фернісс (1854-1925), відомий також своїми ілюстраціями до роману Л. Керрола "Сільвія і Бруно". Третьою загадкою був рік видання книги. Переглянувши, всі випуски журналу за час з 1907 по 1917 рр., в рекламних оголошеннях на обкладинках журналів 1913 р були знайдені повідомлення про передбачуване випуск збірника "англійська е казки "з включенням в нього" знаменитої повісті "Аліса в чарівній країні" в додатку до журналів на 1913-1914 рр. Більш того, в журналах початку 1914 року з'явилися реклами про можливості придбати вийшло додаток. Тому можна з упевненістю вважати роком видання останнього дореволюційного перекладу 1913 рік.

Видання 1911 р пров. А.Н. Різдвяна,

изд. «Товариство М.О. Вольф »

Після революції в 1923 році видавництво А.Д. Френкель випустило "Алісу в країні чудес" в новому перекладі Д'Актіль (псевдонім А.А. Френкель), а в 1924 році - вперше російською мовою "Алісу в Задзеркаллі" в перекладі В.А. Азова (псевдонім поета В.А. Ашкеназі), з віршами в перекладах Т.Л. Щепкіна-Куперник і обкладинкою, оформленої художником Д.І. Мітрохіним.

У 1923 році в Берліні російський переклад «Аліси" зробив Володимир Володимирович Набоков (псевдонім В. Сирин). Переклад називався "Аня в країні чудес" і вийшов у видавництві "Гамаюн". Берлінське видання репринтно було повторено в США видавництвом "Довер" (1976 г.) і "Ардіс" (1982 р). В СРСР переклад В. В. Набокова вперше був виданий в 1989 році "Дитячої літературою" з ілюстраціями художника А. Б. Геннадіева. У післявоєнні роки "Аліса" була переведена на національні мови в дев'яти республіках країни і опублікована на азербайджанською, вірменською, грузинською, латиською, литовською, білоруською, таджицькою, українською та естонською мовами. Театри Києва, Ленінграда і Хабаровська в 80-і роки здійснили постановку "Аліси" на сцені. "Спектакль-містику" "Аліса в Задзеркаллі" ставить Свердловський театр юного глядача. За даними автора, в нашій країні "Аліса в країні чудес" і "В Задзеркаллі" видавалася 69 разів загальним тиражем близько 6 млн. Примірників на 11 мовах, включаючи англійську. "Алісу" публікували журнали "Ватра", "Піонер" і "Квант". Представляється доречним завершити справжню замітку, присвячену ювілею "Аліси", бібліографією перших публікацій всіх російських перекладів "Аліси в країні чудес" і "Аліси в Задзеркаллі".

БІБЛІОГРАФІЯ РОСІЯН ПЕРЕКЛАДІВ

З оня в царстві діва. / Ілюстрації Дж. Тенніела.- Москва Друкарня А. І. Мамонтова, 1879.-166 с., З ил .; 15 см.

Пригоди Ганни в світі чудес. / Переклад М. Д. Гранстрем; Ілюстрації Ч. Робінсона. - С.-Петербург: Видавництво Е. А. Гранстрем, 1908.-164 с., З ил .; 22,3 см. -3000 прим.

Пригоди Аліси в чарівній країні. / Переклад А. Н. Різдвяної; Ілюстрації Ч. Робінсона. // Журнал "задушевні слова", 1908-1909, тому 49, ЕЕ 1-7, 9-21, 22-33.

Пригоди Аліси в країні чудес. / Переклад Allegro (П. С. Соловйової); Ілюстрації Дж. Теннієл. // Журнал "Стежина", 1909, ЕЕ 2-5, 7-17, 19, 20.

Аліса в чарівній країні. / Переклад [М. П. Чехова]; Ілюстрації Г. Фернісса. // Зб. Англійські казки. - С.-Петербург: Видання журналу "Золоте дитинство" [1913] .- С. 1-63, з ил .; 19,7 см.

Аліса в країні чудес. / Переклад А. Д'Актіль (А. А. Френкель); Ілюстрації Дж. Тенніела.- Москва - Петроград: Видавництво Л. Д. Френкель, 1923.-132 с., З ил .; 28 см.-3000 прим.

Аня в країні чудес. / Переклад В. Сирина (В. В. Набокова); Ілюстрації С. Залшупіна. - Берлін: Видавництво "Гамаюн", 1923. - 115 с. з ил .; 21,5 см.

Аліса в Задзеркаллі. / Переклад В.А. Азова (В.А. Ашкеназі); Вірші в перекладі Т. Л. Щепкіна-Куперник; Ілюстрації Дж. Теннієл; Обкладинка Д. І. Мітрохіна. - Москва - Петроград: Видавництво Л. Д. Френкель, 1924.-124 с., З ил .; 30,6 см.-3000 прим.

Аліса в країні чудес. / Переклад А. П. Оленича-Гнененко; Ілюстрації Дж. Теннієл; Обкладинка Бірюкова. - Ростов н / Д: Ростіздат, 1940. - 108 с., З ил .; 20 см.-20 000 екз.

Аліса в країні чудес. Крізь дзеркало і що там побачила Аліса. / Переклад HM Демуровой; Вірші в перекладах С. Я. Маршака та Д. Г. Орловської; Ілюстрації П. Чуклева. - Софія: Видавництво літератури на іноземних мовах, 1967.-226 с., З ил .; 26,5 см.

Задзеркаллі. (Про те, що побачила там Аліса). / Переклад А.А. Щербакова; Ілюстрації Г. Ковенчука. // Журнал "Багаття", 1969, ЕЕ 3-7.

Аліса в країні чудес. / Переклад Б.В. Заходера; Ілюстрації С. Чижикова. // Журнал "Піонер", 1971, Е 12, 1972, ЕЕ 2, 3.

Пригоди Аліси в країні чудес. Задзеркаллі (про те, що там побачила Аліса). / Переклад А. А. Щербакова; Передмова Ю.О. Кагарлицького; Ілюстрації М.П. Мітуріча; Оформлення Е. Ганнушкіна. - Москва: Художественная литература, 1977. - 304 с., З ил .; 20,3 см.-30 000 екз.

У Задзеркаллі. / Переклад і передмова В.Е. орла; Ілюстрації Г.В. Калиновського. - Москва: Дитяча література, 1980. - 144 с., З ил .; 32,7 см.-100 000 прим.

Пригоди Аліси в країні чудес. / Переклад В.Е. орла; Ілюстрації Г.В. Калиновського. - Москва: Дитяча література, 1988.-144 с., З ил .; 28,2 см. - 100 000 прим.

Детальна історія перших видань «Аліси»:

Перше видання «Аліси в Країні чудес» Було надруковано видавництво Макміллана в друкарні «Оксфорд Юніверсіті Прес» (Oxford University Press) в 1865 р ілюстратор Дж. Теннієл БУВ незадоволення якістю ілюстрацій в цьом віданні, в результате чего Керролл отказался от замовлення (судячі з усього , тираж ще не надходив у продаж). Приблизно 48 примірників цього видання були переплетені і розіслані Керроллом в подарунок друзям. Однак, відмовившись від замовлення, Керролл попросив повернути ці екземпляри і відіслав їх у дитячі лікарні. З цього першого видання збереглося 20 екземплярів (два з них зараз втрачені), а також примірник верстки, переплетений складачем. Керролл передав замовлення фірмі «Річард Клей енд Санз» (Richard Clay and Sons), що не зробивши більш-менш значних змін в тексті; в грудні 1865 р книга вийшла у світ (датована 1866 г.) (Lewis Carroll. Alice's Adventures in Wonderland. L., Macmillan, December 1865 (1866). До цього видання Керролл вніс кілька дрібних змін, велика частина яких увійшла в перевидання 1867 г. що б автор шедевра відчув - роздратування, збентеження або просто співчуття - якби він міг дізнатися, що перші видання «Пригод Аліси в Країні Чудес» стали тепер найбажанішою здобиччю колекціонерів? На першому місці, звичайно, перше і друге видання. ми говоримо про них відразу, тому що власне перше видання виділити дуже важко о. «Аліса» - єдина в своєму роді книга, тому що плутанина з першим її виданням чи не пояснюється різними випусками. Звичайно, було одне, найперше видання, але від нього залишилося так мало примірників, що за мовчазною згодою книголюбів воно визнане неіснуючим. У цьому негласному змові колекціонерів і книгопродавців не беруть участь тільки з півдюжини щасливих володарів цього скарбу, та й ці-то екземпляри здебільшого належать не приватним особам. Але все, в загальному, вважають за краще ігнорувати існування справжнього першого видання «Аліси». Що ж, книголюби обманюють лише самих себе. Винен в тому, що стільки нормальних у всіх відносинах людей стали жертвами самогіпнозу, Льюїс Керролл. Коли в 1865 році з друку вийшли найперші дві тисячі примірників, автор залишився незадоволений друкарською роботою і зумів умовити видавців вилучити всі видання. Невідомо, скільки книг було вже продано на той час. Швидше за все, трохи. У всякому разі, торговці охоче повернули отриманий товар в видавництво. Книги були повернуті і розіслані в дитячі лікарні і робочі клуби, де їх дуже скоро зачитали до дірок. Якби Британський музей містив в той час дитячу лікарню, він міг би тепер похвалитися «Алісою» 1865 року. Той, кому було доручено зібрати у торговців книги, виявив таке старанність, що, мабуть, отримав від видавців нагороду, але колекціонери, знай вони ім'я [100] цієї людини, зрадили б його анафемі. Це завдяки його ретельності примірників самого першого видання залишилося не більше шести і надії на нові знахідки немає. Хоча з «справжніми першодруки» «Аліси» справа йде вкрай погано, все ж у бібліофілів є можливість дістати щось майже рівне по цінності і до того ж набагато дешевше.

Обкладинка оригінальної

рукописи «Аліси», 1864 р

Справа в тому, що не всі вилучене видання розповсюдили в Англії. Велика частина його залишилася на складі і потім була відправлена ​​в Америку. Таких екземплярів було сімсот п'ятьдесят, правда, їх відрізняє новий титульний лист, на якому стоїть ім'я видавця Аплтон і рік видання - 1866. Такі екземпляри набагато рідше і цінніше, ніж лондонське видання того ж року, але їм, звичайно, далеко до примірників з титульним листом 1865 року. Все ж американські екземпляри, по суті, належать до першого видання, і нічим, крім одного листа, від нього не відрізняються, тоді як лондонське видання 1866 року - це вже зовсім інша книга, заново набрана і по-іншому зшита. Образилися американці, що цей негідний товар визнали досить хорошим для «неотесаних янкі»? Правда, треба сказати, що у видавців, цілком ймовірно, не було ніяких образливих для американців думок. Напевно вони не були згодні з Льюїсом Керроллом, що гравюри Тенніла погано віддруковані, а текст нечіткий. Але вони поступилися автору, і вже, звичайно, не могли продовжувати продаж у нього під носом, в Англії. За рештою екземплярів Аплтон і зараз видно, що Льюїс Керролл був надмірно прискіпливий - друк цілком якісна. Постає питання, чи знав Льюїс Керролл, що частина видання відсилається до Америки? Якщо це було зроблено з його відома, значить, і з його схвалення. Тоді американські патріоти можуть ображатися на нього, а не на видавців. Лондонська «Аліса» 1866 року, як було вже сказано, це зовсім нове видання, але саме воно всюди приймається за перше. Правда, каталоги зазвичай обумовлюють: «перше яке побачило світ видання», або «перше прийняте видання» або навіть «перше видання згідно каталогам». Два останніх позначення вірно передають суть проблеми, перше ж - просто неправильно. Видання 1865 року вийшло так само безсумнівно, як виходить всяка книга. Те, що вийшло, можна потім вилучити, але це ж не скасовує факту видання. Лондонське видання 1866 року - «прийняте перше» - досить дорого, незважаючи на те, що воно тільки умовно перше. Навряд чи в будь-якій іншій книзі колекціонери стільки уваги звертають на стан примірників. І на те є вагомі причини, бо, хоча колекціонують «Алісу» головним чином дорослі, читали щось її в основному діти. Кажуть, що хлопчики є хлопчики, а й дівчатка, незважаючи на перевагу, яке віддавав їм Льюїс Керролл, виявляються нітрохи не краще хлопчиків, коли вони намагаються з'ясувати, чи довго можна терзати книгу, перш ніж вона істреплется, і скільки каракуль і плям на ній можна поставити. Рідкісна «Аліса» записана в каталозі як «бездоганний екземпляр», і що для «Аліси» вважається бездоганністю, то для іншої книги ледь стерпно. Палітурна процвітає вже років п'ятдесят, завдяки безлічі оригінальних «Аліс», по недалекоглядності батьків опинилися в руках дітей і порваних цими чарівними хлопчиками і дівчатками. А чи треба говорити, що переплетені екземпляри куди менш рідкісні і цінні, ніж ті, що зберегли оригінальну обкладинку в цілості. Англійські видавці «Аліси» самі випустили переклади на французьку, німецьку та італійську мови, причому Джон Тенніл залишився Джоном на титульних аркушах німецького і французького видань, але в італійському він перетворився в Джованні. «Аліса» 1865 і 1866 років недосяжна для більшості колекціонерів, але «Пригоди Аліси в Великий льох», які цілком по кишені багатьом збирачам, в одному відношенні більш дорогоцінний скарб. Ця книга являє собою фотокопію оригінальної рукописи, тільки злегка скорочену, і з останньої сторінки прибрана фотографія Аліси Лідделл, яку письменник, сам, до речі, зробив фотографію, приклеїв в кінці тексту; а також злегка змінені останні рядки тексту. Ось ця фотокопія і була видрукувана так само, як її написав автор, - чітким і ясним почерком, над чим він, мабуть, чимало потрудився, бажаючи порадувати «милого дитини». До того ж він, напевно, вважав розповідь гідним того, щоб він був так ретельно оформлений. Як би там не було, а через двадцять чотири роки рукопис знадобилася Льюїсу Керролу для видання, і він писав Алісі Лідделл, тоді вже місіс Харгрівс: «Усі фотографії робляться в моїй власній студії, так що до рукопису ніхто не доторкнеться, крім мене. Таким чином, я сподіваюся повернути вам її в тому хорошому стані, в якому ви так милостиво її надали, або навіть в кращому, якщо ви дозволите мені її переплести перед поверненням. Можна? »На щастя, місіс Харгрівс не вирішила. Рукопис досі в оригінальному шкіряній палітурці, кілька пошарпаних і потертому, тому, що це була улюблена книжка Аліси, і вона часто її читала. «Пригоди Аліси в Країні Чудес» приблизно в два з половиною рази довше «Пригод Аліси в Великий льох» і замість чотирьох глав містять дванадцять. Початок книги майже однаково в обох варіантах. Найпомітніші з ранніх змін стосуються Білого Кролика, який з'являється «чудово одягнений, з парою білих лайкових рукавичок в одній руці і бутоньєркою в інший». У зміненому варіанті у Кролика - рукавички і великий віяло. Додаванням був, наприклад, знаменитий «біг на місці» в третьому розділі «Аліси в Країні Чудес». Миша стала розповідати зовсім іншу, довгу і сумну, історію, хоча, як і в рукописи, ця знайома всім читачам історія набрана поступово зменшується шрифтом і розміщена так, що нагадує довгий звивистий мишачий хвіст: по-англійськи слова «історія» і «хвіст» звучать однаково. Деякі зміни зроблені і в вірші про таткові Вілья-ме, який «спокійно стоїть догори ногами», - пародія на вірші відомого поета Роберта Сауті. Баночка з маззю, що зберегла цьому чудовому старому джентльменові бадьорість і спритність, коштувала «в Великий льох» п'ять шилінгів, а в «Країні Чудес» тільки шилінг. Всього в перших п'яти розділах «Аліси в Країні Чудес» додано лише кілька сотень слів в порівнянні з відповідними їм трьома главами «Аліси в Великий льох». Цей шматочок майже ідентичного тексту становить вже сім десятих «Аліси в Великий льох», але навряд чи п'яту частину «Аліси в Країні Чудес», так як далі додавань зроблено дуже багато. Серед них та частина, в якій Аліса зустрічається з Герцогинею, Чеширським Котом, Березневим Зайцем, Божевільним Шляпником. Тепер важко уявити собі «Алісу в Країні Чудес» без цього самого знаменитого в літературі чаювання, і ми можемо тільки радіти, що Льюїс Керрол не побіг до видавця з першим же варіантом свого твору. В «Алісі в Країні Чудес» також набагато довше діалог між Черепахою і Грифоном, пісня про супі складається з двох строф замість однієї. Сцена суду займає вже не три сторінки, а майже тридцять завдяки новому появі Березневого Зайця, Соні і Божевільного Капелюшника і захисній промові самої Аліси. Притому Бармаглота, Моржа і Теслі, Труляля і Верть і багатьох інших винаходів Льюїса Керролла немає ще ні в Країні Чудес, ні під землею. Вони з'являються тільки в другій частині книги, «В Задзеркаллі». Тепер обидві частини зазвичай видаються, як того і слід бути, в одному томик. Льюїс Керролл сам перший визнав би, що він поганий художник, і всякий, хто хоч трохи розбирається в графіку, погодився б з ним. Зате він чітко уявляв собі те, які картинки йому потрібні. Тому Джон Тенніл вчинив дуже розумно, у всьому наслідуючи задумом автора. Рукопис Льюїса Керролла рясніла ілюстраціями - всього їх було тридцять сім. Тенніл намалював сорок дві, двадцять з яких в композиції і деталях точно повторюють малюнки автора. За життя автора «Аліса в Країні чудес» неодноразово перевидавалася, проте ніяких скільки-небудь істотних змін в тексті не було вироблено. До видання 1886 р Керролл написав короткий передмова і збільшив один вірш з шести до шістнадцяти рядків. Видання 1897 р вийшло за рік до смерті Керролла, було їм власноруч виправлено і забезпечено передмовою. «Крізь Дзеркало і Що там побачила Аліса» вийшло у світ в грудні 1871 року (датована 1872 г.) (Lewis Carroll. Through the Looking-Glass and What Alice Found There. L., Macmillan, December 1871 (1872)). У наступних перевиданнях Керролл лише виправив кілька помилок в тексті, а також написав післямови до видань 1871 і одна тисячі вісімсот сімдесят шість рр. До видання 1897 р Керролл написав короткий передмова. Видання 1897 р в яке увійшли обидві казки Керролла, вважається канонічним текстом, воно відтворювалося в академічному виданні «Оксфордської серії англійського роману» (Lewis Carroll. Alice's Adventures in Wonderland and Through the Looking Glass and What Alice Found There. Edited with an Introduction by Roger Lancelin Green. Oxford University Press, 1971. Oxford English Novels Series).

У 2009 році в пресі промайнуло повідомлення:

Книгу з першого видання "Аліси в Задзеркаллі", що належала Алісі Ліддел (Alice Liddell) - британці, що стала прототипом керроллівської героїні - продали з молотка за 115 тисяч доларів, повідомляє Reuters. Про продаж повідомили агентству організатори аукціону Profiles in History. Важко порівнювати з першою "Алісою" вартістю в кілька млн. Фунтів ... Раніше продана книга знаходилася в колекції Пета МакАйналлі (Pat McInally), гравця в американський футбол. Також МакАйналлі виставив на торги видання "Казки про Кролика Пітера", яке належало її автору, Беатріс Поттер. Його естімейт становив 120 тисяч доларів, проте книга пішла за 95 тисяч.