З появою в сучасному світі різноманітних гаджетів цінність цих письмових книг для багатьох втратилася. Не кожен готовий віддати гроші на те, що можна без особливих проблем знайти в Інтернеті безкоштовно. Але разом з тим домашня бібліотека була і залишається душею будь-якого будинку. Це те, що розповість про її власників набагато більше, ніж може здатися на перший погляд. Natatnik запускає нову рубрику - "Книжкові полиці" . Регулярно ми будемо знайомити вас з цікавими бібліотеками брестчан.
Цього разу Natatnik познайомився з унікальною бібліотекою Андрія Павлючика. Андрій закінчив магістратуру Університету Ендрюса зі спеціальності «Богослов'я» і якийсь час працював протестантським священиком. Ось уже протягом багатьох років він вивчає історію перекладів Біблії.
- Коли я жив в Мінську, у мене був свій кабінет, де зберігалася вся бібліотека. Перед переїздом в Брест довелося влаштувати жорсткий відбір книг. Брав тільки те, що могли вмістити полки в новій квартирі. Решта упакував в коробки і роздав через групу «Віддам даром».
Під художню літературу у мене відведений окремий шафа. Книги шукаю на LiveLib, дивлюся добірки, орієнтуючись на головного героя. При виборі книги читаю рецензії, хоча вони далеко не завжди показові, іноді краще прочитати уривок в електронному варіанті. У такому випадку рішення приймається протягом півгодини. Якщо автор зачепив, тягне за собою, сюжет цікавий - купую паперовий варіант.
Багато читаю про священиків. Наприклад, «Щоденник сільського священика» Жоржа Бернаноса. Книга про молодого пастора, якому не дуже пощастило з життя, його відправили в забутий Богом прихід, грошей немає. Він усіма силами намагається перетворити життя приходу, але стикається з неймовірним опором.
З улюблених авторів - Пєлєвін, Сорокін, Бегбедер, Еко. У Сорокіна зачепила «телур», а у Пелевіна - «SNUFF», хоча «Чапаєв і пустота» і «Empire V» хороші.
На полицях постійно відбувається переміщення книг. Залежно від інтересів в даний момент те, що стоїть на другому ряду, іноді перекочовує в перший. Наприклад, березень я планую присвятити сучасному богослов'ю, прочитати на цю тему 4-5 книг з різними точками зору. Іноді плану дотримуватися складно. Буває, зайдеш в книжковий магазин, не втримаєшся і купиш якусь книгу. Відсуває на друге, п'яте, десяте місце інші, щоб прочитати нову книгу. Весь час мігріруешь між полиць, натикаєшся на те, що начебто цікаво, але ще не читав, і думаєш: «Може, зараз саме час?»
Звичайно, мій основний інтерес - це релігійні книги. У мене завдання купити все по тій темі, якої я захоплений. Є як мінімум три видавництва, за якими я слідкую: два російських і одне українське. В середньому, на рік вони видають 30-50 книг, які я хотів би прочитати. Крім того, я часто списують зі знайомими викладачами. Вони дають мені списки необхідної літератури.
Книги, з якої почалася моя колекція Біблій, тут немає, я її подарував. Це була звичайна канонічна Біблія, 66 книг, російський переклад Огієнка. Потім був Новий Завіт на англійській і російській мовах. Російський переклад був зроблений єпископом Кассианом в 1970 р На перший погляд, два переклади здавалися дуже схожі. Коли почав порівнювати, виявилося, що російський варіант - не Синодальний. Саме тоді я задумався про те, що перекладів Біблії напевно багато і всі вони відрізняються один від одного. Я став збирати інформацію з історії перекладів, шукати видання. Так бібліотека стала розростатися і розростається до сих пір.
У мене зібрані Біблії на 50 мовах і діалектах. Свого часу «Інститут перекладу Біблії» запустив проект для малих народностей колишнього СРСР. Ідея полягала в тому, що Біблію потрібно читати рідною мовою, тому було вирішено здійснити переклад на 80 мов і діалектів. Це дуже довгий процес. Спочатку знаходили перекладача, носія мови, він працював над невеликою частиною Біблії. Потім цей переклад перевіряли, адаптували і друкували окремій невеликій книжкою, щоб дізнатися думку людей. Тим часом проект потихеньку рухався далі. У зв'язку з тим, що у мене була ідея організувати виставку і познайомити людей з історією біблійного тексту і його перекладів, я почав шукати тих, хто б допоміг розширити кількість експонатів. Саме «Інститут перекладу Біблії» подарував мені рюкзак книг. Так колекція почала зростати в тому напрямку, який для мене не було пріоритетним. Спочатку я планував вивчати і зіставляти Біблії українською, російською, білоруською та польською мовами.
Переклади відрізняються вибором лексики, назв, вибором початкового тексту. Наприклад, якщо брати за основу текст на грецькій мові, його можна перевести по-різному. До того ж, багато що залежить від того, хто переводить, до якої традиції відноситься, яку мету переслідує. Не буває ідентичних перекладів.
Якщо говорити про українські переклади повної Біблії, то найперший був виданий в 1903 р Над ним більше десяти років працював Пантелеймон Куліш. Він зберігав всі переклади в зошитах, довго не наважувався їх опублікувати. Одного разу будинок згорів, а разом з ним і всі переклади. Довелося починати роботу заново. До Кулішу приєдналися Іван Левицький та Іван Пулюй. Після довгих пошуків я абсолютно випадково знайшов цей переклад у одній з сестер церкви, в якій був пастором.
Друга українська Біблія - найпоширеніша. Це переклад, який зробив православний священик Іларіон, в миру - Іван Огієнко. Його використовують багато протестантів в Україні.
Третій український переклад - так звана «вишнева Біблія». Переклад католицького священика Івана Хоменка. Мені її привіз знайомий священнослужитель з України.
Четвертий український переклад - отця Рафаїла Турконяка спільно з Українським Біблійним Товариством. Дуже цікаво, що тут і Старий і Новий Заповіти переведені з давньогрецької мови. В основу Старого Завіту покладено стародавній переклад під назвою Септуагінта. Це перша Біблія ранніх християн. Церква з перших століть засвоїла її для свого богослужбового вжитку.
Є ще п'ятий і шостий переклади, але вони менш цікаві.
Існує три білоруських перекладу Біблії: Яна Станкевича, Василя Сёмухі і, так званий, переклад за мотивами батька Владислава Чернявського.
За переказом Станкевича я полював 8 років, це перша Біблія на сучасному білоруською мовою, видана в Нью-Йорку в 1973 р емігрантами. У зв'язку з тим, що Біблія видана в Америці, це раритетна річ. У деяких білорусів вона є. Багатьох з них я знаю. Кожного умовляв, пропонував обмін, шукав на аукціонах. Все було марно. Нарешті, мій знайомий, священик греко-католицької церкви, їхав в Чикаго на навчання і служіння і, знаючи моє пристрасть, перед від'їздом подарував свій екземпляр мені. З трьох перекладів цей найменш читабельний.
Що стосується перекладу Чернявського, він працював над ним з 60-80-х рр. з благословення Папи Римського. Всі переклади зберігалися в машинописних аркушах. Перед смертю він передав їх Біблійному Товариству. Там вирішили переклад видати, але спершу відредагувати, щоб привести до норм сучасної білоруської мови. Отець Владислав в деяких місцях в дужках давав 3-4 варіанти перекладу слова, якщо не міг вибрати найбільш підходящий. Це був авторський переклад, в ньому відчувалася життя. Після того, як над виданням попрацювали коректори, текст вийшов різнорідний, повний канцеляризмів, дужки прибрали і дали свої варіанти, не завжди вдалі. Подекуди редагували сильно, подекуди слабо.
Є у мене одна дуже цікава річ, про неї мало хто знає. Справа в тому, що католицька церква здійснює свій переклад Нового Завіту на білоруську мову і вже випустила Святе Євангеліє в 2012. Це офіційний переклад при Конференції Католицьких Єпископів Білорусі. У ньому є багато полонізмів, а це влаштовує не всіх католицьких священиків. Зокрема, ксьондза Владислава Завальнюка. Свого часу він почав виношувати ідею про своєму перекладі. За основу була взята польська Біблія Тисячоліття, яка займає одне з найвищих місць в біблійній науці. В результаті білоруський переклад вийшов досить непоганий.
Російських перекладів більше, ніж українських і білоруських разом узятих.
Це перша російськомовна Біблія, так званий Огієнка, т. Е. Зроблений з благословення Святійшого Урядового Синоду. Перше видання датується 1876 р в 1998 році було випущено друге, переведення з англійської мови. Його вирішили видати протестантські місіонери після розвалу СРСР. Тоді якраз не вистачало сучасній Біблії, без архаїзмів.
Потім був третій переклад, для мусульман. І оформлення, і лексика як в Корані. Навіть називається не Біблія, а Святе Письмо.
Над цим виданням - «Сучасний російський переклад. Біблія »- працювали впродовж 15 років. До переведення підійшли дуже серйозно, все ретельно перевіряли. Спочатку видавали маленькі книжки - Буття, Вихід. У мене вони всі є. У 2011 році Російське Біблійне Товариство, нарешті, надрукувало 15 000 примірників. У перші три дні розкупили половину тиражу. В той момент я якраз перебував під Москвою, і на другий день продажів мені привезли мій екземпляр. Очікування, звичайно, було того варте. Цей переклад - один з кращих на сьогоднішній день. Через пару років вийшло друге видання, виправлене, доповнене.
А ось цей переклад Біблії, так званий «Заокскій переклад», готувався 22 роки. За його створенням я теж спостерігав. У мене є всі видання з самого початку і до самого кінця. Я знайомий з багатьма перекладачами і стилістами, дуже цікаві люди. Один з них - відомий вчений-достоевіст. Коли дивишся, яким був переклад в чорновому варіанті і яким він став після обробки, розумієш, що працював професіонал.
Цю книгу мені передала телеглядачка після виходу передачі на БТ про моїй колекції. Останнє видання слов'янської Біблії, так звана Елизаветинская Біблія, видана на початку XX століття. Саме це видання використовується до теперішнього часу як авторизований для богослужіння текст в Російській православній церкві.
З російських перекладів мені найближче переклад Російського Біблійного Товариства і «Заокскій» Біблія. Їх я читаю найчастіше, як найбільш авторитетні переклади повної Біблії. У той же час існує безліч переказів окремих книг. І кращі якраз не ті, які входять до списку основних російських перекладів, а ті, які робилися окремо.
Це чарочка старих книг. Тут Біблії, молитовники, Псалтирі, можна знайти і Новий Завіт, і Біблію в перекладі Мартіна Лютера. В основному мені їх дарували або друзі, або пацієнти. Новий Завіт і Псалтир польською мовою - один з перших експонатів в колекції. Цей переклад порівнювався з перекладом Гданської Біблії 1660 р
Я не можу сказати, що детально вивчаю переклади. Завжди береться певна вибірка, якісь місця зі Старого Завіту, якісь з Нового. Зокрема, останнім часом я працюю в основному з Новим Заповітом, якщо конкретніше, то з автентичними посланнями апостола Павла. Тому і переклади я порівнюю саме в цьому контексті. Це кістяк моїх наукових інтересів.
Фото Максима хлібці
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.
Весь час мігріруешь між полиць, натикаєшся на те, що начебто цікаво, але ще не читав, і думаєш: «Може, зараз саме час?
