- «Середня ціна одного грама метеорита - чотири долари»
- «Лісник продав два воли, щоб купити шматок космічного каменю і відвезти його до Відня імператору Францу...
На території України раніше вже падали велетенські метеорити до пари тому, що тиждень тому вибухнув в небі біля Челябінська
Світовою сенсацією стало падіння біля російського міста Челябінська величезного кам'яного метеорита , Через вибух якого більше тисячі людей отримали поранення . За оцінками фахівців НАСА, це космічне тіло важило близько 10 тисяч тонн. Воно розжарений і вибухнуло на висоті від 10 до 20 кілометрів. При цьому енергії виділилося в 30 разів більше, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі. Днями в центрі уваги преси виявилися кадри, зняті автомобільним відеореєстратором: якийсь об'єкт чорного кольору таранить в небі метеорит. Виходить, інопланетяни врятували уральців, зруйнувавши брилу?
Метеорит отримав назву Чебаркаль - за назвою озера, в якому він пробив ополонку діаметром вісім метрів. Втім, обстеження водолазами дна поки не дало результатів. Дрібні фрагменти вчені знайшли тільки на льоду озера. Аналіз показав, що це осколки кам'яного метеорита, який відноситься до так званого класу хондритів. Тим часом жителі знаходять його шматочки в різних місцях Челябінської області.
У Еманжелінськ районі вибухова хвиля вибила близько тисячі вікон. Подібна ситуація і в ряді інших районів, а також в самому Челябінську. Мерія обласного центру звернулася до торговців стеклами повернути підскочили на їх товар ціни до колишнього рівня. За заявою російської влади, збиток, нанесений області від вибуху космічного тіла, оцінюється в мільярд рублів.
На територію України теж падали великі метеорити. В останній раз це було 12 років тому.
«Середня ціна одного грама метеорита - чотири долари»
- Сімнадцятого листопада 2001 року біля восьмої години вечора жителі Карпат і Закарпаття побачили в небі яскраве світіння, що мчить вогненна куля, а потім почули гул, подібний до того, який супроводжує політ реактивного літака, - каже голова Комітету з метеоритів Національної АН України, доктор геолого мінералогічних наук професор Віра Семененко. - І нарешті пролунав оглушливий вибух, від якого задзвеніли шибки у вікнах «хиж» (так місцеві жителі називають хати). 
Фрагменти метеорита впали на великій території біля досить великого села Тур'ї Ремети, розташованого приблизно в 20 кілометрах від Ужгорода.
* На одному з відео відображено, як об'єкт чорного кольору таранив метеорит в небі над Уралом
- Коли пролітало це небесне тіло, в Тур'ї Ремети стало видно, як удень, адже метеорит розжарився в атмосфері Землі до чотирьох тисяч градусів (температура на поверхні Сонця шість тисяч градусів. - Авт.), - розповіла «ФАКТАМ» учитель фізики та астрономії загальноосвітньої школи в Тур'ї Ремети Марія Кедюліч. - Один з моїх учнів, старшокласник, в цей час йшов по вулиці. Незабаром після оглушливого вибуху він почув долетіли з боку гори Магорича глухі звуки падіння фрагментів небесного тіла. Ударів було три. Ми з хлопцями ходили до цієї гори. Там все всипане великими каменюками, серед яких розшукати шматочки метеорита вкрай складно. До того ж поруч з горою протікає річка і фрагменти могли потрапити в воду.
- Спочатку метеорит важив приблизно чотири з половиною тонни, - продовжує Віра Семененко.- Перший раз він вибухнув на висоті 32 кілометри. Далі летів у вигляді скупчення з трьох великих осколків, продовжуючи світитися і залишаючи за собою шлейф з найдрібніших кульок метеоритного речовини. Потім був ще один вибух - приблизно на висоті 13 кілометрів. Шматки космічного каменю розсипалися на дрібні фрагменти, які вже летіли без світіння. Падіння цього метеорита бачили також жителі Словаччини, Польщі та навіть Чехії, яка віддалена на кілька сотень кілометрів від місця, куди впали його осколки. Болідной служба Чехії і Словаччини, ведуча цілодобове чергування, відстежила і зареєструвала падіння небесного тіла. Завдяки цьому ми знаємо багато подробиць, в тому числі те, що метеорит був кам'яним. Дев'яносто відсотків його маси згоріло в атмосфері. На Землю впало приблизно 450 кілограмів.
- Ми з колегами намагалися вже на наступний день дістатися в Тур'ї Ремети, щоб знайти фрагменти космічного каменю, - розповів науковий керівник Лабораторії астрономічних досліджень Ужгородського національного університету Віталій Епишев. - Але не змогли відразу роздобути транспорт. А через день випав сніг і їхати вже не було сенсу. Навесні з талими водами дрібні фрагменти могло змити в річки. До того ж багато ділянок місцевості там важкодоступні - ущелини, хащі, щебеневі осипи ...
- Організувати експедицію в Тур'ї Ремети нам намагався допомогти президент Національної академії наук України академік Борис Патон, - згадує Віра Семененко. - 29 січня ми з директором Інституту геохімії навколишнього середовища академіком Емлен Соботович прийшли з повідомленням про метеорит до Бориса Євгеновича. Бачили б ви, яким живою цікавістю світилися його очі, коли він нас слухав. Патон став дзвонити Василя Дурдинця, який очолював тоді МНС України. Адже ми сподівалися отримати від його міністерства в допомогу солдатів і вертоліт, на якому можна було побачити кратери і вивалив лісу, що утворилися від падіння великих фрагментів метеорита. На жаль, додзвонитися Дурдинця не вдалося, а спрямоване в МНС лист результату не дало. В експедицію ми поїхали тільки в кінці березня, причому за свої гроші. Обшукали великі території, але ні грама космічного речовини не знайшли.
Потім ми ще п'ять разів були в Тур'ї Ремети. Знаходили лише старі металеві шматки труб, плуги, монети, гудзики ... Місцеві жителі розповідали, що приїжджали приватні «мисливці» за метеоритами з Польщі та Німеччини. Існує міжнародний ринок «космічних каменів», рідкісні екземпляри там коштують дорого. Скажімо, в нашому розпорядженні є метеоритне речовина, міліграм якого обійдеться приблизно в тисячу доларів. Середня ж ціна грама метеорита - чотири долари.
Приватним експедиціям теж не пощастило. На сьогоднішній день жодного грама Закарпатського метеорита, не знайдено. Мабуть, космічне тіло розсипалося на дуже дрібні фрагменти.
«Лісник продав два воли, щоб купити шматок космічного каменю і відвезти його до Відня імператору Францу Йосифу I»
- Були інші випадки падіння на територію України великих метеоритів?
- Так, в січні 1946 року - біля села Кримка Миколаївської області, - продовжує Віра Семененко. - Вченим пощастило: вдалося зібрати близько 80 фрагментів каменів з космосу загальною вагою приблизно 50 кілограмів.
Що стосується Закарпаття, то там був самий рясний із зафіксованих на території Європи метеоритних «дощів». Він отримав назву Княгиня (за назвою села Княгиня, біля якого він «випав» в 1866 році). Тут вдалося знайти приблизно 1200 фрагментів, переважна більшість яких розійшлося по музеях світу. 
Найбільша частина метеорита вагою 293 кілограми зберігається у Віденському музеї. У Закарпатті розповідають, що подивитися місцевість, на яку прокидався метеоритний «дощ», приїжджав знаменитий французький письменник Жюль Верн.
* Віра Семененко розповіла, що в 2001 році в Закарпатті впало приблизно 450 кілограмів осколків метеорита. Цей знімок Віри Пантеліївни зроблений під час однієї з експедицій по їх пошуку
- Жителі Княгині швидко зметикували, що фрагменти космічного каменю можна вигідно продавати, - додає Віталій Єпіфанов. - Місцевий лісник виявився особливо заповзятливим: наважився продати двох волів, щоб викупити у одного селянина великий шматок метеорита, який того пощастило знайти. Відвіз раритет до Відня і, за однією версією, подарував, за іншою - продав імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу I. Незабаром лісника перевели на керівну посаду в Ужгород і надали йому квартиру.
- Цікаво, широко відомий метеорит Сіхоте-Алінь більший, ніж Княгиня? - звертаюся до Віри Семененко.
- Так, він входить в десятку найбільших. У місці його падіння - в Уссурійської тайзі - вже виявлено близько 38 тонн фрагментів. Вони не кам'яні, а залізні. Найбільший зі знайдених важить 1 745 кілограмів. У 1970-1980-х роках мені пощастило брати участь в більшості експедицій по збору фрагментів метеорита. На моєму рахунку досить багато знайдених там зразків Сіхоте-Аліна. Пошук ми проводили за допомогою міношукачів - на схилах сопок, навколо воронок і кратерів, які утворилися від падіння великих шматків.
Допомога експедиціям надавали жителі довколишнього села, населеної вихідцями з України. Ми зупинялися в будинку лісника Степана Ветріка, прекрасно володіє українською мовою. Він був свого роду повпредом Комітету з метеоритів СРСР. Запам'яталася одна його лист в Москву голові комітету Євгену Крінову в 1973 році: «Євген Леонідович, можна направляти експедицію - ведмедів зараз немає, оскільки на сусідній сопці оселився тигр ...»
Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter
Виходить, інопланетяни врятували уральців, зруйнувавши брилу?Цікаво, широко відомий метеорит Сіхоте-Алінь більший, ніж Княгиня?
