Купити пиво в Кременчуці після 22-х: спецоперація «Комерсант»

З 28 грудня в Кременчуці діє заборона на продаж алкоголю вночі. Він стосується не тільки горілки і коньяку, а й шампанського, вина, пива, шейків - всіх напоїв «з градусом», включаючи слабоалкоголку. Рішення «під ялинку» взяли органи місцевого самоврядування. І дали добро відпускати випивку після 22-х тільки в барах, кафе, ресторанах. Як Кременчук відреагував на це рішення? Чи складно у нас зараз розжитися алкоголем, коли душа вимагає свята? Темної зимової ночі влаштовуємо рейд у пошуках пива.


Йдемо в «Маркетопт». У мережі супермаркету вже не один тиждень висять таблички про те, що з 22.00 до 08.00 алкоголь вони не продають. І що, дійсно на касі не відпустять пляшечку? Підходимо до цілодобового супермаркету по вул. Академіка Маслова (колишня Радянська), щоб це перевірити. Але тут виявляється, що він вже ніякий не цілодобовий: після 22-х закритий. Заглядаємо ще в два магазини мережі, які раніше працювали вночі. Там теж закрито!


По дорозі заходимо в «Брусничка», яка працює до 23-х. Наша мета - холодильник з пивом, з якого дістаємо холодненького пляшечку. Паралельно спостерігаємо за касиром, розкладають поруч товар. Попередить вона нас, щоб не витрачали час на покупку пива? Першим реагує охоронець:
- Там пиво беруть, скажи, що не продаємо ... - підказує колезі.
- З десятої вечора до 8 ранку ми не продаємо алкоголь, - обертається дівчина до мене. Там же табличка на двері - і для кого ми пишемо ...
- А без каси пиво купити ніяк вийде? Ну, дуже треба ... - не здаємося з першої спроби.
- Ні, без каси ніяк.


На двері і правда є табличка, де чорним по білому написано про заборону. Ми її відразу не помітили.


В АТБ ніякі таблички нас не зустрічали - ні на дверях, ні в залі. Набираємо кошик всякої живності, укладаємо пляшку червоного винця. На годиннику, що висять в супермаркеті, вже за десять вечора. Але касир без жодних вагань пробиває товар і видає чек на вино, на якому вказано час. Просто везіння? Не думаємо.


Пробуємо свою удачу в магазині цієї ж мережі, але в іншій частині міста. Тільки зайшли всередину, вже ясно, що щастя є. Кілька хлопців жваво вибирають пиво, мужичок по залу розгулює з чимось «міцним» в руці. Беремо з полиці пляшку вермуту і - на касу. Перед нами хлопцям спокійно пробивають їх пиво.


- Пакетик треба? - все, що запитує продавець, відпускаючи вермут о 23.10.


Спасибі, виручили. На цьому прогулянку по мережах магазинів ми закінчили. Просто цілодобові супермаркети стало все складніше знайти. Особливо після того, як нічний Кременчук потрапив під «сухий закон» - не хлібом же їм торгувати о 3 годині ночі.


Кіоски vs «домашні» магазинчики: хто дасть «похмелитися»?

Кіоски vs «домашні» магазинчики: хто дасть «похмелитися»

Настає черга маленьких магазинів «під будинком» і кіосків. Майже в кожному районі знайдеться свій цілодобовий «друг», де завжди виручать пляшкою пива. Починаємо з центру. Просимо продавця кіоску відпустити пляшечку «Львівського».
- Ой, а я вже не можу вам його продати ... Вже половина 11-го, нам не можна ... - продавець розгублено дивиться то на мене, то на пляшки з пивом.
- Ну, будь ласка, ніхто не дізнається ...
- Вибачте не можу.
- А давайте тоді я у вас шейк візьму.
- слабоалкоголки нам теж не дозволяють після десяти продавати ...


Тут повз нас проходить групка хлопців з банками пива. Вони тільки відійшли від невеликого магазинчика, де жваво торгують через вікно. Пристроюємося в чергу. Перед нами хлопці беруть якусь слабоалкоголку.
- А мені б «Львівського», - просимо продавця. - Почім воно?
Жінка відходить до холодильника шукати пиво. Оголошує ціну. На 2,5 грн дорожче, ніж в сусідньому кіоску, де таке ж пиво відмовилися продати. Але нам дуже потрібно і за ціною ми не постоїмо. Міняємо гроші на пляшку. Чека, природно, немає.


Через 5 хвилин знаходимо магазин в сусідньому кварталі. Довго розглядаємо стелажі з горілкою і коньяком, обговорюємо, що краще взяти. Продавець це бачить, але мовчить.
- А де у вас пиво коштує? - нарешті визначаємося з вибором.
- А ось там, біля молочки.
Просимо дати півлітра, що за 11,5 грн. У супермаркеті таке ж на 2 грн дешевше - перевіряли. Купуємо без всяких зволікань, чек не дають.


На зупинці бачимо групку хлопців, які тільки що вийшли з мережі, відпускає пиво на розлив. На годиннику близько 23-х. Хлопці щось несуть в пакетах - невже компот? Але перевірити, чим пригощають в тому магазині, ми не встигли - він закрився прямо перед носом. У магазині на Чередниках пиво нам не продали. Завершуємо «рейд» десь на відшибі Молодіжного, в місці, куди забули дорогу все, крім алкашів. Підходимо до кіоску в надії поповнити колекцію пива, купленого вночі. Впевнені, що продадуть. А тут сюрприз - на вікні напис «пиво після 22-х не продаємо». Побачивши нас, продавець відкриває віконце:
- Так ми ось як раз за тим, чим ви вночі вже не торгуєте. Може, таки продасте пляшечку?
- Ні не можу. Але взагалі жах. Чим тепер ночами торгувати? Який сенс цілодобово працювати? - продавець сумно зітхає, але пива не дає.


Отже, за годину ми легко купили 4 пляшки. Дві з них - з мережі АТБ, на що є чеки. Решта - дрібні магазинчики, де «накрутили» гривні 2 на пляшці, чека не дали. Але в двох кіосках і в двох магазинах на відмовили.


Ну що сказати - і раніше на риболовлю в 5 ранку їхали, горілку по місту відразу не могли знайти.

Тим часом десь у інших містах
На Західній Україні стало модно вводити «сухий закон» ще з 2010 року. Піонерами були Львів, Івано-Франківськ, Ужгород. Рішення місцевих міськрад то діяло, то було тимчасово призупинено, то опротестовано прокуратурою. В Ужгороді та під час заборони журналісти змогли вночі зробити «контрольну закупку» товару. Приймали такі рішення влади Тернополя, Луцька, Чернігова, Павлограда, Світловодська, Миргорода та інших міст. Але особливо не допомогло. Все одно в мережі з'являються повідомлення, що сухий закон майже не працює і є місця, де можна купити спиртне вночі. Найбільш резонансним за останній час стала заборона на торгівлю в Києві. У вересні Київрада прийняла рішення про заборону продажу алкоголю з 23.00 до 10.00. У грудні АМКУ назвав це рішення незаконним - вважають, що Київрада зробив антиконкурентні дії, які «полягають у встановленні не передбаченого законами України заборони та обмежень самостійності підприємств по реалізації товарів». Відомство зобов'язало Київрада в місячний термін скасувати своє рішення, але робити цього поки не стали. У той же час в столичні кіоски з 12 січня повернулося пиво - суд скасував заборону на продаж алкоголю в київських МАФах. Але в Київраді не здаються: шукають нові формулювання для заборони торгівлі алкоголем вночі.

Як Кременчук відреагував на це рішення?
Чи складно у нас зараз розжитися алкоголем, коли душа вимагає свята?
І що, дійсно на касі не відпустять пляшечку?
Попередить вона нас, щоб не витрачали час на покупку пива?
А без каси пиво купити ніяк вийде?
Просто везіння?
Пакетик треба?
Кіоски vs «домашні» магазинчики: хто дасть «похмелитися»?
Почім воно?
А де у вас пиво коштує?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация