16:46 (Оновлено 16.04.2019 о 12:12)
Генеральний прокурор України, колишній глава фракції БПП.
Луценко Юрій Віталійович народився в місті Рівному 14 грудня 1964 року.
Всі новини та згадки про Луценка на FaceNEWS
Освіта:
Закінчив Рівненську міську гімназію №7 із золотою медаллю.
У 1989 році закінчив факультет електронної техніки Львівського політехнічного інституту. За освітою - інженер електронної техніки. У перерві між навчанням (в 1984-1986 рр.) Відслужив в армії.
Кар'єра:
Трудову кар'єру починав майстром дільниці Рівненського заводу Газотрон. Був начальником технічного бюро цеху, головним конструктором.
У 1994 році призначений заступником голови Рівненської обласної ради народних депутатів. Пізніше - очолив комітет економіки Рівненської облдержадміністрації.
З вересня 1997 по вересень 1998 року - заступник міністра у справах науки і технологій.
З вересня 1998 по квітень 1999 року. - помічник прем'єр-міністра України Валерія Пустовойтенка. Потім Юрій Луценко три роки працює помічником-консультантом народного депутата, лідера Соцпартії України Олександра Мороза в секретаріаті Верховної Ради. Секретар політради СПУ в 1996-1998 рр. Був народним депутатом України від Соцпартії в парламенті IV скликання.
З кінця 1990-х і аж до перемоги Віктора Ющенка на виборах президента в 2004-му Юрій Луценко виступав активним борцем з режимом Леоніда Кучми. У 2001 р - один з керівників акції «Україна без Кучми».
На парламентських виборах 2002 року депутатський мандат отримав за списком СПУ.
Восени 2004-го був в числі безпосередніх організаторів і керівників акції громадянської непокори в Києві, часто виступав перед людьми на Майдані. У січні 2005 року кандидатура Юрія Луценка розглядалася на посаду глави Мінтрансу. Але на хвилі «помаранчевої революції» 4. лютого 2005-го прийшов на пост глави МВС. Луценко став першим в історії України цивільним керівником цього силового відомства. Обіймав посаду в трьох урядах поспіль - Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова і Віктора Януковича.
1 грудня 2006 року було звільнено з посади міністра внутрішніх справ. Його змінив колишній однопартієць, член антикризової коаліції Василь Цушко. Незабаром після звільнення, організував і очолив громадський рух «Народна самооборона».
18 грудня 2007-го, незабаром після створення коаліції між БЮТ і НУНС, призначений главою МВС в другому уряді Юлії Тимошенко.
До січня 2010 року - глава МВС України. 28 січня на позачерговій сесії Верховна Рада 231 голосом звільнила Луценка з посади міністра внутрішніх справ.
У 2014 році пройшов до парламенту за списками БПП.
До травня 2016 року було керівником фракції БПП
З 12 травня 2016 року - генеральний прокурор України. Його місце в партії зайняла співачка Оксана Білозір (№80 в списку БПП).
Про персони:
Доходи. Як запевняє депутат, 75,6 тисяч гривень з суми його доходу склала заробітна плата, 844 грн - дивіденди і відсотки. Родина Луценка при цьому отримала понад 3 млн грн доходу за рік.
На банківських рахунках Луценко накопичилося 167,8 тис. Грн.
Юрій Луценко володіє англійською мовою.
Любить готувати курку, фаршировану гречану кашу, рибні стейки, шашлики.
Діяльність в МВС в 2005-му Луценко почав з серйозного чищення кадрів. Перший наказ нового міністра стосувався створення Департаменту внутрішньої безпеки, якому він підпорядкував інспекцію по особовому складу і колишній відділ внутрішньої безпеки, а також передав (на якийсь час) спецпідрозділ Сокіл УБОЗу, до того займався знешкодженням особливо небезпечних злочинців. Новий шеф МВС був упевнений, що не навівши порядок у своєму відомстві, не можна домогтися правопорядку в країні.
Багатьом водіям Луценко запам'ятався своїми реформами в ДАІ. Наприклад, ліквідацією КПП на підступах до населених пунктів, спробами покласти край використанню блатних номерних знаків, особистими перевірками дорожніх постів. Другий прихід на пост глави МВС ознаменувався чисткою рядів ДАІ і тисячами відібраних за порушення Правил дорожнього руху водійських посвідчень. А ще - ініціативами по створенню Національного антикорупційного бюро, яке займалося б розслідуванням "подвигів" вищих чиновників, депутатів, суддів, і з укрупнення Міністерства внутрішніх справ за рахунок прикордонної та митної служб.
У 2006 році в Топ-100 найвпливовіших людей України, яких щорічно визначає журнал Корреспондент, Юрій Луценко зайняв 18-у позицію.
У 2008 році в ТОП-100 найвпливовіших українців, яких визначив журнал Корреспондент, Юрій Луценко зайняв 12-е місце.
сім'я:
Батько Луценко Віталій Іванович був секретарем Рівненського обкому партії. Пізніше - народним депутатом і секретарем ЦК КПУ.
Дружина Ірина - колишній головний фахівець Київського регіонального відділення Антимонопольного комітету України, зараз - народний депутат України, член фракції БПП. Двоє синів: Олександр (1989 року народження), Віталій (1999 року народження).
Компромат і чутки:
Генпрокурор Юрій Луценко живе з сім'єю в елітному будинку площею 859 кв. м. в селі Стоянка Київської області, який оформлений на батька дружини генпрокурора, йдеться в повідомленні на сторінці євромайдан в Facebook.
«Юрій Віталійович з сім'єю живе в будинку площею 859 кв. м., вартістю кілька мільйонів доларів, в с. Стоянка під Києвом, але як заявляла Ірина Луценко в 2014 році, «це не їхній будинок і вони тимчасово проживають у знайомих на час ремонту в своїй оселі». Надалі будинок їм так сподобався, що вони вирішили його навіть орендувати », - зазначають активісти.
Юрій Луценко став першим в історії України генеральним прокурором, які не мають вищої юридичної освіти, і який сам кілька років провів у в'язниці.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко не має наміру слідувати напуття Лі Куан Ю і садити трьох своїх друзів.
7 квітня 2013 на підставі Указу президента «Про помилування» № 197/2013 звільнений від подальшого відбування основного покарання.
Свого часу Луценко звинувачували в подвійному громадянстві (українською та ізраїльському), однак цю інформацію спростували. «Я, напевно, єдиний громадянин України, у якого є дві довідки від держави Ізраїль, що я не є її громадянином», - каже Луценко.
27 лютого 2012 засуджений до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на строк до трьох років; крім того, Юрій Луценко позбавлений 1-го рангу державного службовця. Судді київського Печерського райсуду визнали його винним у перевищенні службових повноважень, нецільовому використанні державних грошей, виділення квартири своєму водієві та зарахування йому цивільного стажу як міліцейського. Присудили заплатити державі 643 тис грн збитків. Для цього конфіскували майно екс-чиновника. Описали машину і київську квартиру.
26 грудня 2010-го співробітники спецпідрозділу Служби безпеки України «Альфа» затримали Юрія Луценка, коли він вийшов вигуляти собаку породи філа бразілейро. Прогулювався з ним по алеї вздовж свого будинку на вул. Старонаводницькій на Печерську. Юрія Віталійовича доставили в слідчий ізолятор СБУ в Аскольдовому провулку в Києві.
З поверненням на пост міністра у Луценка загострилися відносини з мером Києва Леонідом Черновецьким. 18 січня засідання Ради нацбезпеки взагалі закінчилося відвертою бійкою між політиками в присутності багатьох високопоставлених чиновників. За версією Черновецького, Луценко накинувся на нього з кулаками за те, що мер на засіданні РНБО пригадав "кримінальну" історію. Про те, як свого часу глава МВС вимагав від нього ділянку столичної землі і погрожував посадити за грати сина міського голови. За версією міністра, Черновецький його публічно оббрехав, стукнув ногою по хворому коліну, за що у відповідь при свідках отримав ляпас і невтішну характеристику: "Брехун і просто падлюка".
4 травня 2009 Юрий Луценко разом з 19-річним сином Олександром був затриманий поліцією в аеропорту Франкфурта-на-Майні, за версією німецького таблоїду «Bild», в стані алкогольного сп'яніння. Подія отримала широкий резонанс в українському суспільстві. Обставини цього інциденту залишаються дискусійними. Юрій Луценко повідомив, що це «побутовий конфлікт», що стосується його сина, який за рахунок батька летів в Корею на медичне обстеження, в аеропорту неправомірно було застосовано силу - його схопили за недавно прооперовану шию. Він як батько втрутився. Їх затримали. На його вимогу в аеропорт прибув консул України і керівництво поліції, яке після бесіди висловило офіційне вибачення за конфлікт.
За півтора роки перебування на посаді міністра МВС парламент намагався відставити Юрія Віталійовича 9 разів.
У серпні 2006 року газета «Українська столиця» звинуватила Юрія Луценка в тому, що він був покровителем діяльності російського бізнесмена і депутата Держдуми Олександра Бабакова. «Дружба з Луценком дозволила українському майну Бабакова уникнути різного роду перевірок; більш того, саме Луценко публічно санкціонував публічне переслідування Максима Курочкіна - колишнього партнера, а пізніше - конкурента Бабакова в боротьбі за українські активи. Остання ділова зустріч пана Луценка з його московським «однодумцем» відбулася під час квітневого приїзду Олександра Бабакова в Київ », - написало видання.
Юрій Луценко спростував цю інформацію і подав на «Українську столицю» до суду, вимагаючи від газети спростування, а від журналіста - 1 грн в якості компенсації за завдану моральну шкоду.
Читайте також: досьє на Порошенко Петро Олексійович
