Народний артист України Микола Гнатюк Павда-матку після поїздки в Росію. Причому тут Донбас? Він с`езділ і порівняв свою батьківщину з приблизно таким же с / г регіоном Росії ..

Свідомий (Свідомий) писав (а) у відповідь на:

Причому тут Донбас?
Він с`езділ і порівняв свою батьківщину з приблизно таким же с / г регіоном Росії.Свідомий (Свідомий) писав (а) у відповідь на:

> Та й чого йому Краснодарський край не сподобався? Там же українці живуть, там і чісто.А ось хай в Російську глибинку загляне.

Тобто Краснодарський край мало глибоко? Свід це 4100 км від Москви! Куди вже глибше то? Тобто Краснодарський край мало глибоко Фармазон_ (ytrewq) писав (а) у відповідь на:

4100 км від Москви Новосибірськ вже. Астис (Астис) писав (а) у відповідь на:
А чехи то - це як там опинилися? ... Walter (Walter) писав (а) у відповідь на:

За царя Олександра моравські чехи попросили притулок в Росії.
І імператор дозволив їм селитися на південних землях.
У Росії тоді піднімалося виноробство, а серед чехів було чимало майстрів і виноградарів.
У нас недалеко від Анапи є селище Варварівка.
Там більшість чехи, причому вони в своїй культурі живуть, що відразу видно. Levenguk (SergeiB65) писав (а) у відповідь на:

А що Кобзон? Свідомий (Свідомий) писав (а) у відповідь на:

> А що Кобзон?

Ну з Макаревичем і Ахеджакової все ясно, принаймні перший давно на зарплати. А Кобзона пошто в "чорний список" занесли? Ну з Макаревичем і Ахеджакової все ясно, принаймні перший давно на зарплати Історія Кубані найтіснішим чином пов'язана з українським етносом. Перші переселенці - запорізькі козаки, потрапляють сюди в XVIII в., Після офіційного приєднання правобережних степових просторів Кубані до Росії за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1777 року і Маніфесту про приєднання Криму, правобережної Кубані і Тамані 1783 р
З цього часу тут починає формуватися українська етнографічна група, основу якої склали запорізькі козаки і селяни українських губерній, переселені сюди для несення служби та освоєння вільних територій.
Активна міграція українського населення на Кубань йде протягом всього XIX ст., Яке поселялося і освоювало переважно західні райони. Це зумовило той факт, що до 1930-х рр. українці були найчисленнішим народом в регіоні, в тому числі і по відношенню до росіян.
Дані про національного складі населення Кубанської області за 1882 р представлені в Кавказькому календарі за 1886 р вказують на той факт, що 46,8% жителів області становили українці, тоді як на частку російських припадав 41,0%, горців - 9,73 , німців 1,3, вірмен - 0,6%, і т.д.
Один з найбільш точних підрахунків народонаселення Кубані був проведений в 1897 р в рамках Першої загального перепису населення Російської імперії. Її програма містила ряд питань: стать; вік; сімейний стан; стан, стан або звання; місце народження; місце приписки; місце постійного проживання; віросповідання; рідна мова; грамотність і т.д. Однак, що цікавить нас пункту про національну приналежність в перепису не було.
Відсутність в перепису цього питання приводить нас до необхідності розглядати національну приналежність з питання про рідну мову. За переписом 1897 р це мова, яка опитуваний вважав своєю рідною мовою.
Компактне розселення і відносна замкнутість національних груп проживали на Кубані на рубежі XIX-XX ст. дозволяє співвіднести дані з рідної мови з національністю, і дає можливість інтерпретувати їх як етнічну приналежність, визнаючи деяку відносність і умовність висновків.
У Кубанської області за даними перепису 1897 р частка українців становила 47,36%, і кілька перевищувала частку російського населення (42,56%), причому майже половина всього українського населення області проживала в двох західних відділах - Темрюкському (28%) і Ейськом (22%).
У Чорноморської губернії чисельність українців за матеріалами переписом 1897 р становила 16,9%, тоді як частка росіян була тут значно вище - 42,8%. Таким чином, історично склалося так, що українське населення переважно селилася і чисельно переважало в північно-західних районах Кубані. Однак йшло поступове змішування цих груп. Це підтверджує відомий краєзнавець Б.Д. Городецький, який писав, що "врахувати їх (козаків і іногородніх) за двома групами - малоросійської і великоруської, немає ніякої можливості. Можна відзначити, що переважаючим елементом є малороси, але малоросійська мова збереглася переважно у жінок, чоловіче населення в більшості розмовляє російською мовою. Чисто малоросійське наріччя переважає в Таманському, Ейськом і Донецьку і Харківську відділах ".
Цікавим є розподіл українського населення за основними демографічними характеристиками. Так 92% українців Кубанської області і 72,1% Чорноморської губернії були сільськими жителями, що було обумовлено природно-кліматичними особливостями території, сприятливими для сільського господарства.
Традиційно у всіх районах, що знаходяться в процесі колонізаційного заселення, чоловіче населення, як більш активну і заповзятливі, переважає над жіночим. Тому природно, що серед населення Кубані, в якому переважав переселенський елемент, довгий час була частка чоловіків. Однак з кожним роком зростала кількість місцевих уродженців. Статевий склад цієї частини населення будувався за загальними законами біологічного співвідношення статей, і поступово статева структура населення вирівнювався. Але все ж потрібен був тривалий період, щоб нейтралізувати вплив причин, що визначили перевагу чоловічої частини населення.
Перепис 1897 р зафіксувала момент, коли основна хвиля переселенців вже осіла, міцно влаштувавшись на новому місці. Статевий склад населення став більшою мірою визначатися природним приростом, ніж результатом міграцій. Але перевага все ще залишалася на стороні чоловічої частини населення.
Згідно з даними перепису, в українців, що проживали в Кубанської області, співвідношення статей було практично рівним при незначному переважанні чоловіків - 50,3 проти 49,7%. У Чорноморської губернії дисбаланс статей був особливо відчутний в силу того, що ця територія заселялася набагато пізніше і мала господарську специфіку. На 1000 чоловіків у українського хліборобського населення тут припадало 750 жінок. Однак, як видно на рис. 2, у ряду інших етносів розрив в чисельності чоловічого і жіночого населення був виражений ще сильніше. Кубань в кінці XIX-початку XX ст. як і раніше залучає значні маси переселенців, при цьому високі показники сальдо міграції поєднуються з високими показниками природного приросту. Дія цих чинників у сукупності призвело до збільшення чисельності як всього населення регіону, так і українського населення. В даний період мігранти з українських губерній були найбільш масовою групою серед переселенців і поповнювали переважно ряди іногороднього населення
Перша світова війна і пішли за нею Лютнева, Жовтнева революції і Громадянська війна істотно вплинули на соціально-демографічні процеси в країні. Радикальні соціально-політичні зміни першого десятиліття XX в. по-різному відбилися на демографічному розвитку регіонів Росії. Кубань, будучи однією з територій активного протистояння "червоних", "білих", "зелених" зазнала в повній мірі вплив всіх цих факторів, що змінили демографічні структури.
Внаслідок військових дій чисельності населення країни значно зменшилася, порушилося співвідношення статей, що негативно відбилося на процесах шлюбності, і не могло не позначитися на показниках народжуваності.
Кубань і в середині 1920-х рр. як і раніше зберігає статус однієї з найбільших і багатонаціональних територій в країні. Населення чотирьох округів Північно-Кавказького краю, що стали основою освіти Краснодарського краю, становила в 1926 г. 3 038 052 чол.
Українці до 1926 р залишаються тут найзначнішою за чисельністю етнічною групою, складаючи 45,48% жителів Кубані. За період з 1897 по 1926 рр. їх чисельність в краї зросла на 73, 95%, однак темпи щорічного приросту були невисокими - 2,55%. У Кубанському та Чорноморському округах, на їх частку припадало відповідно 61,48 і 35,66% населення. Значна частина українського населення зосереджувалася в Армавірському (32,27%) і Майкопском (29,73%) округах.
Українці, як і більшість інших народів Кубані, був переважно сільськими жителями. У Кубанському окрузі частка українців серед сільського населення становила 66,58%. У Темрюкському районі в селі їх проживало 86,98%, в Уманському (сучасний Ленінградський район Краснодарського краю) - 85,12, Брюховецького - 82,76, Канівському - 84,54, Краснодарському - 83,92%.
Серед міських поселень округу виділявся Приморсько-Ахтарськ, де українці становили більше половини жителів - 64,46%. Значно меншою була частка українського населення в адміністративному центрі Кубанського округу м Краснодарі - 29,88%, в таких містах як Гарячий Ключ - 34,94%, Темрюк - 26,17% і Тихорецьк - 19,54%.
У Чорноморському окрузі більший відсоток українців також відзначений в сільській місцевості - 43,96, тоді як в містах їх проживало 22,45%. Значне число українців на селі перепис зафіксував в Анапском (61,73%) і Геленджікском (49,93%) районах. Найменше число їх проживало в Шапсугського національному районі - 5,9% від всього населення району.
Незначним був відсоток українського населення в великих міських поселеннях Чорноморського округу. Так в Анапі частка осіб даної національності становила 32,68%; Геленджику - 25,04, Новоросійську - 22,78, Туапсе - 17,03%.
Українці Армавірського округу компактно розселялися в сільській місцевості, складаючи 34,68% від чисельності всього сільського населення округу. В Успенському районі їх частка становила 43,9% від усіх жителів району, в Вознесенському - 42,83, Відраденському - 41,72, Армавірському - 40,98, Кропоткинской - 31,47, Грігоріполісском - 39,12, Лубенському - 31, 58, Курганинському - 21,97, і найменше в Петропавлівському районі - 13,9%.
У міських населених пунктах, таких р Кропоткін і Армавір, частка українців становила відповідно 35,48 і 23,66% від усіх жителів.
У Майкопском окрузі українці становили 29,73% населення (28,39% в міських поселеннях і 31,36 в сільських).
Серед сільських місцевостей Майкопського округу найбільший відсоток українського населення був відзначений в Хадиженськ районі (47,6%), в Білоріченському (41,64%) і Дондуковская (41,75%). Мінімальний відсоток українців перепис зафіксував у Вірменському районі (5,4%).
Відносна чисельність українців, що проживають в Майкопі (крім нього до міських поселень ставився тільки с.м.т. Майкопський нафтопромисли з числом жителів 2 851 чол.), Становила 28,57%, що приблизно відповідало показникам по Краснодару, Армавір і Новоросійську.
Таким чином, українці, які жили на території перелічених чотирьох округів, були в більшості своїй сільськими жителями і проживали практично на всій території. Levenguk (SergeiB65) писав (а) у відповідь на:

Ну як за що? Макаревич і Ахіджакової за Мир а Кобзон за войну.За російські танки і гради на українській війні. Свідомий (Свідомий) писав (а) у відповідь на:
Він сам про це сказав? Коли? Окупанти накрили Градами будинки мирних жителів в Авдіївці
Інформації про постраждалих поки немає. Біля окупованого Донецька ситуація зберігається найбільш напруженою
Вчора ввечері, близько 23 години, в Донецькій області проросійські бойовики обстріляли з реактивної артилерії будинки мирних жителів в Авдіївці.
Вогонь вівся з РСЗВ Град, при цьому противник знав, що в даному районі немає позицій українських військових, підкреслили в штабі операції з антитерору.
В цілому за вчорашню добу кількість артилерійських обстрілів по позиціях сил АТО зменшилася. Замість цього бойовики активно використовували стрілецьку зброю і міномети.
У Луганській області з 21 години до півночі незаконні збройні формування обстріляли опорний пункт сил АТО в Станиці Луганській з мінометів, гранатометів і стрілецької зброї.
Найбільш напружена ситуація зберігається біля окупованого Донецька. З 18 годин і до півночі російські найманці 6 разів вели вогонь по селищу Дослідне, застосовуючи 120-мм міномети, озброєння БМП, гранатомети і стрілецьку зброю. Також мінометного обстрілу увечері піддалися підрозділам сил АТО в Пісках. Близько 23-ї години артилерія противника обстріляла позиції захисників України в Красногорівці.
На Артемівському напрямку близько 20:30 бойовики обстріляли протитанковими ракетами і з мінометів підрозділ української армії в селищі Луганське.
В районі Маріуполя близько 7 вечора окупанти вели вогонь по Широкино. О 22 годині і близько 23 годин Новотроїцьке накрили 122-міліметрової артилерією.
За добу 18 серпня незаконні збройні формування 82 рази порушили режим припинення вогню. 4 рази найманці застосовували артилерію, 32 - міномети, 63 - гранатомети і стрілецьку зброю.
Після півночі і до 6 годин ранку 19 серпня активність ворога зменшилася.
-------------
Повідомлення було перевірено модератором. Порушень не зафіксовано.

Повернутися до списку тем

Тобто Краснодарський край мало глибоко?
Куди вже глибше то?
А Кобзона пошто в "чорний список" занесли?
Коли?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация