В армії України з 2014 року загинули понад 10 тисяч військовослужбовців, беручи до уваги бойових втрат в Донбасі Бойові втрати ВСУ за весь час силової операції в Донбасі, за офіційними даними, становлять близько 3,8 тисячі осіб, що не йде ні в яке порівняння з цифрами, наведеними військовим прокурором України
Небойові втрати Збройних сил України та інших воєнізованих формувань з 2014 року, коли почалася силова операція в Донбасі, на цей момент перевищили 10 тисяч чоловік. Як повідомив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, про таку статистику раніше ніхто не говорив.
"З 2014 року і до цих пір в рядах Збройних сил України (ЗСУ) та інших підрозділів, які захищають країну, загинуло 10 тисяч 103 людини внаслідок незворотних і санітарних втрат, тобто не від бойових дій", - заявив він в ефірі українського телеканалу ZIK .
Матіос визнав, що "дві повноцінні бригади загинули" тільки через те, що військовослужбовці не виконували вимоги статутів та інструкцій або ж скоювали злочини, в тому числі один проти одного.
"Загинули люди, які були високо мотивованими патріотами. Війська, не отримуючи правильних команд і через недостатню кваліфікацію керівництва, входять в ступор, тим більше, що армія була деморалізована і фактично знищена ще попередньою владою", - підкреслив Матіос.
Прокурор також констатував, що від посттравматичного синдрому страждають до 360 тисяч учасників силової операції на сході України (АТО). У цих людей загострене почуття справедливості, на що держава сьогодні не може адекватно відреагувати.
- Сторони конфлікту в Донбасі звинувачують один одного в порушенні перемир'я
- У СБ ООН розглядають проект резолюції про миротворців в Донбасі
"Держава втратила кредит довіри серед суспільства в цілому, і серед військових зокрема. Отже, народ вже не вірить представникам влади, яких він вибирав, адже держава не може захистити своїх людей", - підкреслив головний військовий прокурор.
Бойові втрати ВСУ за весь час силової операції в Донбасі, за офіційними даними, становлять близько 3,8 тисячі осіб, що не йде ні в яке порівняння з цифрами, наведеними військовим прокурором України.
Регулярно повідомляється про відсутність дисципліни в підрозділах Збройних Сил України та випадки насильства. В рядах української армії також було відзначено збільшення випадків втрат в результаті необережного поводження зі зброєю. Частою причиною загибелі і поранень, за даними республік Донбасу, також стають збройні зіткнення між військовослужбовцями і бойовиками націоналістичних батальйонів, які знаходяться в Донбасі.
Сторони конфлікту в Донбасі звинувачують один одного в порушенні перемир'я
У самопроголошеній Донецької Народній Республіці (ДНР) за минулу добу зафіксували 51 порушення режиму припинення вогню з боку Збройних сил України, заявив в суботу журналістам представник Міноборони ДНР.
"Обстріл з боку ВСУ зазнали райони 18 населених пунктів республіки, по яких застосовувалися артилерія, міномети, танки, озброєння БТР і БМП, гранатомети і стрілецьку зброю", - сказав він.
У свою чергу, штаб силової операції на сході України в Facebook стверджує, що перемир'я було порушено з боку ДНР за добу 19 разів.
"Українські війська 16 разів відкривали вогонь у відповідь, в результаті бойових дій двоє військовослужбовців Збройних сил України отримали поранення", - йдеться в повідомленні.
У СБ ООН розглядають проект резолюції про миротворців в Донбасі
5 вересня президент РФ Володимир Путін виступив з пропозицією про розміщення місії ООН на лінії зіткнення в Донбасі для забезпечення безпеки співробітників Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ. При цьому він зазначив, що напрямок місії буде можливим в разі згоди проголошених народних республік і відведення сторонами конфлікту озброєнь, як це передбачено Мінській угоді.
Президент уточнив, що розміщення такої місії можливо не тільки на лінії зіткнення, але і в інших місцях, де СММ ОБСЄ проводить свої інспекційні поїздки відповідно до мінських домовленостей.
Україна в свою чергу не сприймає варіант розміщення охоронної місії ООН на лінії розмежування сторін конфлікту в Донбасі і наполягає на розміщенні місії на непідконтрольною Києву території країни. При цьому, за словами президента Петра Порошенка, в завдання "блакитних касок" повинен також входити контроль за кордоном з Росією. Він також категорично проти участі Росії в миротворчій місії.
На його думку, Москва хоче використати миротворців як свого роду охоронців для співробітників Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ), що абсолютно не за статутом ООН.
Через таку позицію Києва в Кремлі поклали на Україну всю відповідальність за зволікання в питанні введення миротворців ООН в Донбас.
Однак переговори все ж йдуть. Напередодні українські депутати обговорювали питання про миротворців ООН зі спецпредставником Державного департаменту США по Україні Куртом Волкером.
як передає "Інтерфакс" , Волкер розповів депутатами, яким чином ініціатива про введення миротворців в Донбас може бути винесена на голосування в РБ ООН. Він зазначив, що зараз йде узгодження позицій, які будуть відображені у відповідній резолюції, йде робота над документом.
За словами українських депутатів, "переговори повністю відповідають тому, що заявила українська сторона - про те, що миротворці повинні ... контролювати весь район конфлікту, повинні контролювати українсько-російський кордон, плюс ще ряд дипломатичних пунктів, які озвучуються, щоб вони були внесені в резолюцію ".
За даними української сторони, "можливо, до кінця року, буде резолюція РБ ООН з миротворчої місії".
