Новини дня: Тінь Сердюкова накрила і військових моряків в Пітері

Зібрати всі вищі військово-морські училища Петербурга і розташовану там же Військово-морську академію під єдине командування і вислати їх з Північної столиці на острів Котлін, в Кронштадті. Правда, попередньо «створивши там спеціалізовану базу для навчання за найсучаснішими технологіями». З таким пропозицією звернувся до президента РФ Володимиру Путіну міністр оборони Сергій Шойгу , Підготувавши відповідний документ. Казенна папір був спритно подана чолі держави, як тепер з'ясовується, в дуже урочистий для військових моряків день - в День ВМФ. І тоді ж Путіним підписана.

Чому військове відомство не афішували даний факт більше двох тижнів? Залишається тільки гадати. Може бути, через сумнівів, що ідея знайде підтримку у військових моряків і ветеранів флоту?

Сама-то вона, до речі, не нова. Рівно десять років тому рівно те ж саме озвучував Анатолій Сердюков, «перший цивільний міністр оборони Росії», як любив уявляти свого призначенця Володимир Путін. Розмова і тоді йшов про будівництво в історичному Кронштадті масштабного військового містечка з новітньою інфраструктурою і науково-матеріальною базою. Планувалося, що військово-морські вузи, в тому числі і Нахимівське училище, переїдуть до Кронштадта вже в 2013-му році. Але - не сталося. Чи то «добро» не було отримано. Чи то Сердюков охолов до задуманого, захопившись «реформою» військової освіти в Росії в цілому.

Читайте також

Американських солдатів почали натаскувати на Росію

Загадка для Пентагону: навіщо росіяни ставлять «розтяжки» з волосінями, змазаними моторним маслом?

Відгукуються плоди тієї «реформи» до сих пір. Саме «цивільний міністр» приймав рішення про переведення з Москви і Підмосков'я в Воронеж знаменитої на весь світ Військово-повітряної академії ім. Жуковського і Гагаріна. А ще раніше - Військової академії радіаційного, хімічного і біологічного захисту імені Маршала Радянського Союзу С.К. Тимошенко, яка з Москви «поїхала» в Кострому. Вдарила ця поспішних і необгрунтована передислокація в першу чергу по професорсько-викладацькому складу: переїжджати на периферію, де не було ні умов для нормальної служби, ні житла, більшість провідних викладачів без погонів не захотіли. Що не могло не позначитися самим згубним чином на якості навчання слухачів-офіцерів.

Не забута і розроблена колишнім главою Міноборони РФ скандальна операція по виселенню з центру Петербурга Військово-медичної академії ім. Кірова, однією з найстаріших і провідних в світі в своїй області. Для неї Сердюков «пробивав» передачу його відомству території в кілька сотень гектарів біля станції Горська - поблизу все того ж Котлина.

«Чому саме там, а не ближче або далі?», - поцікавилася я тоді у Бориса Гайдара, нейрохірурга, доктора наук, академіка РАН, начальника ВМА в 2000-2007 роках. «Вся справа в самій території, - відповів Борис Всеволодович. - Для корпусів академії, під які за рахунок федеральних коштів підведуть усі необхідні комунікації, призначена лише невелика площа. Іншу можна буде продавати всім бажаючим. Природно, по бізнес-цінами ».

На щастя, все це нічого не трапилося. Не встиг Анатолій Едуардович накласти свою жадібну комерційну «лапу» на історичні ділянки ВМА біля Фінляндського і Вітебського вокзалів (самий центр Північної столиці). Заслуга в цьому багато в чому Сергія Шойгу, який змінив восени 2012-го, що оскандалився Сердюкова.

Здавалося, такого непрофесіоналізму, межувала з самодурством, що творився при «цивільному призначенців», в наших Збройних силах більше не буде. Він чимало досяг успіху в Москві з руйнуванням не ним створеного. А в Петербурзі ж особливо «наслідити» не встиг. Крім виселення з Василівського острова Академії тилу і транспорту. А також багаторічної (і багатомільярдної) епопеї з переїздом Центрального Військово-Морського музею з будівлі Біржі на Стрілці Василівського острова в комплекс Крюкова казарм. Хоча тут «заслуга» більше екс-губернатора Валентини Матвієнко . І ось тепер раптово з'ясувалося, що за Пітер взявся той, від кого найменше такого очікували - Шойгу.

Перша реакція військових моряків, з якими кореспондент «СП» поговорила на тему створення флотського «мега-вузу» в Кронштадті, була однозначною: цього не може бути!

- Мені здається, це якась помилка, - сказав Михайло Моцак, віце-адмірал, підводник, Герой Росії. - Неправильно стягувати всі військово-морські вузи під одним дахом. Міністр оборони РФ Шойгу не може цього не розуміти.

«СП»: - Хочете сказати, що у кожної морської спеціальності своя флотська наука?

- Специфіка, безумовно, є. Але справа ще й у традиціях. У нашій професії вони мають величезне значення. Не випадково в радянські часи все ВВМУ були спеціалізованими - одні готували підводників, інші корабельних інженерів і т. Д. І як же завжди пишалися курсанти рідним училищем! А це вже саме по собі виховання. І відповідальності, і патріотизму, про який так багато люблять зараз говорити.

«СП»: - Можливо, причина чисто економічна. Скоротиться число курсантів, а з ними - і викладачів.

- Уже скоротилося, і набагато. Прийом вступників обмежений в останні роки до сумнівного мінімуму. Скоро служити буде нікому на кораблях. Не кажучи вже, що в результаті минулого скорочення військово-морських училищ і їх подальшого перетворення в військово-морські інститути вони втратили самостійність, ставши філіями Академії. А це теж позначається на якості навчання. Воно стало більш загальним, поверхневим.

Що стосується економічної причини, то я сильно сумніваюся, що саме в ній справа. Де в Кронштадті думають розмістити навчальні та житлові корпуси, а також лабораторії - в наявних там будівлях?

«СП»: - Задумано вибудувати новий сучасний військове містечко, а наявні будівлі відремонтувати.

- Так адже на це буде потрібно не один бюджетний мільярд! Ні, не віриться мені, щоб в Міноборони пішли на подібну витратну затію ...

Десять років тому «затія» Сердюкова з Військово-навчальним науковим центром (ВУНЦ) в Кронштадті оцінювалася в 100 мільярдів рублів. Облаштувати пропонувалося 500 гектарів (чверть площі острова). Ще не було отримано верховне «добро», а вже проводилися необхідні дослідження. І, як подейкували в Петербурзі, йшли узгодження технічного завдання для конкурсу на розробку основних рішень. Виходить, від проекту тоді не відмовилися, а просто відклали «в довгий ящик»? І тепер, коли з усіх урядових кабінетів тільки й чуєш, що про санкції, що вдарили по нашій економіці, хронічному дефіциті коштів і нових важливих податки для поповнення скарбниці, з нього здули пил і ось-ось почнуть втілювати в життя?

Ціна цього мега-проекту буде вже явно не 100 млрд. Рублів, а набагато вище. З огляду на, що будувати доведеться фактично «з нуля». «У копієчку» вийде і сама передислокація військово-морських вузів. військові чиновники впевнені , Що в Кронштадті «з комфортом можна розмістити понад 30 тисяч курсантів і педагогів з сім'ями». А «перекидання такої кількості установ дасть потрібний поштовх розвитку інфраструктури міста». Про це саме розвиток, пам'ятається, говорила ще в 2008-му Валентина Матвієнко, підписуючи з Сердюковим меморандум про ВУНЦ. Поговорила і, як водиться, забула.

А де, цікаво, будуть розміщувати сім'ї викладачів, які мають переселення з Петербурга - в місцевих комуналках? Саме комуналки в Кронштадті складають зараз чи не половину житлового фонду. Здебільшого це колишні заводські гуртожитки. умови там ахові - прогнилі підлоги і падаючі на голови (буквально!) Стелі, проблеми з теплом, водопостачанням.

Але все ж головне питання: а що буде з тими будівлями, які в самому центрі Санкт-Петербурга звільнять гнані звідти військові моряки?

В освітній ліцензії ВУНЦ вказані тринадцять адрес, включаючи нинішнє місце прописки Військово-навчального центру, - Ушаковская набережна, 17/1. Далі - НДІ кораблебудування і озброєння на вулиці Чапаєва у Троїцького моста. Це корпусу колишніх казарм гренадерського полку, пам'ятки історії та культури федерального значення.

Комплекс Військово-морського політехнічного інституту на Кадетському бульварі в Пушкіні - колишня до 1917 року «Військова школа», об'єкт культурної спадщини регіонального значення.

Військовий інститут додаткової освіти на Малоохтінском проспекті - виявлений об'єкт культурної спадщини. Не кажучи про колишню Навігаційній школі (заснована в 1701 р). Вона ж - колишнє ВВМУ ім. Фрунзе, потім - Морський корпус імені Петра Великого, нині -військово-морському інститут. Три з гаком століття, незважаючи на революції і природні катаклізми, не покидає набережну імені лейтенанта Шмідта!

Минулої зими в цьому ВМИ сталася сильна пожежа. Один історичний корпус знищений повністю. Ще два сильно постраждали під час гасіння. У тому числі - головна святиня, Компасний зал. Відновлення вимагає сотні мільйонів рублів. Їх досі не знайшли.

Передбачається, що всі звільнені моряками будівлі передадуть у відання міської адміністрації. Їй доведеться ремонтувати їх, забезпечувати в них порядок відповідно до вимог Державної інспекції з охорони пам'яток (ГІОП). Або - шукати інвесторів. Ринкова вартість кожного починається від мільярда рублів. Багато у нас бажаючих брати на себе такий тягар «з обтяженням»? Або знову все за рахунок бюджету?

Як це відбувається зараз з корпусами на Кадетському лінії Василівського острова, звідки в 2012 році виселили Академію тилу і транспорту, теж історичний пам'ятник. Будинки передали СПбДУ (до слова, його ректор Микола Карпачова відомий давньою дружбою з нинішніми президентом і прем'єром РФ). Роботи йдуть ні добре, ні погано через затримки з фінансуванням. Потрібно «усього-то» близько 10 млрд. Рублів. Дивно, як сама Академія благополучно працювала там десятки років без будь-яких ремонтів взагалі?

Подейкують, що, як мінімум, один інвестор на звільняються в перспективі будівлі (або на деякі з них) у міста точно буде. Називають ім'я бізнесмена Сергія Матвієнко. Чи не однофамільця - сина чинного голови Ради Федерації Валентини Матвієнко. В його власності з деяких пір будівлі і земельні ділянки, які раніше належали місту. Серед них - сім (за іншими даними - дев'ять) об'єктів культурної спадщини на загальну суму 8,4 млрд руб. Всі вони спочатку здавалися в оренду під приводом будівництва готелів і ділових центрів, які так і не з'явилися, а потім приватизувалися.

Якщо так, то сумні перспективи у пітерських історичних будівель, поки що належать флоту.

- До мене дійшли недавно розмови про можливий переїзд всіх морських вузів міста в Кронштадт. Упевнений, робити цього не можна. Ні для цього підстав, - сказав «СП» Володимир Мамайкін, капітан 1 рангу у відставці, генеральний директор Міжнародної асоціації ветеранів-підводників. - І переїзд моряків неприпустимий. Що за «мега-вуз»? Навіщо? Петербург - морське місто, з багатими традиціями, «намоленими» попередніми поколіннями флотоводців. Він сам по собі і вчить, і виховує.

Особливо обурює історія з колишнім Вищим військово-морським училищем імені Фрунзе. Воно споконвіку славилося центром морської слави Росії. Кілька років тому «Фрунзенка» зробили простим філією Військово-Морської академії. А тепер і зовсім хочуть прибрати з очей геть?

«СП»: - У Міноборони вважають, що всім флотським вузам, зібраним разом, в Кронштадті буде зручніше.

- Буде велика казарма. І, значить, вибачте, - бардак. Чи не користь - шкода.

«СП»: - Ви багато років після служби на підводному човні викладали в Військово-морської академії. Якби тоді її перевели в Кронштадт, поїхали б туди жити і працювати?

- Навряд чи. Жити там і зараз-то ніде. А їздити з Пітера в Кронштадт далеко. До того ж для викладацької роботи в Академії необхідно постійно відвідувати спеціалізовані бібліотеки і архіви, спілкуватися з колегами, в тому числі - старшого покоління. Такої можливості на Котлін немає. І навряд чи скоро з'являться.

Читайте також

Військовий парад у Києві 24 серпня вперше офіційно пройде під старий «Марш бандерівців»

До розмови підключається адмірал Валентин Селіванов. У 1980-90 роках він очолював Ленінградську військово-морську базу. Пізніше служив начальником Головного штабу - першим заступником головнокомандуючого ВМФ.

- Я все-таки сподіваюся, що чергового сумнівного об'єднання з переселенням моряків в Кронштадт не відбудеться, - сказав Валентин Єгорович. - Тому що плюс в цьому тільки один. А мінусів - безліч.

«СП»: - У чому плюс?

- Навчання майбутніх флотоводців за єдиною програмою. З мінусів же один з головних - в тому, що всі будуть в одному місці, якоїсь загальної казармою. Але ж зовсім не випадково за часів СРСР військово-морські училища, як, власне, і літні, і сухопутні, відкривалися не "купками», а в різних куточках країни - в Архангельську і Єйську, Петербурзі та Каспійську, Севастополі та Владивостоці. Робилося це з урахуванням мобілізаційної складової. Не всі молоді люди з периферії можуть дозволити собі їхати вчитися в столиці. Як не всі викладачі мають можливість працювати в тому ж Петербурзі. Крім того, кожне училище в регіоні - це ще й важлива ланка в оборонній системі країни. Зруйнувати яку простіше, ніж створити.

«СП»: - Можливу реорганізацію морського навчання нинішнє військове керівництво Росії пояснює ще «назрілою необхідністю реформи вузів».

- Так була ж зовсім недавно реформа! Пора вже, нарешті, зупинитися! Може бути, щось скорегувати і потрібно. Але це звичайна, повсякденна робота, яка потребує ні масштабних будівництв, ні фінансових вкладень. Просто свербіж якийсь у новоявлених реформаторів! ..

Хоча, мені здається, нинішнє військове керівництво країни добре розуміє суть справи, поточні завдання армії і флоту. І на чергову ломку не піде.