Бум на створення нових партій пройшов. Більш того, скоро почнеться зворотний процес: список, який зараз становить понад 350 партій, після наступних парламентських виборів може скоротитися на третину
Останнім часом серйозно активізувалися розмови про об'єднання опозиції. Власне, подібні чутки виникають кожного разу, коли в повітрі пахне виборами. Але не дуже зрозуміло, хто з ким і як буде об'єднуватися. У Depo.ua виникло логічне питання: а хто ж у нас є тією самою опозицією, які партії готові об'єднуватися, враховуючи, що в державному реєстрі - їх понад 350!
Майже половина з нині існуючих українських політичних партій з'явилися протягом 2014-2016 років (тільки за 2015 рік було зареєстровано 79 партій). Але зараз тренд на кишенькову політсилу явно пішов на спад: за минулий рік було зареєстровано лише три політпартії.
Всього в Україні зараз налічується 354 партії - більше ніж в будь-якій країні світу. Серед них тільки козацьких п'ять штук: політична партія "Козацька слава", Всеукраїнська козацька партія, "Партія козаків України", "Козацька українська партія", "Козацька народна партія". Так, що за великим рахунком більше комбінацій для створення "козацьких" партій і не залишилося ...
Цікаво, що в Україні існує чимало етнічних партій. Дві угорські - Партія угорців України "КМКС" і Демократична партія угорців України - на слуху і демонструють активність на Закарпатті. А ось про діяльність Польської або Грузинської партії взагалі нічого не чути. Більш того, українські "грузини", які зареєструвалися в січні 2016 року, мовчали під час подій екстрадиції Саакашвілі. Разом з Грузинською партією була зареєстрована і Циганська партія України. Яка чомусь не підняла галас після недавнього розгрому радикалами циганського табору в Києві.
Також в Україні існує чимало регіональних партій. Йдеться про такі проекти як "Патріоти Волині", Галицька партія, Одеська партія, ВО "Черкащани" (до 2015 року вона мала назву "Християнсько-демократична партія України"), деякі з них представлені в радах місцевого рівня. Також можна згадати про партію "Кияни передусім!" екс-голови Шевченківської райдержадміністрації столиці Віктора Пилипишина, діяльність якої давно згорнута, але реєстрація збережена.
Є чимало партій, з назв яких, м'яко кажучи, непросто визначитися з їх ідеологією. Чого тільки варта партія "Добрий самарянин" - зрозуміло, що партія повинна займатися добрими справами, але якими? Досить відомою є "тролінг" -Партія "Блок Дарта Вейдера". Але там хоча б є впізнаваний "лідер". А як пояснити ідеологію партій "Олімп", "Адвокат", "Ми зможемо" (що саме зможемо?), "Колос світу", "Україна славна", "Важливий кожен". А як красиво звучить назва - "Партія порядних громадян" ...
Навіщо потрібна така сила-силенна політичних проектів? В першу чергу, тому що це - вигідний бізнес. Чи не є секретом, що партії часто використовують для технічних цілей: вони можуть передавати свої місця в дільничних виборчих комісіях на користь зацікавлених кандидатів і партій. Яскравий приклад: парламентські вибори 2012 року, коли чотири маловідомі партії - "Союз анархістів України", "Братство", "Русь Єдина" (та сама, яка під вибори 2006 року змінила назву на "Партія політики Путіна" і набрав лише 0,12 %), "Русское единство" (діяльність якої з 2015 року заборонена Мінюстом) - навіть не висуваючи власні списки кандидатів, отримали понад 20% представників в окружних виборчих комісіях. Тоді в ЗМІ писали, що ці політсили і деякі інші "партії-невидимки" використовувалися "під" тодішню владу, а серед членів комісій виявилися члени Партії регіонів.
Чи можуть цю технологію використовувати на наступних виборах? Цілком, але схоже, вже зараз партійний "ринок" перенасичений і не вимагає створення нових політичних сил, вся цінність яких полягає в наявності печатки та реєстрації Мін'юсту. Для реалізації схеми з комісіями абсолютно не потрібна наявність 350 політсил. Для цього цілком достатньо кілька десятків партій-пустушок ".
Ще однією причиною зниження темпів "розмноження" партій стало істотне зменшення попиту на їх покупку, а також демпінг з боку конкурентів. Подейкують, що раніше ціни варіювалися від 80 до 200 тисяч доларів. Зараз, як розповідають в кулуарах, цілком реально придбати партію за 30-50 тисяч. Але мало хто готовий викласти гроші за таку "іграшку".
У той же час згідно зі змінами до закону "Про політичні партії в Україні", які взяли ще в 2016 році, в статті 24 були чітко прописані умови анулювання реєстрації партій. Однією з головних причин для цього є "невисування політичною партією своїх кандидатів у виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років". Тут варто зазначити, що президентські вибори відпадають для абсолютної більшості партій автоматично: заставу для кандидата становить 2,5 мільйона гривень. Отже, дозволити собі таке задоволення зможе лічену кількість політичних сил.
Що ж стосується парламентських виборів, то тут є свої нюанси. Справа в тому, що відповідно до закону "Про вибори народних депутатів України", кожна партія перед реєстрацією свого передвиборчого списку "повинна внести грошову заставу в розмірі однієї тисячі мінімальних заробітних плат". Станом на зараз, коли мінімальна зарплата становить 4200 грн, все це виллється в досить солідну суму - 4 мільйони 200 тисяч гривень.
Правда, є варіант, завдяки якому можна спробувати обійти цю норму: просто висунути одного кандидата як представника своєї політсили по мажоритарному округу. Адже фактично це участь партії, нехай і в особі однієї-єдиної персони. Тоді це обійдеться значно дешевше - всього в 12 "мінімалок" - тобто в 50 тисяч 400 гривень. І не виключено, що Мін'юст не розцінить це як повноцінну участь тієї чи іншої партії у виборах.
Значить є надія, що після найближчих виборів почнеться "відсів" партій, які зареєстровані вже більше 10 років (а таких поки що небагато менше, ніж 150), але реально в політичному процесі вони не беруть жодної участі. В Україні налічується не більше трьох десятків реально "живих" партій, які дійсно можуть хоча б на локальному рівні впливати на політичні процеси в державі.
Чого тільки варта партія "Добрий самарянин" - зрозуміло, що партія повинна займатися добрими справами, але якими?О саме зможемо?
Навіщо потрібна така сила-силенна політичних проектів?
Чи можуть цю технологію використовувати на наступних виборах?