Отже, очікуваного більш ніж півмільйоном військових пенсіонерів чуда від команди Володимира Борисовича Гройсмана не сталося! А саме, його особиста обіцянка передати до Верховної Ради до 1 листопада проекту Закону про пенсійне забезпечення військовослужбовців залишилося не виконаним. Ні 1, ні 15 листопада проект до Верховної Ради так переданий і не був.
Крім цього. З вуст міністра соцполітики Павла Реви (до слова, за першою освітою офіцера-політпрацівника в чині лейтенанта) злетіли слова, які ставлять під сумнів і виконання іншої обіцянки прем'єра: а саме про те, що військовим пенсіонерам з 1 січня 2018 року перерахують їх пенсії і вони їх таки отримають!
Знаючі люди задаються питанням: а навіщо взагалі знадобилося міняти Закон про пенсійне забезпечення військовослужбовців? Адже прийняттям Кабміном 30 серпня постанови №704 «Про грошове забезпечення Військовослужбовців, осіб рядового и начальніцького складу та Деяк других осіб", яким порядок нарахування грошового забезпечення діючих військовослужбовців приведений у відповідність з раніше прийнятим і давно чинним законом про пенсійне забезпечення. Або його норми про те, що розмір пенсії не може перевищувати 70% розміру грошового забезпечення (але ж спочатку, з 1992 року це було 80%) лякає Міністерство фінансів своїм розміром виходячи з розмірів вмісту діючих офіцерів (від 12-15 тисяч гривень без урахування доплат за участь в АТО)?
Ось і мудрують в Мінсоцполітики та мінфіні, як би так і пенсії військовим перерахувати і грошей на це справа не особливо багато виділити.
Але поки йде цей «суд та діло», загроза неотримання перерахованих пенсій 540 тисячами пенсіонерів-силовиків наростає. Які ж причини на сьогодні можуть привести до цього?
Перша, суто формальна причина полягає в тому, що «пенсійні реформатори» з Мінсоцполітики «профукали» терміни підготовки проекту. І тепер уже регламент Верховної ради, яким розписаний порядок і терміни проходження проектів Законів в сесійний зал на голосування, не дозволить «чисто» прийняти цей Закон. Адже після 17 листопада нардепи два тижні не будуть збиратися «під куполом». А в грудні у них, з урахуванням розгляду проекту держбюджету на 2018 рік, на два слухання цього проекту з обробкою доповнень після першого слухання може просто не вистачити часу.
Друга причина теж, на мій погляд, формальна. А саме, П.Рева заявив, що з огляду на важливість і значущість цього закону для обороноздатності країни, перед внесенням до Ради він повинен пройти через Президента і Рада нацбезпеки і оборони. Але ж для відпрацювання проекту цією структурою теж потрібен час. І скільки - ні регламентом, ні жодним іншим документом воно не визначено.
Третя причина вже більш серйозна. Пропущені Закон не може бути врахований в бюджеті на 2018 рік. Тобто, грошей на виплату перерахованих пенсій в бюджеті просто не буде! А там вже кричи не кричи (це ми вже проходили не один раз!) - ніхто грошей на нас не дасть. Аж до наступного року. Може бути…
А тепер про те, про що ніхто не хоче говорити. Якщо слідувати загальній логіці реформування пенсійної системи в Україні, то метою її є збільшення віку виходу на пенсію всіх українців, незалежно від статі і виду діяльності. Зустрівши рішуче неприйняття суспільством (до речі, рідкісний випадок, коли всі верстви населення і по всій країні це підтримали) простого підвищення пенсійного віку, наші реформатори пішли по шляху підвищення страхового стажу. А його якраз і можна буде заробити так до 65-67 років, і то не повний. Ось вам «соломонове рішення» від Гройсмана-Реви: і вовки ситі (МВФ) і вівці цілі (типу, ми пенсійний вік не чіпали).
Але тут постало питання: а що робити з військовими? Що залишилися в спадщину від російського царя-батюшки 25 календарних років військової служби (які стануть нормою в Україні тільки з 1 жовтня 2020 року) явно треба якось збільшувати до 30. Одноразово на 5 років це зробити неможливо - буде вибух. Розтягнути на 10 років, як це вже апробовано "минулою владою" в 2011 році для військових і прийнятої недавно реформу для цивільних, теж боязко. Адже в армії і так відчувається найжорстокіший кадровий дефіцит офіцерів середньої ланки. А тут їм ще скажуть, що служити треба не 25 років, а все 30. І де гарантія того, що ті, хто вже має зараз хоч мінімальну пенсію, масово не ломанутся на громадянку, щоб отримати в руки хоч синицю (мінімальну пенсію), замість все відсувається вгору і вдалину журавля справедливої великий пенсії ... В мінімум 52-55 років при безперервній службі протягом 30 років. Цікаво подивитися на цих пенсіонерів в чинах сержантів, обер-сержантів, рядових, в якому стані вони будуть дослужувати і з яким станом здоров'я підуть на пенсію. Якщо служити не паркеті в Києві на Повітрофлотському проспекті. І скільки вони на ній проживуть ...
Ось такі, напевно, проблеми гложат зараз прем'єра. Хочеться вірити, що не хочеться йому «кинути» півмільйона пенсіонерів-силовиків, які терплять-терплять, але можуть і «стукнути кулаком по столу». Як це робили ветерани МВС по весні в Києві і інших містах країни ми вже бачили ...
В Україні вже були: просто Майдан (2004р.), Євро-Майдан (2013-2014), Євро-бляха-Майдан (влітку 2017), Міхо-Майдан (йде і зараз). А ось якщо 1 січня 2018 року півмільйонної армії запасників і відставників не виплатять перераховані за новим нормам пенсії, то тоді цілком імовірним є й Військовий Майдан. Цікаво, хто і як його буде «охороняти» і нейтралізовувати ...
Віктор Васильєв, капітан 1 рангу ВМС України у відставці, входив до складу Організаційною групи ВМС в 1992-1993 роках
Знаючі люди задаються питанням: а навіщо взагалі знадобилося міняти Закон про пенсійне забезпечення військовослужбовців?Але тут постало питання: а що робити з військовими?
