Шляхи вирішення екологічних проблем, стратегія екологічної безпеки і стійкого розвитку все ще залишаються під загальною увагою. Вважають, що відповіді на ці питання повинна дати наукова концепція екологічної безпеки на базі моніторингу навколишнього середовища.
Першим етапом в будь-якому випадку може бути тільки система одержання (збору) інформації про стан навколишнього природного середовища. Основні завдання екологічного моніторингу: спостереження за станом біосфери, оцінка та прогноз її стану, визначення ступеня антропогенного впливу на навколишнє середовище, виявлення факторів і джерел впливу, а мета - оптимізація відносин людини з природою, екологічна орієнтація господарської діяльності [1].
До теперішнього часу накопичений великий матеріал по мутагенної активності окремих хімічних речовин і фізичних факторів, що зберігається у відповідних банках даних. Тому на першому етапі проведення моніторингу необхідний аналіз статистичних даних про якісні і кількісні параметри забруднень навколишнього середовища в обстежуваному регіоні з метою виявлення серед них відомих мутагенів і канцерогенів [6].
У лабораторії мутагенезу Інституту екогігієни і токсикології проводяться дослідження мутагенного фону (фізичних, хімічних і біологічних мутагенних чинників природного і антропогенного походження, сукупність дії яких визначає рівень мутаційної мінливості) на території України. Слід зазначити, що як не існує універсального тесту на мутагенність, так не може бути і універсальної тест-системи для оцінки мутагенного фону. В принципі, чим більше тест-систем буде застосовано, тим більша кількість різноманітних за механізмами освіти мутацій вони дозволять виявити, тим більш повної буде оцінка. Сукупність цих критеріїв, яка відображає ступінь забруднення територій по мутагенному фону, а також інтенсивність мутагенних ефектів з урахуванням універсальності мутагенного дії і дає якісно-кількісну оцінку стану території за сумарним мутагенному фону. Найбільш простий аналіз сумарної мутагенної активності (СМА) здійснюється за наступною схемою [6]: 1 - відбір проб повітря, води, грунту, рослинності, харчових продуктів; 2 - екстрагування, концентрація; 3 - випробування в тест-системах (тест Еймса, лімфоцити периферичної крові людини in vitro, кістковий мозок мишей in vivo).
Відповідно до класифікації А.Й. Курінного [4], є наступні характеристики стану територій по мутагенному фону: благополучне - немає перевищення спонтанного (контрольного) рівня, помірно небезпечна - достовірне перевищення контрольного рівня, небезпечне - перевищення в 2 - 3 рази, надзвичайно небезпечне - більш ніж в 3 рази.
У лабораторії проведено ранжування територій за рівнем мутагенного забруднення [5]. Статус "благополучних" мають такі області: Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська, Харківська, Крим і Чернігівська. Наступні області оцінені як "помірно небезпечні": Волинська, Чернівецька, Миколаївська, Вінницька, Львівська, Житомирська, Полтавська. До "небезпечним" областям відносяться: Рівненська, Херсонська, Івано-Франківська, Черкаська, Кіровоградська, Сумська, Київська, Луганська, Одеська. І, "надзвичайно небезпечні" це - Запорізька, Дніпропетровська і Донецька.
Але в навколишньому середовищі завжди знаходиться комплекс факторів і (або) хімічних речовин, які володіють потенційною генотоксичностью або здатністю до модифікації ефектів цих чинників. Дія останніх на організм людини неможливо передбачити на основі знання індивідуальних властивостей кожного компонента, оскільки відомо, що окремі фактори або хімічні речовини можуть модифікувати ефекти інших. Тому, було проведено «картування» України, з огляду на критерії А. Й. Курінного за наступними показниками: захворюваність населення; смертність (загальна і дитяча); кількість відходів, які накопичилися на території областей України; забруднення повітря, води і грунту в тому числі пестицидами і ПХБ (поліхлорованими біфенілами), радіологічна обстановка в областях.
Не секрет, що Україна належить до країн з дуже низькою народжуваністю. Найнижча народжуваність - в Луганській, Запорізькій, Донецькій, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській та Чернігівській областях. Найвища - у Волинській, Закарпатській та Рівненській областях. Причому, в селах цей показник дещо вищий, ніж в містах. Відповідно до думки Є.І. Турос [9], здатність залишати здорових нащадків, а також їх кількість вважаються ступенем пристосованості популяції до навколишнього середовища. Таким чином, зниження числа показників народжуваності дозволяє вважати пристосованість населення до впливу навколишнього середовища зниженою, а кількісної ступенем погіршення адаптаційних процесів популяції може бути саме показник рівня народжуваності. Відзначаємо, що найвища загальна смертність тільки в єдиній області - Чернігівської, тоді як смертність через новоутворення там трохи нижче, і на перший план за показником «смертність через новоутворення» виходять Київська, Кіровоградська, Запорізька, Дніпропетровська і Донецька області. Приріст населення негативний у всіх областях, крім Закарпатської, де він знаходиться на «нулі».
При оцінці впливу навколишнього середовища в якості ще одного основного параметра застосовують показники захворюваності і смертності дитячого населення, яке є індикаторної групою, що відображає реакцію корінного населення на дію шкідливих факторів. Були проаналізовані дані розвитку хромосомної патології дітей, опубліковані в монографії "Генофонд и здоров'я населення" [7]. Дані по частоті індикаторних станів, критерії вибору яких більш детально описані у вищезгаданій монографії, в областях України за 1993-2001 рік представлені за наступними показниками: анцефалія, спинномозкова кила, ущелина губи і / або піднебіння, редукція кінцівок, множинні вади розвитку, синдром Дауна , вроджені вади розвитку, хромосомна патологія (загальна). Слід зазначити, що найменший показник захворюваності та смертності дитячого населення в Київській області, що може бути пояснено більш розвиненою системою медико-генетичного моніторингу в столиці. Найбільші показники в Полтавській, Тернопільській, Кримської, Чернігівської, Сумської, Львівської, Запорізької та Дніпропетровської областях. Дією несприятливих чинників навколишнього середовища на матерів під час вагітності пояснюють виникнення близько 50% всіх вроджених дефектів [7] Розрахований відсоток уроджених аномалій (найімовірніше мутаційного походження, обумовлений забрудненням навколишнього середовища) в загальній частоті вроджених дефектів склав: в Сімферополі - 25, в Запоріжжі - 30, в Маріуполі - 36% [7, 12]. Дані про дитячу смертність (до 1 року) за період з 2000 по 2004 рік (включно) свідчать, що найбільші показники в Івано-Франківській і Донецькій областях [8].
Захворюваність населення як в фокусі відображає весь спектр негативних екологічних наслідків, що мають місце в навколишньому середовищі. Фактори ризику - це умови навколишнього середовища, які суттєво підвищують ризик виникнення захворювання. Відповідно до думки експертів ВООЗ, це такі групи чинників: 1) медико-генетичні (20%); 2) спосіб життя і якість харчування (50%); 3) стан навколишнього середовища (20%); 4) рівень розвитку охорони здоров'я (10%). Найбільші показники захворюваності в Донецькій області, дещо менші - у Львівській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій та Криму.
Деякі автори [10] пов'язують зростання числа захворювань з ослабленням імунної системи, вивчення якої як мішені впливу шкідливих факторів, в тому числі хімічних, на иммуногенез швидко розширюється у всьому світі. Сформувався самостійний напрямок - іммунотоксікологія, що розглядається як область науково-практичних досліджень побічних ефектів факторів хімічної, радіаційної і біологічної природи на імунну систему, дослідження якої вельми важливо при здійсненні соціально-гігієнічного моніторингу, особливо при вивченні дії атмосферних забруднень на стан здоров'я [11]. Так, вперше вдалося показати пряму залежність стану здоров'я людини (за імунологічними параметрами) від ступеня забруднення повітря атмосферним пилом та іншими шкідливими речовинами.
Автомобільний транспорт дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення впливу викидів автотранспорту на людину. У вихлопних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні. Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 10-40 км досить високий вміст озону необхідно для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає токсичну дію, пригнічення розвитку рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень. Крім даних про забруднення автомобілями атмосферного повітря вивчалися викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел, що виділяють в процесі експлуатації шкідливі речовини в атмосферу. Найбільші показники викидів оксиду вуглецю та вуглеводнів - в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях; оксиду азоту - в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській та Одеській; сажі - в Донецькій, Дніпропетровській та Одеській; діоксиду сірки - в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській та Луганській. Найбільші обсяги загальних викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в Донецькій, і трохи нижче - в Дніпропетровській області
Одна з величезних екологічних проблем, яка з'явилася в останні десятиліття, проблема прісної (питної) води. На одного жителя України в засушливий рік припадає в середньому 1 тис. Кубометрів води. А за нормами ООН країна, де на одну людину припадає менше 15 тис. Кубометрів на рік, вважається водо-незабезпеченої. Статистика свідчить про те, що в Україні задіяні вже всі водні ресурси. Проаналізувавши скидання забруднених зворотних вод (виробничих і побутових комунальних стоків, включаючи шахтні, рудникові, пластові, дренажні), потрібно констатувати, що найбільша його кількість припадає на Донецьку, Дніпропетровську і дещо менше - на Запорізьку області.
В Україні накопичилося понад 20 млрд т твердих промислових відходів (хімічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними). Під цими відходами знаходиться 200 тис. Га родючих земель. Найбільша кількість відходів знаходиться в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій і Кіровоградській областях.
Характерною особливістю проблеми з непридатними пестицидами в Україні, є наявність їх великих невитрачених кількостей на складах і велике регіональне забруднення грунту. Високий вміст пестицидів спостерігалося в продукції рослинництва в Черкаській області, а критичне - в грунтах Закарпатської, Волинської, Чернівецької, Одеської, Херсонської областях і Автономній Республіці Крим.
ПХБ (поліхлоровані біфеніли) в Україні ніколи не проводилися, але, як і в інших, індустріально розвинених країнах, ці речовини широко використовувалися в різних галузях промисловості. Потенційна загроза ПХБ обумовлена їх застосуванням у відкритих або пошкоджених системах з можливими протоками, витіканням або випаровуванням з трансформаторів, конденсаторів, теплообмінників або іншого обладнання, його розгерметизації і т.д. Найбільша кількість ПХБ припадає на Донецьку область [3].
Оцінки доз внутрішнього опромінення отримані Г.Д. Коваленко [2] з використанням методу перехідного коефіцієнта від поверхневого забруднення цезієм-137 до дозі. Згідно з цими даними, сумарна колективна доза чел.Зв. коливається від 18,01 - 21,01 (Миколаївська, Харківська області) до 48 519,0 (Київська область).
Авторами розроблена робоча схема моніторингу, включаючи максимальну кількість проаналізованих показників (рис. 1).
Рис. 1. Робоча схема моніторингу
Таким чином, якщо провести накладення всіх показників, які були проаналізу- зірованним, то щодо благо получ-ним регіоном є Карпати, які харак-теризують гірським рельєфом, високою лесіс-тостью, чистим повітрям, наявністю термальних і мінеральних вод і тому виконують рекреаційну функцію .
Крім цього регіону до "благополучним" відносяться Волинська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька області. Миколаївська, Херсонська, Тернопільська, Вінницька, Івано-Франківська, Львівська, Житомирська, Полтавська, Черкаська, Харківська, Крим, Чернігівська та Кіровоградська області віднесені до "помірно небезпечним". Одеська, а також Сумська, Київська, Луганська та Запорізька області відносяться до "небезпечним" регіонах. До надзвичайно небезпечним областям відносяться Донецька і Дніпропетровська області.
Також, в моніторинг навколишнього середовища доцільно включити сукупність багатьох показників токсикологічних, хімічних і біологічних факторів, коСПІСОК ЛІТЕРАТУРІторие безпосередньо впливають на здоров'я людини, систему спостереження з оцінкою стану територій по мутагенному фону, соціально-економічні показники, а також умови праці і професійний ризик.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Відомості Верховної Ради, 1991,
№ 41. - Коваленко Г.Д. Радіоекологія України: Монографія - Харків. - 2008. - 264 с.
- Кундієв Ю.І., Трахтенберг І.М. Хімічна безпека в Україні // Щорічні читання, присвячені пам'яті Є.І. Гончарука (повний текст доповіді). - Київ, - 2007 - 71 с.
- Курінний А.І Оцінка сумарного мутагенного фону як важливого критерію еколого - гігієнічного нормування мутагенів // Тези доповідей ІІ з'їзду гігієністів УРСР. - Львів. - 1986. - С. 59.
- Курінний А.Й., Болтина І.В., Кравчук А.П., Сенченко Т.В. Оцінка території України по мутагенному фону // Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення", Алушта, 2005, Збірник наукових статей, ІІ том., Стор. 175 - 181
- Ревазова Ю.А., Інгела Ф.І., Хрипач Л.В. і ін. Досвід проведення генетичного моніторингу забруднення навколишнього середовища і генетичного здоров'я населення // http://genstress.narod.ru
- Сердюк А.М., Тимченко О.І., Гойда Н.Г. та ін. "Генофонд и здоров'я населення: методологія ОЦІНКИ ризики від мутагенів довкілля, напрямки ПРОФІЛАКТИКИ генетично обумовленої патології" // Київ. ІГМЕ АМН України - 2003 р. - 191 с.
- Статистичний щорічник України за 2004 рік // Київ. Видавництво "Консультант" - 2005 р. - 590 с.
- Турос О.І. Стан здоров'я населення: народжуваність и смертність в промислових містах України з різнім Забруднення атмосферного Повітря / автореф. дис. к-та. мед. наук: 030015 / УНГЦІ. - К., 1998, - 19 с.
- Петров Р. В., Лопухін Ю. М., Пинегин Б. В. та ін. МУ Визначення імунного статусу людини. М .; 1984
- Пінігін М.А., Мольков Ю.М., Бударіна О.В., Баєва І.В. Перспектива застосування методів визначення імунного статусу у населення при масових гігієнічних дослідженнях // Вісник Російської АМН. - 2006. - № 5. - с. 37 - 39.
- Antipenko Ye., Kogut NN The experience of mutation rate guantative evaluation in connection with environmental pollution (based on stadies of congenital anomalies in human population) // Mutat. Res. - 1993. - V.289. - Р.145 - 155
УДК 616.831-006.484: 576.312.32.38: 575: 615.15: 616.155.32
Болтина І. В. Підходи до дослідження екологічної безпеки [Електронний ресурс] / [Болтина І. В., Костик Є. Л.] // Збірник наукових статей "ІІІ-го Всеукраїнського з'їзду екологів з міжнародною участю". - Вінниця, 2011. - том.1. - С.111-114. Режим доступу: http://eco.com.ua/
Скачати в форматі pdf: 
Завантажити презентацію в форматі pdf
