- Пожежа на другому блоці ЧАЕС
- Причини аварії на другому енергоблоці
- Наслідки аварії на другому енергоблоці ЧАЕС
- Вплив аварії на навколишнє середовище
- Джерела літератури:
Рейтинг: 
/ 58
подробиці
Катастрофа в 1986 році була не останнім аварійним подією на Чорнобильській АЕС. Через чотири роки після вибуху четвертого реактора, на ЧАЕС сталася сильна пожежа в машинному залі.
Пожежа на другому блоці ЧАЕС
Катастрофав 1986 році була не останнім аварійним подією на Чорнобильській АЕС. Через чотири роки після вибуху четвертого реактора, на ЧАЕС сталася сильна пожежа в машинному залі. В результаті надзвичайної ситуації був виведений з ладу збудник генератора і турбогенератор №4, згоріло 180 тон турбінного масла, а також була сильно пошкоджена покрівля машзалу - близько 2,5 тисяч квадратних метрів покрівлі обрушилося.
Пожежа супроводжувалася викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище.
Про причини і наслідки аварії на ЧАЕС в 1991 році читайте в матеріалі представленому нижче.
Причини аварії на другому енергоблоці
11 жовтня 1991 року другому блоці ЧАЕС сталася аварія. Енергоблок №2 включався в роботу після капітального ремонту. Під час виходу на встановлений рівень потужності мимовільно включився один з турбогенераторів енергоблоку. Потужність реактора становила 50% теплової потужності - в цей час працював один турбогенератор блоку (на 425 МВт).
Мимовільно включився другий турбогенератор працював в «руховому» режимі всього 30 секунд. В результаті роботи в турбогенераторі виникли великі навантаження на вісь, що призвело до повного руйнування підшипників вала турбогенератора. Руйнування підшипників привело до розгерметизації (розущільнення) генератора, що призвело до викиду великої кількості масла і водню. Внаслідок чого виникла велика пожежа.
При подальшому розслідуванні причин аварії було встановлено, що включення турбогенератора було викликано тим, що турбогенератор ні захищений від режиму підключення до мережі на вибігу ротора. Мимовільне включення відбулося в результаті втрати ізоляції між кабелем керуючим включенням вимикача і кабелем, по якому передається сигнал про відключений стан вимикача. Тобто був допущений дефект в монтажі кабелів - сигнальні і керуючі кабелі розміщувалися в одному лотку.
Наслідки аварії на другому енергоблоці ЧАЕС
Першими до гасіння пожежі в машзалі ЧАЕС приступив караул пожежної охорони. Як результат впливу високих температур на конструкції покрівлі машзалу (покрівля також загорілася від палаючого машинного масла) сталося обрушення покрівельного покриття над горіли турбогенератором.
Обрушилися елементи покрівлі пошкодили важливе для управління ядерного реактора обладнання.
Через три години після початку аварійного процесу втрачається контроль рівня води в барабан-сепараторах. Слід зазначити, що приблизно через 2 год 10 хв після початку аварійного процесу була задіяна підживлення колектора гидростатических підшипників від насосів гідроуплотненія головних циркуляційних насосів.
Однак втрата рівня в барабан-сепараторі показала, що підживлення контуру не компенсує втрати теплоносія на випаровування за рахунок таких джерел, як:
залишкове енерговиділення палива;
відведення акумульованого в елементах конструкції реактора тепла, в який найбільший внесок дає графітова кладка;
закипання насиченого теплоносія при зниженні тиску.
Після подачі воли від насосів докачки конденсату рівень в барабан-сепараторі відновлюється до регламентних величин. Таким чином, підживлення контуру дозволила забезпечити розхолоджування зупиненого реактора.
Розташування насосів аварійного підживлення контуру в одному приміщенні з поживними насосами призвело до того, що в результаті однієї події - пожежі - реактор був позбавлений всіх проектних високонапірних джерел підживлення. Проектом та аварійними інструкціями не передбачалася подача води в контур від низьконапірних насосів, наприклад насосів конденсатно-деаераторного тракту. Весь період аварійного розхолоджування працювало, принаймні, по одному головному циркуляційному насосу на половину реактора, що забезпечило надійне охолодження реактора протягом всього процесу. Післяаварійний контроль стану активної зони не виявив зростання активності, що вказувало на відсутність перегріву і додаткової розгерметизації оболонок паливних елементів. Не було порушення проектних меж безпеки реактора, хоча і були порушені умови безпечної експлуатації за кількістю та станом систем нормальної експлуатації і систем безпеки.
Таким чином, в період аварії на 2-му енергоблоці Чорнобильської АЕС в 1991 року періодично відмовляли штатні та аварійні джерела підживлення контуру первинного теплоносія. Втрата контролю рівня в барабан-сепараторах свідчила про дефіцит підживлення контуру циркуляції.
Вплив аварії на навколишнє середовище
Аварія на 2-му блоці ЧАЕС стала наслідком непередбаченого в проекті ядерного блоку вихідним подією, яке супроводжувалося незалежними відмовами систем безпеки.
Пожежу в машинному залі супроводжувався викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовищ у . Джерелом радіоактивних речовин було покриття покрівлі машзалу, яке було забруднено радіоактивними матеріалами після аварії на четвертому блоці ЧАЕС в 1986 році.
Всього на гасінні пожежі була задіяно близько 60-ти чоловік. За існуючою інформацією, дози опромінення персоналу, задіяного на ліквідації наслідків аварії не перевищували контрольних рівнів і знаходилися в межах від 0,02 до 0,17 сЗв.
Аварія 1991 року на ЧАЕС не привела до істотного забруднення території зони відчуження. Питома активність викиду оцінюється в межах 3,6 * 10-5 Кі.
Згідно з опублікованими даними, основними наслідками аварії другого блоку ЧАЕС 1991 року є: пошкодження турбогенератора №4 і збудника генератора, вигоріло 180 тонн турбінного масла і згоріло 500 куб. метрів водню, обрушилося 2448 кв. метра покрівлі машзалу (з 20500 кв.метрів) - вага завалених контрукцій складаючи 119 тон.
Пожежа на енергоблоці №2 з'явився каталізатором рішення Верховної Ради України про зупинку і негайне виведення з експлуатації другого енергоблоку Чорнобильської АЕС, а також про зупинку першого і третього енергоблоків не пізніше 1993 г. Однак уже в 1993 р мораторій на будівництво нових атомних електростанцій був скасований і за пропозицією Кабінету Міністрів України прийнято рішення про продовження експлуатації Чорнобильської АЕС протягом строку, який визначається її технічним станом. Для цього Чорнобильська АЕС спланувала заходи щодо виконання ремонтно-відновлювальних робіт енергоблоку № 2.
Дані заходи не були здійснені через подальшого прийняття рішення про закриття Чорнобильської АЕС.
Джерела літератури:
Аварія на Чорнобильській АЕС: Досвід подолання. Витягнуті уроки / А. В. Носовський, В. Н. Васильченко, О. О. Ключников, Б. С. Прістер; Під ред. А. В. Носівського. - К .: Техніка, 2006. - 264 с.
