Випуск № 2 (Лютий 2017)
Основна хвиля реструктуризацій кредитної заборгованості корпоративних клієнтів перед банками вже пройшла (2009-2010 рр. І 2014-2015 рр.), Але ця проблема все одно залишається актуальною. Частка проблемних кредитів в 2016 році збільшилася на 8,4 п.п. до 30,5%, що зажадає від банкірів і боржників готовності шукати компроміси. Цьому також повинен сприяти прийнятий в 2016 році Закон України «Про фінансової реструктуризації»
Юрій Григоренко
Ситуація в українській банківській системі, незважаючи на влаштовану НБУ «зачистку» і активні зусилля щодо докапіталізації і формування реальних резервів під сумнівні активи, залишається складною.
За даними НБУ, в 2016 році українська банківська система показала рекордний збиток в розмірі 159 млрд грн, що обумовлено резервуванням кредитного портфеля «Приватбанку» в кінці року. «Приватбанк» закінчив минулий рік зі збитками в 135,3 млрд грн. Для інших банків відрахування в резерви значно знизилися, а сукупні збитки зменшилися до 23 млрд грн в порівнянні з 66 млрд грн в 2015 році.
Частка проблемних кредитів в 2016 році збільшилася з 22,1%, або на 8,4 п.п. до 30,5%. Нагадаємо: в 2015 році даний показник виріс з 13,5% до 22,1%. Втім, ситуація насправді ще гірше. При цьому, за словами одного з чиновників Нацбанку, частка проблемних або недіючих кредитів в кінці 2016 року становить близько 50%. Частка кредитів з простроченням понад 90 днів в кредитному портфелі в кінці 2016 року в корпоративному сегменті досягла 27%, а у населення - 56%. Більш того, проведений НБУ аналіз виявив погіршення протягом 2016 року якості кредитів держбанків - «Укрексімбанку» і «Ощадбанку».
Судячи з усього, цей показник буде рости і далі, тому що в I кварталі 2017 року регулятор перейде на новий формат подання даних про недіючих кредитів, зокрема, буде виходити з критеріїв прострочення кредитів (90 днів і більше), змінить визначення «недіючих кредитів», гармонізувавши його зі світовою практикою.
В таких умовах знову актуальним стає реструктуризація кредитної заборгованості корпоративних клієнтів перед банками. Тим більше що парламентарії також були стурбовані проблемою боргів, тому було прийнято ряд нормативних актів, які призначені для вирішення проблеми «висяків» на банківських активах і проблемної заборгованості їх клієнтів.
За словами директора з продажу банківських продуктів «Індустріалбанку» Павла Крапівіна, основна хвиля реструктуризацій вже пройшла (2009-2010 рр. І 2014-2015 рр.). Проте говорити, що даний процес закінчився, ще рано. На це впливають кілька факторів:
• визнання банками неефективності позовної роботи, відчуження застав або майна боржника, розчарування в здатності бізнесу відновитися;
• реально скрутне становище бізнесу клієнта, пов'язане з втратою ринків збуту, неконкурентоспроможності продукції, високе боргове навантаження, претензій інших кредиторів і т.д .;
• бажання банків максимально очистити баланс і зменшити обсяг резервів по проблемної заборгованості для збільшення розміру власного капіталу, до розміру якого прив'язана більшість нормативів діяльності банків в Україні;
• невіра в швидке закінчення воєнних дій і відновлення бізнесу на тимчасово окупованих територіях України;
• зміна кредитної політики банку, бажання максимально закрити старі заборгованості, нехай і з втратами, але з можливістю направити отримані ресурси в нові, більш перспективні проекти.
Процес врегулювання суперечок в рамках кредитно-інвестиційних відносин між банками і їх клієнтами, як правило, лежить в площині індивідуальних переговорів і / або судових розглядів. «Спроби хоч якось уніфікувати процес реструктуризації робляться з 2015 року, а на законодавчому рівні такі дії врегульовані лише в 2016 році, коли були прийняті Закон України« Про фінансової реструктуризації »від 14.06.2016 р № 1414-VIII (далі - Закон № 1 414-VIII) і постанову НБУ «про затвердження Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення банками вимог Закону України« про фінансової реструктуризації »від 13.10.2016 р № 392», - зазначає начальник відділу ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rati ng Віктор Шулик.
Закон №1414-VIII був розроблений Мінфіном спільно з НБУ, ЄБРР, Світовим банком і Незалежною асоціацією банків України. Документ набув чинності в жовтні 2016 року і буде діяти протягом 3-х років (в разі отримання позитивних результатів термін дії закону може бути продовжений). «Поки триває підготовка до повноцінного запуску закону, наприклад, арбітражний регламент (для особливого порядку вирішення спорів) був затверджений тільки зовсім недавно. Отже, говорити про результативність закону поки рано. Можу тільки сказати, що підготовка до переговорів з банками в рамках цього Закону за допомогою нашої юридичної фірми почалася ще влітку. Частина клієнтів зверталися восени і взимку. В НБУ очікують, що таким чином вийде реструктуризувати чверть корпоративних боргів », - пояснює керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегіда.
Закон не є механізмом ухилення (уникнення) сплати по кредитах. Нежиттєздатні підприємства також не зможуть ним скористатися. Тобто відповідно до закону права на реструктуризацію не мають компанії, щодо яких розпочато процедуру банкрутства, і фірми, власниками яких є пов'язані з банком-кредитором особи. Реструктуризованими можуть бути, в т.ч. і борги компаній, активи яких розташовані за кордоном.
Читати повністю...
