Річард Бах. Ілюзії, або Пригоди Месії Мимоволі

"Месію ..." мені подарували в 1990-му році в Лос-Анджелесі, точніше, в Пасадені, а ще точніше - в бібліотеці церкви під назвою "Science Religion", в якій практикувалося щось середнє між християнством і буддизмом. Я був на одній з мес - ми співали і, закривши очі, медитували. Не пам'ятаю, щоб хрестилися. Мені сказали, що ми боїмося своїх ворогів - їх духовний вчитель. Правда, його там не було. Повернувшись додому в Росію, я взявся за переклад "Месії ...". Спочатку я просто валявся на нагрітому сонцем піску в Комарово, під Пітером, і читав, а потім, там же, на піску, озброївшись писальної папером і кульковою ручкою, став переводити. Переді мною був мілководна затока весь в прибережних валунах, що стирчали з води, як морські черепахи, за мною - знамениті комарівські сосни. "Тут все мене переживе" - писала про ці місця Ахматова.

Тоді ж я за прикладом Річарда Баха і його месії Дональда Шимода став практикуватися в випаровуванні хмар. Понаторев, я демонстрував своє мистецтво подругам. Моя нинішня дружина пам'ятає, як це було ...

Через два роки, в 1993-му, мій переклад вийшов в санкт-петербурзькому видавництві "Грант", в парі зі знаменитою Чайкою Джонатан Лівінгстон (переклад Ю. Родман). Ця маленька, завбільшки з долоню, ілюстрована книга в чорній палітурці і біло-блакитний суперобкладинці, стала тепер бібліографічною рідкістю, хоча тираж у неї був чималий - 25 тисяч примірників. Більше вона не перевидавалася. Пізніше "Месія" виходив в інших перекладах у видавництві "Софія", що купив авторські права на російськомовного Річарда Баха.

Однак шанувальники Р. Баха не забули цю книжечку і не раз запитували мене, письмово та усно, чому її немає в Інтернеті. Справді - чому? Виправляю це непорозуміння, попутно пояснивши: дана публікація є некомерційною, що, втім, повністю відповідає некомерційному формату самого журналу "Мережева Словесність", що представляє собою, як я розумію, величезну творчу лабораторію літературного рунета.

Ігор Куберский