На стадіоні "Зеніту" вартістю 34,9 млрд шахраювали, але скромно. 4 вересня, Міськсуд затвердив кінцеву суму розкрадань - 145 млн рублів. Комітет з будівництва вкрадене у міста стягувати не поспішає. Віце-губернатор Василь Кічеджі сподівається, що "Зеніт-Арена" поверне ці гроші в 2020 році. 
Сергій Ермохін / ДП
На стадіоні «Зеніту» вартістю 34,9 млрд шахраювали, але скромно. 4 вересня міськсуд затвердив кінцеву суму розкрадань - 145 млн рублів. Комітет з будівництва вкрадене у міста стягувати не поспішає. Віце-губернатор Василь Кічеджі сподівається, що "Зеніт-Арена" поверне ці гроші в 2020 році.
Розслідувати розкрадання на будівництві «Зеніт-Арени» Слідчий комітет Петербурга почав 25 січня 2013 року. В основу лягла перевірка Рахункової палати, яка помітила нецільової витрати в півмільярда, і сміливість міського прокурора Сергія Литвиненка. Він єдиний з компетентних осіб підтвердив шахрайство і порушена справа, не забувши уточнити, що матеріали в наслідок передавалися ще в листопаді 2012-го.
Представник СК Володимир Маркін змушений був відреагувати і заодно осадив горпрокурора: «Інформація, що при будівництві стадіону в Санкт-Петербурзі виявлено факти багатомільйонних розкрадань, некоректна. Фірми-субпідрядники провели роботи по влаштуванню буронабивних паль. Вартість погонного метра за договором з однією з них більш ніж в два рази перевищила вартість за двома іншими договорами. Це призвело до завищення вартості робіт на суму більш ніж 500 млн рублів. Чи було це результатом розкрадання, або воно відбулося з інших причин, як раз і є предметом розслідування. І тільки після слідчих дій можна буде робити ті чи інші висновки. Але якими б вони не були - це обов'язково стане надбанням громадськості ».
Проте час показав, що на «Зеніт-Арену» наклали гриф «мовчок». Кримінал навколо будівництва став забороненим, таємним. Прес-служба петербурзького ГСУ в коментарях відмовляла. Навіть основні процесуальні віхи відомство не афішували.
Маючи на руках багатотомні напрацювання Рахункової палати і прокуратури, слідство обмежило вишукування одним контрактом. У червні 2007 року до робіт із забивання паль на «Зеніт-Арені» в якості субпідрядника підключили ТОВ «Старе місто» бізнесмена Дмитра Коршунова. У ланцюжку розподілу бюджетних коштів фірма була останньою ланкою. Комітет з будівництва Петербурга найняв компанію «Авант», та - підрозділ «Спецстроя Росії», а воно, у свою чергу, - «Старе місто». Компанія забила кращі палі для петербурзьких грунтів якісно і в строк, але роботи свої оцінила дорожче конкурентів. Замовника робіт націнка не збентежила, однак Коршунову СК поставив розкрадання 145 млн рублів. Комерсант запевняв, що гроші залишилися в «Аванте» Григорія Фельдмана, на той час уже загиблого. 20 грудня 2008 року він розбився в автокатастрофі. Втім, Фельдмана посмертно залучили в якості підозрюваного. Постанова про припинення кримінальної справи слідчий підписав лише 24 червня 2014 року.
З Коршуновим уклали досудову угоду про співпрацю. Він на папері визнав провину і погодився на особливий порядок розгляду справи. Василеостровский суд засудив його до 4 років умовно з трирічним випробувальним терміном. Прокуратура, не бажаючи закінчувати кримінальну епопею «Зеніт-Арени» пшиком, наполягала на реальний термін Коршунову.
Сьогодні, 4 вересня, судова колегія у кримінальних справах залишила умовний вирок бізнесменові в силі. Коршунов смошеннічать на 145 млн рублів, йому імовірно допомагав Фельдман, але з мертвих попиту немає. Крапка.
В рамках досудової угоди засуджений, як пояснила «Фонтанці» його адвокат Тетяна Дробишевська, дав свідчення на двох підприємців, Андрія Сєрова та Сергія Герлімана. Відносно них справа виділена в окреме провадження, але стосується воно тих же 146 млн. За версією слідства, Сєров і Герліман незаконно перевели в готівку ці гроші.
Потерпілим від шахрайства визнаний комітет з будівництва Петербурга. Відомство Смольного отримало право заявити цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди ще на початку 2013 року. Але до сих пір цивільний позов до Коршунову не заявлений, що дивує навіть прокуратуру. 4 вересня комітет з будівництва не зміг пояснити «Фонтанці» свою неспішність, але обіцяв дати докладну відповідь пізніше.
Ймовірно, легким втіхою для комітету стануть слова віце-губернатора Василя Кічеджі. У середині серпня він заявив, що Петербург за допомогою "Зеніт-Арени" заробить 150 млн рублів на проведенні Євро-2020 .
На прізвищах Коршунова, Фельдмана, Сєрова і Герлімана і сумі 145 млн пошук зловмисників, нібито нажилися на «Зеніт-Арені», закінчився. СК нові справи не афішує. Бур'яном поросли висновки Рахункової палати про закупівлю за рахунок бюджету стадіонних крісел майже на 300 млн рублів в той момент, коли арена була на стадії котловану (крісла вже давно прийшли в непридатний стан), зайвих витратах на стадії проектування, сумнівному перерахування комітетом з будівництва 5, 4 млрд рублів генпідряднику «Аванта» за нібито виконані роботи.
Провидцем в історії "Зеніт-Арени" можна сміливо вважати Георгія Полтавченко. У грудні 2012 року, коли в звітах аудиторів по стадіону багатообіцяюче миготіли нецільові мільярди, глава міста примирливо заявив :
"Там нічого особливо кримінального немає".
Олександр Єрмаков, "Фонтанка.ру"
