Сергій Тармашев - Ареал. Держава в державі

Сергій Тармашев

Ареал. Держава в державі

Сергій Тармашев

Росія, Республіка Комі, селище Конаш-YOль, приймальний пункт РАО «Ареал». Нейтральна територія, заборонена до відвідування в зв'язку з режимом Надзвичайного Положення. 3 кілометри до поточної кордону Зеленої Зони 1 березня 2012 роки, 10 годин 43 хвилини, час місцевий.

Бувалий бортовий «КамАЗ» з причепленою автоцистерною загальмував, шарудячи брудним гравієм дорожнього покриття, і зупинився біля пофарбованого зеленою фарбою одноповерхового дерев'яного будинку. Пориви свіжого весняного вітру розбивали на бризки стікають по шиферному покриттю засніженій даху струмки талої води і кидали краплі в укріплену на стіні зблякле від старості вивіску з написом «Клуб». Вивіска, що збереглася ще з часів СРСР, які не в'язалася з оточує будівлю військовою технікою, сторожовими кулеметними вишками і вогневими точками, заповненими автоматниками в армійській уніформі, густо розташованими всюди. Приймальні пункти РАО охоронялися ретельно, адже саме сюди стікаються з ареалу струмочки нафти «Тип Х», головного багатства країни, і коштів на забезпечення безпеки уряд не шкодував. Автопоїзда з нафтовозів, що йдуть з приймальних пунктів на нафтозаводи РАО, сумарно привозили знаменитої нафти втричі більше, ніж вдавалося добувати нафтопромислів сателітів. Пошуком і збором «Ікса» з численних нафтових плям і заповнених смертельними аномаліями загиблих розробок в ареалі займався чи не кожен другий. Решта займалися відбиранням видобутого у видобувачів, і прийомні пункти мали потужну кругову оборону ще з тих пір, як Сателіт ледве відбився від кримінальної спільноти, який влаштував широкомасштабний штурм міста відразу після його поглинання Ареалом. Втім, з того часу в Зеленій Зоні багато що змінилося.

З дверей зеленого будинку з'явився невисокий і дуже повний чоловік, одягнений в утеплену спецодяг з емблемами РАО. Невдоволено скривившись, він стер з лиця краплі води, що впали з козирка над ганком, і рушив назустріч вилазив з кабіни сутулого лисіючий чоловік в новому камуфляжі. Той, опинившись на землі, зіщулився під черговим поривом вітру.

- Холоднувато, - похмуро заявив він невластивому. - Зовсім відвик я від зими. Здорово, Палич!

- Здоров, Веніамін, - привітав його вийшов з дому чоловік. - Але ж не травень місяць на дворі! Сьогодні з ранку відлига, а вчора було мінус десять, дарма що останній день зими. У нас весна настане ще не скоро. Як дісталися?

- Майже нормально, - скривився приїхав. - Двічі довелося відстрілюватися від шакалячих зграй, перед самою нейтралка наткнулися на кабана-підранка, він кинувся на «КамАЗ», немов скажений, трохи колесо не пропоров! Ледве встигли завалити, так би довелося гуму міняти!

- У вас там зараз час клопітка, - знизав плечима товстун. - Другий день після Викиду, мутанти мігрують. Навіщо так ризикуєш, або сталося що?

- Час дорого, - ухилився від прямої відповіді Веніамін. - поторгуватися хочу подекуди, їхати туди довго, так що варто було поквапитися. Я заради цього охорони взяв більше. Так у вас тут, на блокпосту біля в'їзду, з'явився якийсь капітан-придурок, ширяв мені мізки з доглядом майже півгодини! Вся зброя шукав, думав, що ми не все здали і обов'язково приховали що-небудь при собі! Дістав, дебіл! Я сюди між Викидами раз, а то і два приїжджаю, невже не ясно, що я не ісламський терорист ?!

- Чи не кип'ятися, Веня, - примирливо заспокоїв його Палич. - Новенький він, ще не вник в курс справ, минулого тижня надіслали. Оботрётся - і все піде рівно. Забув, як сам починав? Всього-то чотири місяці минуло, а вже права качати.

- Чого б мені права не покачати? - посміхнувся той. - Ви на нас шалені гроші качаєте! Можете і потерпіти заради такого, нічого з вами не трапиться! А то розслабилися на всьому готовому!

- Ну, сам-то ти теж особливо не напружуєшся. - Палич повернув йому посмішку. - Бути перекупники є робота не пильна. І зовсім голодна - збирати з людей «Ікс» по п'ятдесят відсотків, а потім здавати РАО за ринковою ціною. Кінчай прибіднятися! Або це у тебе національна звичка позначається? Так би мовити, генетична схильність?

- Якщо хочеш, ми можемо помінятися! - з готовністю запропонував Веніамін. - Я тут за тебе поторгуйся, а ти на моє місце, в Ареал, збагачуватися! Швидко заробиш капітал, зв'язку в кримінальному світі, в силових структурах і Сверблячка!

- Дякую, нас і тут непогано годують, - заусміхався Палич. - Чи не були ми ні на яких Таїті і не претендуємо. Я вже якось без Залежності спробую пережити, а решти мені і без того вистачає. - Він кивнув на кузов «КамАЗа», з якого вистрибували люди Веніаміна: - Скільки?

- Двадцять тонн. - Перекупник потягнувся рукою в кабіну автомобіля, витягнув звідти теплу куртку і квапливо натягнув її на себе. - Ледве доперло, вантажівка зовсім старий, їде через раз!

- Можу замовити новий, - запропонував Палич. - Можу навіть американця привезти, якщо хочеш. У нього мощі побільше буде, зможеш ще одну бочку на причепі тягати.

- Потім! - махнув рукою Веніамін. - Грошей поки немає, треба з боргами розрахуватися. Я заради цього бізнесу хіба що душу дияволу не закладені за кредит! Інше все в справу пішло. Та й за «ліцензію» щомісяця платити треба, а там ставки немаленькі.

- Я чув, вони знову зросли? - Палич махнув рукою стоїть неподалік групі робітників у спецівках РАО, ті завели пару навантажувачів і почали вивантажувати з кузова прибулого «КамАЗа» двохсотлітрові бочки з екзотичної нафтою.

- Зросли, - зло сплюнув Веніамін. - Бригади зібрали загальний сходняк і вирішили, що видобуток «Ікса» серйозно зросла і тому Перекупникам пора платити більше. З чого б вона зросла ?! Народ ледве-ледве плентається, тягне нафту мало не склянками! Менше б бєспрєдєл, тоді інша розмова! А то самі відкидають у сталкерів «Ікс», а потім з нас гроші вимагають!

- Бардак! - поспівчував перекупники Палич. - Гаразд, пішли в магазин, угоду оформимо.

- Аня! - Той обернувся до молодої жінки, яка керувала його людьми, що подають з кузова бочки на піддон навантажувача. - Простеж за розвантаженням, добре? Я на операцію.

Та згідно кивнула у відповідь і показала йому два витягнутих пальці однієї руки, мовляв, дві штуки, пам'ятаєш? Перекупник квапливо закивав у відповідь:

- Так Так я пам'ятаю! Обов'язково візьму, якщо буде в наявності! - Він подивився на Палича: - Пішли! До речі, у тебе є щітки на десятікіловаттний альтернатор? Мені потрібно два комплекти.

- Щітки на електрогенератор? Трехфазнік? Знайдемо! - Палич покосився на жінку і неголосно запитав: - Це її ти у кого-то з лідерів Вільних відбив? Мені перед Новим роком цю історію, напевно, кожен перекупити розповів, жоден з них не пропустив!

- Брехня все це! - рішуче заявив Веніамін. - Вона сама від нього до мене пішла, добровільно.

- Клієнтів мабуть втратив? - Палич відкрив двері в магазин, пропускаючи співрозмовника всередину.

- Обійшлося, - відповів перекупити. - Геворкян, звичайно, образився і моїми послугами не користується, але невелика втрата. З Вільними завжди простіше - єдиної бригади у них немає, живуть поселеннями і кучкуються, тільки якщо наїхав на них хто. Їм навіть за «ліцензію» не всім платити треба. Тільки Підкові і Глобусу, ці відморожені на всю голову, трохи що - за гармати хапаються миттю! З ними навіть кримінальники вважаються, хоча тільки по дрібницях. За Крупняков ні той ні інший не потягнуть - народу у них занадто мало. Решта Вільні за ними йдуть, тільки якщо тема стосується всіх.

Чоловіки пройшли в приміщення приймального пункту, заставлене прилавками і вітринами зі зразками товару. Кілька співробітників, що сидять за офісними столами, побачивши що увійшли, почали швидко вимикати обігрівачі і зберігати дані, виведені на монітори робочих комп'ютерів. Молода дівчина, помічниця Палича, відпрацьованим рухом висмикнула з розетки вилку електричного чайника.

- Що брати будеш, Веня? - Палич сів за свій стіл і жестом запропонував гостю зайняти місце навпроти. - Крім генераторів? У нас вчора були нові надходження, ознайомся з прайсом. - Його помічниця подала перекупити папку-швидкозшивач з десятком роздрукованих аркушів. - Або бажаєш у валюті? Готівкою або на рахунок в банку «Ареал»?

- Мені до рахунку в банку ще орати й орати, - поскаржився Веніамін. - Усі засоби в оборот йдуть, на їжу не завжди вистачає! Налом візьму двісті тисяч гріну, щоб було чим зі сталкерами розраховуватися. Решта товаром: вода, продукти, консерви, одяг ... ось список! - Він простягнув помічниці Палича складений вчетверо аркуш паперу, списаний від руки, і заглибився у вивчення прайс-листа: - «латників» потрібні, по парі на кожен розмір ... ОЗК у мене ще є ... що, «Мембрани» знову подорожчали? Тоді краще «Перешкоди» давай ... ВОГ-25 стрибають візьму ... «Діркопробивачі» СП-6 візьму ... «Діркопробивачі» 7,62 на 54 теж ... тросів альпіністських і карабінів треба, сталкери часто запитують, за покинутим нафтовим танкам лазити ... поясів страхувальних штук десять, для вивчення попиту ... мотузки звичайної метрів вісімсот ... УІПи нові є?

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?