Є в Україні така організація-спойлер, називається САУ, Союз Анархістів України. «Анархістська партія» - це вже смішне словосполучення, смішніше нього хіба що «лідер анархістської партії». У офіційно зареєстрованої партії САУ було аж два лідера - Вадим Чорний і В'ячеслав Азаров. Обидва з Одеси. Cтолица гумору, чого вже там.
Займалася ця організація наданням дрібних послуг на виборах. Співпрацювали з усіма підряд, від Братства до «Українського Вибору» Медведчука. Єдині з ким САУ ніколи не співпрацювало - це, власне, самі анархісти і ліві. Втім, було якесь дивне взаємодія з РКАС, обидві сторони обопільно намагалися один одного використовувати і перехитрити, але воно в результаті зійшло нанівець. За ідеологію в партії відповідав Азаров, який винайшов щось на зразок злісної пародії на синтез Воліна. На практиці це означало: анархістами може називатися хто завгодно, головне, щоб вони формально виступали «проти держави», ну і так чи інакше працювали на САУ. Домінували в організації анархо-капіталісти, причому з абсолютно нульовим теоретичним базисом (якщо Азаров може ще підкинути пару цитат з читаних і незрозумілих їм класиків, то рядовим членам читати не належало - інакше вони відразу тікали з САУ). Вийшло дуже смішне поєднання: Ейн Ренд в поєднанні з піснями групи Монгол Шуудан здорово розбавлені обивательським консерватизмом.
Якось раз в 2012 році троє членів Союзу Анархістів України забрели на перший окремий від лівих авторитарний анархістський Першотравень в Києві та мовчки пройшли в загальній колоні як рядові учасники. Згодом більшовики дуже смішно намагалися «викривати» організаторів маршу у співпраці з анкапамі. Хоча постфактум віртуальному САУ-Київ ми пояснили, що їм на анархістських акціях в Києві ніхто не радий і ходити туди не треба. З тих пір ми їх не бачили, самої київського осередку, ніби як, вже не існує.
Зате одеська цвіте і пахне. Сотнею квітів. Вона розкололася: бізнесмена Вадима Чорного виключили, і в організації з'явилося раптово «ліве» крило, з яким більшовики, раніше використовували САУ як лайка (анархісти звинувачувалися в самому факті існування САУ, хоча і не мали з ним ніяких контактів), почали несамовито дружити з «виправити» анкапамі. На пропозицію дружби з боку одеської Лівою Опозиції САУ відреагували мляво , Зате ось з Боротьба у них намітилося взаєморозуміння, Манчук і Азаров обсипають один одного лайками в фейсбуці. Ліве крило любить Росію і «Новоросію», радіє достатку прав і свобод в Криму, підтримує «референдуми» і «Федералізацію України» , Тому що «федералізація - це в дусі анархізму».
Актив організації постійно змінюється, текучка величезна. Але він не вичерпується. І цьому є дуже проста причина: cайт Союзу анархістів України має перше місце з видачі гугла за запитом «Україна анархісти». І коли-якийсь не дуже розумна людина усвідомлює себе анархістом і бажає знайти однодумців - він насамперед потрапляє до САУ на сайт і в групу вконтакте, а там: хой, цой, ідеолог В'ячеслав Азаар, коротше все про що можна мріяти. Те ж саме стосується не дуже розумних журналістів, до сих пір іноді сприймають цю організацію всерйоз і дає їй медіаресурс.
Я приведу трохи скріншотів з групи САУ вконтакте, щоб наочно показати, що таке насправді «анархісти проти хунти і за Новоросію».
Насправді, абсолютно невичерпна соціальна база, тому що малограмотні придурки не закінчаться ніколи. Пару десятків завжди можна мобілізувати як масовки, потім прийдуть нові.
А ось журналістам, які всерйоз рекламують це фейк-проект і допомагають видавати діяльність «Союзу анархістів України» за діяльність «українських анархістів» треба чи що попередження за профнепридатність виносити, соромно ж. Це приблизно як якби «ЛДПР» в Росії все ЗМІ називали «лібералами».
А ось, якщо що, приклад реально-існуючих українських анархістів , У всьому різноманітті.
Джерело: Anarchy and other shit, Союз Анархістів України
