Вираз «страждати херней» вважається грубим і непристойним, так би мовити нелітературних і вживається у вигляді докору до нероб і людям, які займаються недолугим і непотрібною справою, який не приносить нікому користі. Багато хто пов'язує це вираз зі словом «хер», яке в сучасному розуміння означає інше слово з трьох букв, ще більш непристойне. Однак, це не так.
Справа в тому, що в церковнослов'янській абетці (як втім, і в абетці Кирила і Мефодія) кожна буква має свою назву. Наприклад: а - аз, б - буки, в - веди і т.д. Так ось буква «х» позначається саме цим словом «хер'» (хѣр'), яке є скороченою формою слова «херувим». Також словом «хер» називали закреслення у вигляді хреста в будь-якому тексті слів, словосполучень або пропозицій, які потрібно виправити або взагалі не потрібні. А до самої дії застосовували слово «плюнути», тобто закреслити, викреслити. Не дивно, що в сучасному трактуванні слово «плюнути» означає зіпсувати чи погубити щось безповоротно. Що ж до вислову «страждати херней», то слово «херня» сталася від латинського слова «hernia», що означало звичайну грижу.
Сам вираз з'явилося в кінці 19-го століття, після введення військовим міністром Мілютін Д.А. (1816-1912 рр.) В 1874 році в Російській імперії загальну військову повинність. Тобто в армію стали забирати незалежно від походження. Як і наш час, молоді, природно забезпечені, люди, які не бажали служити в армії, купували медичні довідки, в яких доктора за певну плату ставили діагноз хвороби, при якій призовник не міг перебувати на військовій службі у держави. У вигляді такої хвороби дуже популярна була грижа (hernia), її так і прозвали - «херня». А так як насправді молоді люди нічим не хворіли, то про них з іронією говорили: «страждають херней», мовляв, нічого серйозного. Згодом цей вислів стали пов'язувати з будь-яким дріб'язкових і несерйозною справою, про яку і говорити-то необов'язково, не те щоб робити.
Існує ще така байка, в достовірності якої дуже сильно сумніваюся, але тим не менше. У другій половині 19-го століття Росія, не маючи можливість будувати броненосці (броненосний артилерійський корабель) на своїх суднобудівних, замовляла їх в Англії. Забирали побудовані броненосці з Глазго, звідки вони своїм ходом йшли в Кронштадт. Так ось в одній з таких поїздок стався такий випадок.
Під час навантаження на корабель різних припасів один з матросів відчув різкі болі в районі живота. Так як свого фельдшера в команді не було, довелося звернутися до англійського лікаря. Не знаючи мови, матрос сяк-так пояснив, що у нього болить. Після огляду лікар видав матросу довідку і як міг пояснив, що працювати не можна, а після приїзду додому необхідно терміново звернутися до лікаря. Матрос приніс довідку мічману, який, трохи знаючи німецьку мову, розшифрував назву хвороби «hernia», як «херня». Весь шлях додому матрос нічого не робив - сидів, лежав, так курив. А його товариші по службі-матроси говорили: «Якийсь херней страждає». Але матрос помер за добу до прибуття в порт. І все говорили: «Від херни якийсь помер». Слух про смерть матроса став швидко поширюватися по порту. Офіцер, який зацікавився смертю бідолахи, прочитав записку доктора і пояснив, що хвороба ця грижею називається, а не якийсь не "херней». Але було пізно - вираз пішло в народ.
Ось така байка, яка навряд чи могла стати походженням вираження «херней страждати».
Ну а десь з середини 20-го століття слова «хер», «херня», а також їх похідні стали використовуватися в вигляді евфемізмів для заміни нецензурних слів і виразів, які вважаються непристойними.
