Театр в Хмельницькому бере початок від створеного в 1931 році в Новочеркаську Крайового українського державного драматичного театру.
У середини 1933 року театр з основним складом перевели в Україну - до Вінниці. Він став Вінницьким пересувним робітничо-колгоспним театром. Артисти багато гастролювали в Київській, Житомирській та Вінницькій областях. У 1935 відбулися перші гастролі театру в Києві, а в лютому того ж року йому присвоєно статус обласного.
У 1938 театр перевели до Кам'янця-Подільського - адміністративного центру створеної 22 вересня 1937 Кам'янець-Подільської області (перейменованої 1954 року на Хмельницьку).
У роки Великої Вітчизняної війни театр виступав у військових частинах Північного і Далекосхідного фронтів.
У 1944 році, після звільнення України від німецько-фашистських загарбників, художній колектив повернувся в Кам'янець-Подільську область. 25 листопада обласна газета повідомила, що спектаклем «Украдене щастя» Івана Франка він почав в Проскурові - новому обласному центрі - театральний сезон 1944-1945 років.
Довгі роки театр діяв під шефством Київського театру імені Івана Франка, який допомагав йому режисерами і акторами. Серед них Гнат Юра, Костянтин Кошевський, Амвросій Бучма, Юрій Шумський.
В репертуарі спочатку переважала українська класика, з 1940-х років поряд з нею з'явилися п'єси російських та радянських, а з 1950-х років і західних драматургів - Гольдоні, Бертольта Брехта, Федеріко Гарсія Лорка, Вільяма Шекспіра.
Рішенням ХХ сесії Хмельницької обласної ради від 25 березня 2009 Хмельницькому обласному музично-драматичному театру присвоєно ім'я видатного українського письменника і драматурга Михайла Старицького, творчість якого тісно пов'язана з Поділлям.
Театр був заснований в 1970 році Сергієм Єфремовим. Спочатку він знаходився в 2 кімнатах тодішньої обласної філармонії.
Відкривали театр з великим ентузіазмом. Перші актори - Е. і Е. Ткаченко, А. Колчинського, В. Андрієнко з допомогою художника А. Цуканова наполегливо працювали над першим спектаклем «Повсталі джунглі», прем'єра якого відбулася 3 листопада 1970 с великим успіхом.
На 2-й рік існування колективу (1971) до нього приєдналося багато нових акторів, а в 1972 році в театр прийшов головний художник Василь Безуля.
Постановкою за поемою С. Неріс «Егле - королева вужів» (дуже популярне уявлення); 2 березня 1974 відкривалося перший стаціонарний будинок театру на вулиці Кірова (нині Володимирська), 103.
В період 1976-89 року театр очолює Леонід Попов. У цей час колектив поповнився професійною творчою молоддю, збагатився репертуар театру. Вистави Л. Попова «Маленький принц» А. Сент-Екзюпері, «Дванадцять» А. Блоку, «Василькові рушники» Г. Павленко, «Золоторогий олень» Д. Павличка (режисер І. Рожко) та інші були яскравими спробами знайти своє місце в театральному процесі через класичну літературу, поезію, фольклор.
Вистави «Хом'ячок і Північний вітер» Х. Паукште, «Івасик-Телесик» за українською народною казкою, «Чарівна зброя Кендзо» по Н. Супонін, «Тарас» Б. Стельмаха, «Добренький Принц» по А. Шмідт, «відлуння» по ідеї І. Уварової, «Оленка та Іванко» за народною казкою, «Лесині листи» за дитячими листами Лесі Українки сформували неповторний вигляд Хмельницького театру ляльок з його тягою до поетичного театру.
5 листопада 2009 театр отримав статус академічного тому його назва тепер звучить: Хмельницький академічний обласний театр ляльок.
г Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 46
Обласна філармонія була заснована в 1938 році в Кам'янець-Подільському (тодішній обласний центр сучасної Хмельницької області) після утворення однойменної області як одна з обов'язкових регіональних установ. Завданням концертної організації в той час була пропаганда досягнень музичного та інших видів мистецтва (танець, художнє читання, виконавська майстерність).
Діяльність філармонії була перервана Другої Світової і робота відновилася лише в 1945 році, але вже в новому обласному центрі - Проскурові (сучасний Хмельницький). У новому місті філармонія спочатку розмістилася в будівлі колишнього кінотеатру «Оазис» по вул. Котовського (нині - вул. Проскурівського підпілля). Зараз в цьому приміщенні моно-театр «Кут». До складу обласної філармонії в ті роки входили естрадно-концертна бригада, капела бандуристів, музичний лекторій, ансамбль музичної комедії, гастрольно-концертний сектор, ансамбль пісні і танцю, ляльковий театр (відокремився як самостійний в 1970 році), духовий оркестр, народний театр.
У 1982 році філармонія переїхала в нове просторе приміщення на розі вулиць Кам'янецької та Гагаріна. У XIX столітті на території будівлі філармонії був величезний пустир, який називався Кінна площа, де в ярмаркові дні продавали коней, вози, брички, кінську збрую і інший відповідний інвентар. До початку XX століття, після перенесення торгівлі конями в район Фельштінського переїзду (нині місце переходу через залізничні колії по дорозі на речовий ринок), Кінна площа поступово забудовується переважно одноповерховими будинками. Новий вид вона придбала в 1960 році: на перехресті вулиць Фрунзе (до і після радянського періоду - Кам'янецької) та Гагаріна завершилося будівництво величної споруди з залом на 750 місць для потреб музично-драматичного театру ім. Петровського. Театр перебував тут понад 20 років, і в 1982 році переїхав до нового приміщення, а будівля по Гагаріна, 7 перейшла в розпорядження обласної філармонії.
Стаціонарний театр одного актора, створений в 1992 році в місті Хмельницький. Його засновником, директором та єдиним актором є народний артист України Володимир Смотритель. Головною метою театру є відродження українського камерного драматичного моно- мистецтва.
В діючому репертуарі театру є 13 різножанрових моно- уявлень. Перелік «Прокляті роки», «Сало в шоколаді», «Поет і кат», «Я - клоун», «Гоголь: реінкарнація», «Магія душі», «Ін'єкція щастя», «Словоспів», «Акомпаніатор», «Мазепа »,« Лоліта »,« Не промовч Шевченко в собі ... »,« Дурман кульки ». Театр має невелику фойє, кафе, актовий зал на 80 місць, технічні цехи, майстерні, гардеробної та адміністративні кімнати. Штат театру 7 осіб. Постійно оновлюються афіші театру.
