ТОП-10 розорених гігантів промисловості в Україні
Після розпаду СРСР, Україна дісталося найбільше заводів і підприємств, що зробило її найбільш розвиненої в сфері промисловості, що означає найбільш економічно перспективною. Але, не сталося як гадалося. Після 27 років, на місці величезних і прибуткових заводів залишилися лише руїни. Особливо, процес руйнування був прискорений починаючи з 2014 року. видання " Україна.ру ", Склав список підприємств, які постраждали найбільше.
Згодом на Україні буде «добитий» весь військово-промисловий комплекс, вважає колишній міністр економіки України Віктор Суслов. Він упевнений, що Захід цілеспрямовано призводить до занепаду провідні українські підприємства, що дісталися їй після розпаду СРСР. Суслов нагадав слова колишнього посла США в Україні Джефрі пайеттах, який в 2016 році заявив, що Вашингтон бачить в Києві лише «аграрну наддержаву».
«До побачення, українці. Ваше завдання - орати і сіяти, але не розвивати промисловість. Зрозуміло, чому не буде ніяких інвестицій у високотехнологічні сфери, тому що ні Європі, ні США не потрібна конкуренція з боку розвиненою України », - заявив Суслов в ефірі телеканалу NewsOne.
Наочною ілюстрацією до цієї тези служить список десяти найбільш відомих і великих українських підприємств в різних сферах промисловості, які або зникли, або близькі до повного розорення в результаті політики, що проводиться сьогодні київською владою.
1. «Південмаш»
Після 2014 року гігантське ракетно-космічне підприємство, яке працювало в тісному кооперації з Росією, опинилося на межі ісчезеновенія. Адже крім Росії її продукція - а це в основному ракетна техніка - мало кому потрібна. Попит в світі може бути хіба що на стару (ще радянського часу) інтелектуальну власність української корпорації.
Не дивно, що в ЗМІ почали з'являтися чутки про крадіжки (продажу) українських (старих радянських) технологій третім країнам. У минулому році розгорівся скандал: якийсь колишній радянський фахівець по ракетах зробив дослідження і опублікував його в лондонському International Institute for Strategic Studies. У ньому говориться, що ракетні двигуни, використовувані Пхеньяном, засновані на розробках, до яких мають відношення лише кілька колишніх радянських заводів. Газета New York Times опублікувала дослідження про те, що КНДР могла отримати двигуни українського виробництва для своїх балістичних ракет.
Як би там не було, без російських замовлень на ракету «Зеніт» «Південмаш» виявився в запустінні. Ще в серпні 2017 року журналістка Reuters Олесандра Прентіс, побувавши на заводі «Південмаш», описала гнітючу картину: «Забір ракетного заводу« Південмаш »... місцями заріс бур'яном», «робочий день на заводі скорочено, зарплату затримують».
Єдиний промінь світла - це реанімація приватною російською компанією S7 проекту стартів з плавучого космодрому «Морський старт». Під нього S7 готовий замовити 12 «Зеніту», це продовжило б життя заводу як мінімум до 2023 року. Однак у проекту від початку стільки проблем, що ймовірність комерційного успіху не надто висока.
2. «Антонов»
Це єдине на Україні підприємство повного циклу створення літака. Сьогодні мало хто пам'ятає, що ОКБ під керівництвом Олега Антонова було спочатку створено в Новосибірську відразу після Великої вітчизняної, і тільки в 1952 році бюро перевели до Києва.
До 2014 року концерн «Антонов» був за всіма показниками кращим в українському авіапромі - якраз завдяки російським замовленням. У 2011 році «Антонов» випустив 9 літаків проти чотирьох у 2010 році - п'ять Ан-148, один Ан-158 і три Ан-32 - і все це на російські гроші. У ті роки «Антонов» з кожним роком нарощував прибуток і розширював виробництво. Колишній керівник концерну «Антонов» Дмитро Ківа вважав Росію головним стратегічним партнером - адже потреби російського ринку в Ан-148 і Ан-178 обчислювався 400-600 літаками. Однак після 2014 року Ківу звільнили.
Після припинення Києвом військово-технічного співробітництва з Москвою на українському підприємстві закінчився запас російських комплектуючих, а в 2016 році завод не випустив жодної нової машини. Завод виживав тільки за рахунок ремонту і модернізації старої авіатехніки. Підприємства намагалося заманити нових інвесторів і замовників, говорило про бажання будувати літаки в кооперації з американцями, китайцями, та з ким завгодно. Але китайцям потрібні були тільки креслення і інтелектуальна власність, а американці і зовсім виявилися до заводу байдужі.
Єдине, що «Антонову» вдалося зробити без Росії - разом з саудівцями запустити влітку 2017 року літак демонстратор Ан-132D з іноземними комплектуючими. Але це лише врятувало від найгіршого.
Уряд України остаточно ліквідувало легендарний концерн «Антонов» - формально в зв'язку з переходом його в склад «Укроборонпрому». Однак, не виключено, що це лише дозволить заховати неминучу кончину заводу. По крайней мере, пасажирські літаки Україна виробляти навряд чи коли-небудь вже буде.
3. Миколаївський суднобудівний завод
На цьому знаменитому заводі колись був створив флагман Чорноморського флоту ВМФ Росії - ракетний крейсер «Москва». Але далеко не тільки він - багато інших найбільші кораблі радянського часу.
Після СРСР на Україні залишився цілий суднобудівний кластер з 11 сучасний заводів світового класу, які могли будувати нові судна всіх типів. Україна мала 15% світових потужностей суднобудування, зараз виробляє 0,5% світової продукції цієї галузі. За роки української незалежності ці заводи переходили з рук в руки. Багато що розікрали, інше здали на металобрухт.
Після державного перевороту в 2014 році на дно пішов і останній з могікан. Звільнений не так давно глава «Укроборонпрому» (куди входить Миколаївський суднобудівний завод), Роман Романов раніше без прикрас пояснив причину величезних боргів із зарплати на заводі: це відсутність замовлень вже більше десяти років і відлучення ресурсів на фінансування крейсера. Йдеться про ракетному крейсері-довгобуд «Україна», який стоїть на заводі, з'їдає останні заводські гроші і іржавіє.
Раніше завод здатний був спускати на воду по десятці великотоннажних суден і кораблів на рік. Сьогодні він може виробляти хіба що кількох катерів, і то теоретично. Смішно, але замість крейсерів і фрегатів на Миколаївському суднобудівному заводі останнім часом було освоєно виробництво грубок-буржеек для ЗС України. Фінансові проблеми привели до того, що в жовтні 2017 року завод зупинив роботу через припинення фінансування.
4. Кременчуцький сталеливарний завод
Металургійна галузь раніше приносила Україні третина валютних надходжень, тепер - скотилася до рівня двадцятилітньої давності. Тому що грошей немає: на оновлення вагонів і локомотивів потрібно 10 млрд доларів, на оновлення залізничних шляхів - ще 13 млрд. Цього б вистачило, щоб відродити металургійні заводи в країні. Але замовлень немає і підприємства не виживають.
Кременчуцький сталеливарний - в числі перших, хто зупинив роботу. Причина зупинки заводу проста. Третина продукції випускалася для продажу на ринках СНД. Однак цього ринку з 2014 року не стало, і виробництво в той рік відразу впало майже в шість разів, а потім оголосили і про банкрутство. Одночасно із зовнішнім різко впав і внутрішній попит: головний замовник «Українські залізниці» сам переживає серйозну кризу. На заводі хотіли б повернутися на ринок країн СНД, однак Україна відмовилася від Митного союзу, який тепер не дає українцям сертифікат на продаж кременчуцької стали.
5. Азовмаш
Один з найбільших машинобудівних комплексів України - «Азовмаш», до складу якого «Маріупольський завод важкого машинобудування», «АзовЕлектроСталь», «Маріупольський термічний завод», «Полтавхіммаш», після 2014 року почав просто на очах танути. А адже це відомий на світовому ринку постачальник залізничних вантажних вагонів і платформ, автопаливозаправників, автоперевізників, металургійного, гірничорудного і кранового устаткування. Однак втрата головних ринків збуту - в країнах СНД - привела до істотного спаду рівня продажів і обсягом виробництва.
Якщо в один з найуспішніших років - 2012-й - виробництво компанії досягало майже 10 млрд грн, а випуск вагонів перевищував 16 тис. Штук, то в 2014 році було випущено всього 623 вагона. У 2014-2016 роках фінансовий стан холдингу значно погіршився. Борги по зарплаті росли, з кредитори вимагали повернення позичок, а платити було нічим. У підсумку в холдингу почали відбуватися дивні речі: самі закредитовані компанії банкрутують, а в рамках реструктуризації боргів починаються довгі судові процеси, щоб не платити.
7. Запорізький автомобільний завод
Легендарний і найбільший виробник легкових автомобілів - ЗАЗ - вже в 2018 році може не випустити жодного автомобіля і стати банкрутом, говорив ЗМІ власник заводу.
У самому вдалому для себе 2007 році ЗАЗ випустив 280 тис. Автомобілів. Але вже в 2008 році обсяги випуску впали до 40-50 тис. Штук на рік. Але виявилося, і це далеко не межа: в 2014 на заводі було випущено 13 тис. Машин, а в 2015 році - менше 4 тис. Штук. Для підприємства потужністю 150 тис. Авто в рік це означає багатомільйонні збитки. У 2017 році завод зібрав всього 1,6 тис. Машин. Борги по кредитах ростуть, а продаж і виробництво - падають.
6. Кременчуцький автоскладальний завод
Ще один автозавод, на якому збиралося щорічно близько 10 тис. Автомобілі російських брендів ГАЗ, ВАЗ і УАЗ, а також іноземні машини (SsangYong і інші), припинив роботу ще влітку 2014 року. І така доля чекає всі автоконцерни України.
Український автопром в цілому скоріше мертвий, ніж живий. Ця галузь відчула наслідки дезінтеграції з СНД, напевно, однією з перших. Тому що основний ринок збуту - російський. Однак розірвавши зону про вільну торгівлю в рамках СНД, українські автомобілі стали відразу обкладатися утилізаційних збором, як і інші імпортні машини, що надходять в Росію. Російський ринок для українських автозаводів фактично закрився, бо українські машини стали абсолютно неконкурентоспроможними. Зрозуміло, що в ЄС продукція «українського» автопрома нікому не потрібна.
8. Одеський припортовий завод
Це одне з найбільших і сучасних підприємств хімічної промисловості України. Його основна справа - перевантаження хімічної продукції, що надходить з країн СНД на експорт. Зокрема, воно займається прийомом, охолодженням і перевантаженням аміаку.
Однак його доля виявилася на волосині від загибелі. Завод постійно оточують дивні історії. У 2015 році на заводі розгорівся корупційний скандал, який спровокував Михайло Саакашвілі. На заводі пройшли навіть обшуки. Потім холдингу Ostchem Дмитра Фірташа став вимагати від заводу повернення 300 млн доларів за постачання в 2013 році газу. Держава тим часом два рази намагався продати свою частку в заводі в 2016 році, проте претендентів не знаходилося.
Завод зупиняється, то відновлює роботу, а скоро може стати і зовсім металобрухтом, так як виявився не в змозі в жовтні-листопаді 2017 роки нормально відновити роботу через технічні і економічних проблем. Так, 1 листопада з ладу вийшов ключовий компресор на агрегаті з виробництва аміаку. Це змусило зупинити всі виробничі потужності. За 20 днів виробництво намагалися перезапустити тричі. Але несправність повторювалася, і в четвертий раз запускати не стали.
9. Львівсільмаш
Здавалося б, розквіт аграрного виробництва на Україні повинен спровокувати попит на місцеву сільгосптехніку. Однак без дотацій держави виробники такої техніки не виживають. «Львівсільмаш», який виробляє, зокрема, машини для обробки грунту, обприскувачі, культиватори, граблі та машини для картоплярства, визнаний банкрутом.
10. «Київський завод безалкогольних напоїв« Росинка »
Це один з найбільших і найстаріших в Україні виробників безалкогольних напоїв, який знаходиться у Вінниці. Завод визнали банкрутом і почали процес ліквідації ще в 2016 році з-за претензій кредиторів. Ініціатором банкрутства виступила компанія, яка займається випуском тари з пластмаси і заодно володіє компанії Nemiroff.
