Попередній пост, про піктограми
Спочатку терміни, потім пост. Я менш академічно і з скороченнями викладу матеріал, який підготувала Маша Комарова .
Транслітерація - точна передача знаків однієї писемності знаками іншої писемності, при якій кожен знак (або послідовність символів) однієї системи письма передається одним і тим же знаком (або послідовністю знаків) іншої системи письма.
Переклад - діяльність з інтерпретації сенсу тексту на одній мові і створення нового, еквівалентного тексту іншою мовою. Мета перекладу - обидва тексти мають нести в собі однаковий зміст. Ці обмеження включають контекст, правила граматики вихідної мови, традиції письма, його ідіоми і т. П.
Тепер пост, поїхали.
Кожен п'ятий турист, що приїжджає в Іркутськ, - іноземець. Дві третини з них - китайці (тому ієрогліфи на табличках будуть, це розумне вимога замовника).
Велика частина гостей знаходяться в місті день, без ночівлі, або ж залишаються на одну ніч. Завдання - зробити місто більш дружнім, щоб туристи не сприймали Іркутськ як перевалочний пункт на шляху на Байкал, щоб їм було цікаво затриматися в місті хоча б ще на добу. Для цього потрібна система орієнтує інформації, яка покаже, що в місті багато пам'яток, які можна вивчити самому, в разі чого можна буде самому знайти поліцію, транспорт і так далі.
Постає питання, як це зробити. Як писати.
Є кілька систем письма: в'язь, іерогліфіца, кирилиця, латиниця.
Кирилицю використовують тільки слов'янські мови (включаючи російську), національні мови республік РФ, казахський, киргизький, монгольський, таджицький мови. У російській є звуки, яких немає в інших. Такі звуки передають букви й, ц, щ, и, ю. Іноземці не можуть зіставити їх зі звичними символами.
У світі більше відома латиниця, вона лежить в основі листа більшості народів Західної Європи, Африки, Північної та Південної Америки, Австралії та Океанії. Латинський алфавіт - міжнародний. Він знаком майже всім вміє читати людям в світі. Якщо іноземець не знає правильного читання слів на будь-якій мові, йому легше мати справу зі знайомими латинськими буквами.
Деякі літери виглядають однаково (або дуже схожі) і в латиниці, і в кирилиці, але читаються інакше. Якщо іноземець і стикався з російською мовою, прочитавши назви вулиць на кирилиці, він помилиться. Це букви х, н, в, р, а, і, в.
Я допомагав французам на вокзалі розібратися, що з їх потягом: на табло було написано «МІСЦЬ НЕМАЄ». Кожен символ окремо вони розуміли, але разом це була абракадабра: mect het <мецт хет>.
Назви вулиць необхідно передавати латиницею.
Але латиниця ще не гарантує правильного сприйняття.
Тому що немає однозначної, загальноприйнятої відповідності між записами слів кирилицею і латиницею. Гостів шість штук. Ви з цим теж стикалися, напевно, якщо у вас ім'я на різних документах написано по-різному .
Тому кілька причин.
Різне читання букв в різних мовах
Звук <ч> в німецькому записується як tsch, в англійському - ch.
В іспанському j читається як <й> або <х> в залежності від слова в Іспанії, а в португальському як <дж>.
У кельтських мовах написання майже не відповідає вимові: ірландський: geimhreadh <гевро>, fréamhacha <фр: ўаха>.
У турецькому з читається як <дж>, наприклад, Реджеп Ердоган - Recep Erdoğan.
В угорському s читається як <ш>; a читається як <про>: Budapest - <Будопешт>, fasza = <фосо>; á читається як <a>; e як <е>; é читається як <и>: tér - <тир>, площа, простір; o читається як <о>, ó читається <у>.
Різне читання буквосполучень
Буквосполучення er в англійському не читається, в ho не читається h - в дослідженнях Студії Артемія Лебедєва іноземці читали Orehovo як <ооуо>.
У португальському деякі буквосполучення вимовляються так: te - <чи>, de - <дж'і>.
У албанською xh читається як <дж>.
В угорському sz читається <з>; gy читається <дь>: gyógyszertár - <дьюдьсертар> - аптека, Magyar - <модьор> - угорський; ny - <нь>; ly - <й>.
У голландському ij читається <ай> і вважається окремою літерою.
відсутність звуків
У китайському немає звуку <p> (r). Для передачі звуків китайської мови використовується латинська транскрипція (піньінь), в якій присутня буква r, наприклад, в слові «м'ясо» - ròw. Але читається <жоу>. Тобто для китайця r - <ж>.
У японському звуки <л> і <р> взаємозамінні в деяких словах, наприклад, <мураками> = <Мулаку>. <Ш> вимовляється м'яко, як англійське sh, і тільки перед звуком <і>.
фіксований наголос
У деяких мовах наголос зафіксовано на конкретних складах. У французькому - на останньому, в чеському - на перший, в есперанто і латині на передостанньому.
Позначати наголос ми не будемо, до речі. Використання Гравісу або Акута (я про риску, якій можна позначити наголос) в різних країнах різний. Детальніше про це - в пості Людвіга Бистроновского про схему метро Москви .
Неоднозначність в написанні букв
Наприклад, вулицю Бурлова можна передати як Burlowa (німецькою) або Burlova (англійською).
Звідси висновок. Завдання транслітерації російських слів латиницею вимагає індивідуального рішення в залежності від обставин.
Щоб іноземні туристи орієнтувалися в місті, переклад назв вулиць (передача сенсу) не потрібен. Переклад потрібен на покажчиках про близькість поліції, музею, театру, парку. Для назв вулиць вимова важливіше сенсу, і щоб перевести кириличні назви в латинські, потрібна транслітерація.
Транслітерація повинна допомагати іноземцям орієнтуватися в місті і не плутати їх. Вони повинні зіставити текст, який читають, зі словами, які чують при оголошенні зупинки в трамваї, наприклад.
Далі розповімо про деякі правила, які ми встановлюємо.
Головний принцип, якого ми будемо дотримуватися: вимова важливіше написання.
Ви знаєте жарт про те, що в англійському пишеться «Ліверпуль», а читається «Манчестер». У російській щось теж є складнощі. Далі ось дві пропозиції по науці (не стримався), потім знову по-простому.
Перша буква о в закінченні -ого дає звук «шва» <ə> - голосний звук середнього ряду середнього підйому ( «нейтральний»). За звучанням схожий на щось середнє між а, е і о.
Закінчення -ого звучить як <ава>: Горького - <Горькавого>, Дзержинського - <Дзержінскава>.
Наша гіпотеза, що закінчення -ого краще транслітерувати як ava. Ми це ще перевіряємо. Може бути, зупинимося на -ova.
Ось на цьому місці очікую початок бурління, але ви зрозумійте, у нас немає завдання навчити іноземців русской грамматике (з якої, давайте зізнаємося, у всіх нас проблеми). Наше завдання - зробити так, щоб вони не заблукали. Не думаю, що французи сильно переживають, як ми пишемо слово Париж.
Ми будемо використовувати тільки символи базової латиниці.
Ви зустрічали де-небудь символи, схожі на звичайні літери, але з кружечками, дахами, точками і іншими доповненнями. Це так звана діакрітіка . Вона не завжди зрозуміла. І вводити додаткові символи - плутати людей.
Буква a з умляутами (ілюстрація з сайту programmerbook.ru/css/font/ru_css3)
Ми ніяк не будемо позначати м'який знак
Перед голосними передамо його як i <і>, наприклад, Софії - Sofii.
Окремий символ ь для пом'якшення приголосного унікальний для письменностей російського, українського і білоруського мов. Навіть в родинному болгарською мовою в сучасній писемності немає м'якого знака.
Для людей, які не володіють російською писемністю, сама концепція м'якості неочевидна. Навіть в тих мовах, де є пари приголосних м'який - твердий, це протиставлення усвідомлюється як два варіанти одного звуку, тому що воно непослідовно і не виражається графічно.
Апостроф сприймається як наголос, навіть в Міжнародному фонетичному алфавіті м'якість позначається верхнім індексом j після відповідної згодної: tj - <ть>.
Застосування апострофа в якості м'якого знака може заважати російськомовним зіставити напис латиницею з кириличним оригіналом, так як апостроф використовується в російській писемності для інших випадків, наприклад, Жанна д'Арк - на місці іншомовного апострофа в назвах.
А ось зараз буде другий вибух.
Ми будемо писати «вулиця» як ulitsa.
Переклад слова «вулиця» не потрібен . Інтуриста не потрібно осмислювати - вулиця це чи провулок, це не має цінності для орієнтування. Йому потрібно співвіднести те, що він бачить в інших джерелах (наприклад, на електронних картах, навігаторах, чує від місцевих жителів), з тим, що може прочитати на покажчиках. Почув bulvar - прочитав bulvar. Крім того, Інтурист бувають не тільки англомовні. В інших країнах не переводять rue (французький), Straße (німецький), calle (іспанська).
Небезпечно створювати в голові іноземців паралельний всесвіт іменувань - перше ж питання заблукав туриста до місцевого жителя заведе обох в глухий кут в прямому і переносному сенсі. Будь то «Де знаходиться вулиця Бейкера?» Або How do I get to Leninsky avenue ?.
Молодці і не молодці
З цим одна складність - сквер. Тому що він звучить так само, як «площа» по-англійськи. Але, з огляду на, що поки під словом «сквер» у нас мають на увазі конкретний сквер Кірова, який, в общем-то, тепер трохи площа, то це не дуже страшно.
Іноді згадка топоніма на табличці не обов'язково. Це залежить від контексту. Якщо іноземному туристу російськомовна людина скаже адреса, турист повинен його запам'ятати. Тому переведення бути не повинно. Помилка, що кому-то avenue замість «проспекту» допоможе краще зорієнтуватися, на слух людина засвоїть «проспект Миру», а «Мир авеню» його зіб'є.
Святий Дзержинський
Але іркутяне рідко використовують слово «вулиця» при поясненні маршруту: «На перетині Леніна і Карла Маркса знаходиться лікарня». Тому слово «вулиця» на табличці деяких вулиць можна опустити.
Прикордонний провулок, бульвар Гагаріна, проспект Миру, Нижня набережна, сквер Кірова, площа Декабристів вимовляються разом з типом топонімів, тому передавати на латиниці потрібно і назва, і тип топоніма.
Моя улюблена «Черч оф зе трансфігурейшн» - не знайшов місця в тексті, куди вставити, але дуже хочеться поділитися.
Російської мови ми теж торкнемося.
Російські часом допускають дурні помилки в рідній мові. Наприклад, пишуть Сухе-Батора без дефіса (і сам так робив через незнання), або Фрідріха Енгельса - через дефіс.
Ну чому, чому тут дефіс?
Іноді помилки допускаються несподівані, які ніякими правилами не передбачити.
Каландарашвілі і Каландарішвілі
Часто неправильно нарощують числівники .
Поруч і правильне і помилкове написання
У назвах часто дотримуються помилкових принципів Секти Свідків вживання великої літери. У нас таку дурницю не буде. На території Росії діє мова - російська. Так говориться в Конституції. Тому використовувати правила написання російських слів з англійської (де все слова в назвах пишуться з великої) або німецького (де взагалі все іменники пишуться з великої) - помилково, антиконституційно, незаконно, підриває патріотизм і розхитує духовні скріпи.
Щоб показати історичність якихось об'єктів, деякі люди думають, що якщо додати в кінці слова ь, все вийде. Але не все так просто. Наприклад, готель «Купецький двір» пише назву «Купецький двір» - замість «Купеческiй двір», як того вимагають правила дореволюційній орфографії. А ось до бібліотеки претензій немає.
Я можу помилятися, але здається, що написано правильно.
Якщо ви знайшли фактичні помилки в тексті, скажіть про них. Дякую за допомогу в підготовці поста Іллі Бірманн , Сергію Королю , Саші Лебедєвої , Миті Моровову , Ніке Троїцької, Рине Поліченковой за консультації.
Спасибі хостелах «52 ° 17 '», «Вушанка», «Меджик хостел», «Купецький двір» за допомогу в проведенні дослідження.
За допомогу в проведенні дослідженні спасибі також Марії Чалик, Надії Кисельової.
Якщо у вас є знайомий іноземець, з яким ви спілкуєтеся по скайпу, і ви хочете допомогти проекту (і він не проти витратити 10 хвилин на Іркутськ), зв'яжіться з Федором: [email protected], він надішле вам дещо. Вам - нескладно, місту - користь.
Наступний пост (про райони міста)
Будь то «Де знаходиться вулиця Бейкера?» Або How do I get to Leninsky avenue ?
Ну чому, чому тут дефіс?
