| Федеральне державне бюджетна установа науки

актуальний коментар актуальний коментар   фото:   www

фото: www.presidence.ci

26-27 травня 2017 року в курортному місті Таорміна на острові Сицилія (Італія) відбувся черговий саміт «великої сімки». Ледве минув місяць і в Гамбурзі (ФРН) 7-8 липня засідали лідери «великої двадцятки». Проблеми розвитку Африки давно зайняли досить міцне місце в порядку денному цих форумів, які об'єднують найбільших гравців світової політики. Лідери африканських країн традиційно запрошуються на ці зустрічі. На саміті в Таормине були присутні лідери 5 африканських держав: Кенії, Нігеру, Нігерії, Тунісу, Ефіопії, а також діючий голова Африканського союзу - президент Гвінеї А. Конде. У Гамбурзі Африканський континент представляли президенти ПАР Дж. Зума (член G20), Гвінеї А. Конде і Сенегалу М. Салль - в якості голови керівного комітету програми «Нове партнерство для Африки» (НЕПАД).

Саміт G7 був майже повністю присвячений пошукам компромісів і згладжування кутів з новим президентом США Д. Трампом. Підводячи підсумки зустрічі, керівниця неурядової організації «One» Ф. Редер, що спеціалізується на аналізі самітів «сімки», заявила, що ніколи її учасники не мали наміру так близько від берегів Африки і не були так далекі від насущних турбот континенту.

У Гамбурзі, навпаки, Африка опинилася в фокусі уваги, до чого прагнула ФРН, країна-голова G20 в 2017 р Більш того, вона особливо позначила свою мету оновити підходи до проблем Африки, визнавши, що попередні ініціативи виявилися неефективними: схеми партнерства за моделями «донори-бенефеціаром» себе зжили. А. Меркель висловила побоювання, що охопили Африку розчарування у співпраці з Заходом, змусять «деяких людей йти шукати надію в іншому місці».

Саміт затвердив спеціальний додаток до Гамбурзької декларації, назване «Партнерство G20 - Африка». Його «опорними стовпами» декларуються:

- сприяння інклюзивної економічному зростанню і зайнятості;
- розвиток якісної інфраструктури, в першу чергу енергетики;
- установа «Пакту з Африкою» (Compact with Africa) з метою розширення приватних інвестицій і приватного підприємництва.

Формування пакту постає ключовим компонентом «Партнерства G20 - Африка». Його проект був задуманий і розроблений в кабінетах відповідних німецьких відомств і схвалений на нараді міністрів фінансів і керівників центральних банків країн-учасниць G20. Основною метою пакту проголошено створення сприятливих умов для приватних інвесторів як на макроекономічному рівні, так і на рівні ведення бізнесу. Передбачається створення «глобального пулу приватних інвестиційних ресурсів» за участю міжнародних фінансових інститутів (в т. Ч. Світового банку, Міжнародного валютного фонду), пенсійних фондів, фондів страхування життя, інших приватних і суверенних фондів. Обсяг цих фондів, за деякими підрахунками, до 2020 р досягне 100 трлн дол., З яких 50 млрд дол. Щорічно можуть бути інвестовані в інфраструктурні проекти в Африці. Разом з тим і самі африканські країни повинні мати програму мобілізації і розвитку національного приватного інвестиційного потенціалу.

Учасниками інвестиційних пактів на індивідуальній основі можуть бути країни-учасниці G20, африканські держави, різні інвестиційні фонди і компанії. На даний момент 7 африканських країн - Гана, Кот д'Івуар, Марокко, Руанда, Сенегал, Туніс і Ефіопія - заявили про зацікавленість укласти інвестиційні пакти і зустріли доброзичливі відповіді. Німецькі ділові кола нарощують свої позиції в конкуренції, що загострюється конкурентній боротьбі за африканські ринки. В даний час в африканських країнах діють 800 німецьких компаній з числом зайнятих 200 тис. Чол. і обсягом інвестицій 9,7 млрд євро (4,2 млрд - в 2002 р). А. Меркель заявила про надання додаткової допомоги в обсязі 300 млн євро. За обсягом допомоги розвитку ФРН входить відтепер до числа рідкісних західних країн, які досягли показника 0,7% ВВП (у Франції 0,38%).

Проект «Пакту з Африкою» зустрів широке схвалення в офіційних колах африканських країн і міжнародному бізнес-співтоваристві. Відзначається його якісну відмінність від багатьох попередніх ініціатив про партнерство з Африкою, а таких лише за останні кілька років було прийнято понад 100. Його називають «План Меркель для Африки», покликаного зіграти таку ж важливу роль, як і «План Маршалла» для Європи в 1940-х рр.

Тим часом аналітики вказують на вразливість і проблематичність його здійснення. Серед прогалин:

- відсутність вказівок на відповідальність G20 в області підтримки передбачуваності на товарних та інвестиційних ринках, а також адаптації існуючої системи глобального управління до нових реалій в світовій економіці;
- орієнтованість на вузьке коло «успішних» африканських країн;
- гіпертрофія ролі приватного капіталу в африканських умовах, явне забігання вперед у прагненні підмінити державний капітал приватним;
- загрози зростання політичної і фінансово-економічної обумовленості припливу зовнішніх ресурсів;
- надання широких привілеїв іноземним інвесторам;
- розширення поступок у сфері міграційної політики, боротьби з терористичними погрозами (мілітаризація антитерористичного західного сприяння).

У зв'язку з цим постає закономірне питання: а чи не чекає «Пакт з Африкою» і «Партнерство G20 - Африка» та ж доля, яка спіткала «План дій G8 по Африці», прийнятий у 2004 р на саміті в Кананаскісі (Канада, 2004 м), і заява «Африка», схвалене на саміті G8 в Гленглісе (Великобританія, 2005) під тиском Т. Блера, широко розрекламувала свій проект «Африка - наш спільний інтерес»?

Міграція і тероризм: зміна масштабів і інтересів

Проблеми міграції не втрачають своєї гостроти для Африки. Потоки мігрантів в розвинені країни збільшуються. Вони все ширше приймають нелегальний характер, йдуть в обхід встановлених порядків міграційного регулювання.

У коротких пасажах на цю тему, що містяться в заключних деклараціях саміту «сімки» в Таормине і саміту «двадцятки» в Гамбурзі, упор зроблений на посилення охорони державних кордонів і системи забезпечення внутрішньої безпеки. У Гамбурзької декларації містяться пропозиції розвивати інструменти інституційно-структурують характеру. Пропонується прискорити в рамках ООН процес розробки «Глобального пакту з питань біженців, безпечної, впорядкованої і легальної міграції». Однак у західних країн, мабуть, немає єдиних позицій по міграційної проблеми, крім однієї: зміцнювати адміністративно-бюрократичні та військово-поліцейські структури контролю та безпеки. Але чи можна на цьому шляху вирішити міграційні проблеми, які, як змушені були нагадати учасникам зустрічі африканські лідери, є наслідком бідності, кліматичних змін, демографічного пресингу і розростання терористичної загрози.

Терористичні загрози викликають зростаюче занепокоєння африканських правлячих еліт. Вони не без підстав побоюються, що ігіловскіе ватажки після поразок в Іраку і Сирії передислокують частину своїх загонів в африканські країни, зокрема в цукрово-сахельского зону.

Запрошені на G7 і G20 африканські лідери знову запропонували розширити антитерористичного взаємодія з розвиненими країнами. Після закінчення одного з робочих засідань президент Нігеру М. Іссуфу заявив: «Боротьба проти тероризму в країнах Сахеля і басейну озера Чад вимагає термінових заходів, необхідно заглушити лівійський котел». І в Таормине, і в Гамбурзі були прийняті окремі заяви лідерів G7 і G20 про боротьбу проти тероризму і насильницького екстремізму. У них проглядається прагнення західних країн, виходячи з уроків, витягнутих з терактів, скоєних в 2013-2017 рр. у Франції, Бельгії, Німеччини, Великобританії, посилити акцент на створенні ефективних внутрішніх антитерористичних військово-поліцейських і судово-слідчих структур з метою забезпечення безпеки власних громадян і збереження національної згуртованості на основі європейських національних цінностей. Що стосується участі в антитерористичній боротьбі на міжнародному рівні, то його масштаби і зміст повинні тісніше підганяти геополітичними амбіціями і власними військово-технічними та торгово-економічними інтересами.

При цьому західні партнери мають намір і надалі жорстко відстоювати західну систему цінностей, просувати ліберально-демократичні права і свободи, протистояти авторитаризму і диктатури. Здійснювана зміна в акцентах і антитерористичної концепції західних країн чревата звуженням їх залученості в протидію екстремізму.

В цілому антитерористичне заяву саміту G20 виявилося більшою мірою співзвучне з африканськими позиціями. У ньому міститься вимога, щоб «все антитерористичні заходи вживалися з дотриманням Статуту ООН і вимогами міжнародного правопорядку». Підкреслюється також, що протидія тероризму повинне бути спрямоване на усунення сприяють йому умов. У документі декларується, що «вирішальне значення має твердження політичної та релігійної терпимості, сприяння економічному розвитку та соціальної згуртованості, рішення збройних конфліктів».

Африка, таким чином, виявляється перед особою суперечливу позицію розвинених країн з проблем протидії тероризму. З одного боку, вони хочуть бачити Африку дієвим партнером в протистоянні з тероризмом, а з іншого - прагнуть використовувати загрозу тероризму як інструмент посилення свого впливу на континенті.

Кліматична петля затягується

Провал спроб лідерів G7 і G20 умовити президента Д. Трампа утриматися від виходу з Паризького угоди по клімату, підписаної 197 країнами і набрав чинності 4 листопада 2016 р викликав хворобливу негативну реакцію в Африці. З відмовою США від досягнутого в результаті тривалих переговорів на Паризькій конференції в грудні 2015 р складного компромісу дієвість угоди стає проблематичною (на США припадає 14% світових викидів парникових газів, на кожного американця - 16 т в рік проти 7,2 т на жителя Китаю ).

Незважаючи на те, що на Африканський континент припадає близько 4% світового обсягу викидів парникових газів, він найбільш вразливий перед обличчям кліматичних загроз. За даними Африканського банку розвитку, з 10 країн світу, найбільш схильних до кліматичних загроз, 7 знаходяться в Африці: Нігерія, Сьєрра-Леоне, Чад, Південний Судан, ЦАР, Еритрея, Ефіопія. За 1995-2015 рр. в Африці сталося 136 епізодів посухи, в т. ч. тільки в країнах Східної Африки - 77. Між тим, відомо, що сільське господарство, де зайнято 65% самодіяльного населення континенту, на 90% залежить від кількості опадів. Потепління загрожує повенями прибережних густо населених просторів, розширенням популяцій переносників епідемічних захворювань (наприклад, малярійних комарів). Африка не може протистояти цим загрозам самостійно і потребує широкої підтримки з боку світової спільноти. За підрахунками Програми розвитку ООН, витрати на адаптацію до нових кліматичних умов можуть досягти в 2030 г. 3% обсягу ВВП континенту.

Учасники обох самітів, в т. Ч. Країни ЄС, Росія, Китай, заявили, що вони приймають до відома рішення США вийти з Паризького договору, але самі твердо мають намір його дотримуватися. У деклараціях самітів підкреслюється, що навіть при розбіжності, що виникли розвинені країни усвідомлюють «важливість допомоги країнам, що розвиваються в цій галузі».

До висновків

Конкретні підсумки самітів G7 і G20 для Африки видаються вельми скромними. Як і завжди заключні документи повні запевнень і обіцянок, але не містять надійних гарантій Світового банку, щоб домогтися в найближчі роки від розвинених країн заповнення зберігається дефіциту бюджету, планів інфраструктурного будівництва в обсязі 50 млрд дол., Створення до 2022 р 1,1 млн робочих місць для молоді та придбання робочих спеціальностей 5 млн молодих людей у ​​найближчі 5 років (на континенті сьогодні налічується 350 млн осіб у віці від 15 до 24 років).

Разом з тим, що відбулися на цих впливових міжнародних майданчиках дискусії підтверджують, що Африка займає досить міцне місце в їх порядку денному, продовжує залишатися в центрі міжнародного життя. У зв'язку з цим в Таормінской декларації лідери «сімки» проголошують: «Безпека, стабільність і сталий розвиток Африки є нашим найважливішим пріоритетом».

Однак утвердження позицій континенту в світовій політиці та економіці відбувається в обстановці бурхливих і глибоких змін, приголомшливих основи існуючого світового порядку, що склалися за попередні десятиліття світової економічної системи. Традиційні гравці міжнародного життя - країни Заходу втрачають домінуючі позиції, країни Півдня динамічно нарощують свою вагу і вплив. Це проявляється і в ослабленні ролі «сімки», перетікання багатьох її функцій і повноважень в «двадцятку». Динамічно затверджується міжнародна суб'єктність країн Африки, зростають їх можливості відстоювати свої інтереси і позиції на рівні інститутів глобального управління. У той же час континент знову стає ареною гострої міжнародної конкурентної боротьби за демографічні, природні та екологічні ресурси. В останні два десятиліття в Африці істотно розширилося політичне і економічне присутність Китаю, Індії, інших країн БРІКС, а також Туреччини, Ірану, Південної Кореї. Проте, західні партнери Африки зберігають багато вирішальні важелі впливу, але змушені все частіше і частіше рахуватися з інтересами і думкою африканських держав.

Корендясев Е.Н.,
к.е.н., завідувач Центром вивчення російсько-африканських відносин
і зовнішньої політики країн Африки

Шарова О.Ю.,
к.е.н., с.н.с. Центру глобальних і стратегічних досліджень
Інституту Африки РАН

Блера, широко розрекламувала свій проект «Африка - наш спільний інтерес»?
Навигация сайта
Новости
Социальная политика государства
Государственная политика охватывает принципиально главные направления в развитии общества. Вместе с этим решаются стоящие перед различными отраслями общественной жизни конкретные задачи. В связи с этим

Смешанная экономика это
СМЕШАННАЯ ЭКОНОМИКА — (mixed economy) Экономика, в которой сосуществуют государственные и частные предприятия. Некоторые виды экономической деятельности осуществляются индивидами или фирмами, принимающими

Экономика для чайников
Жанр: Экономика В этой книге вы найдете описание самых важных экономических теорий, гипотез и открытий, но без огромного количества малопонятных деталей, устаревших примеров или сложных математических

Антиинфляционная политика государства
Инфляция проявляется в непрерывном обшем повышении цен, падает реальная ценность личных сбережений, хранящихся в виде наличных денег или на счетах. Рост цен неумолимо сокращает мае- су товаров, которую

Система учета клиентов
Клиент любого салона красоты, клиники, магазина, ресторана, любой компании знает, что развитие технологий, информационная прозрачность и рост возможностей программного обеспечения сделали простым и легким

Аренда залов в Черкассах
Иногда, обращая внимания на красивые фото, сделанные другими авторами, на фоне какого-нибудь необычайно красивого места, мы невольно задаемся вопросом « Где же они находят такие места, с удачным

Снять Помещения свободного назначения
Я попытался обобщить свой опыт в пейзажной съёмке и дать наиболее важные советы начинающим фотографам. Надеюсь, мои советы помогут вам научиться снимать очень красивый, запоминающийся пейзаж. Пейзажная

Облачная crm
Разработчик систем автоматизации анонсировал выход на рынок нового продукта – комплексной программы поддержки маркетинга и продаж в режиме реального времени Forward RTM (Real Time Marketing). По сути,

Партнер онлайн личный кабинет
Весьма примечательна роль росте производительности управленческих и производственных процессов системы Forward eShop. Данная система предлагает пользователям очень удобный партнер онлайн личный кабинет,

Мебельные молдинги
Плинтуса, напольные и потолочные, в оформлении нашего жилья имеют значение не меньшее, чем отделка и аксессуары для красивого платья. Ошиблись, неправильно подобрали – и вещь не смотрится, какой дорогой

Реклама
Панель управления
Информация