Україна і Білорусь - до чого призведе сварка двох країн

  1. На думку експертів, недовіра Києва по відношенню до Мінська було, є і буде зберігатися, з огляду на...
  2. Білорусі - гроші, Україні - безпека
  3. Чи можуть Мінськ змінити на інший майданчик
  4. АВТОР:
  5. Орфографічна помилка в тексті:

14 грудня 2017, 7:32 Переглядів:

На думку експертів, недовіра Києва по відношенню до Мінська було, є і буде зберігатися, з огляду на союзницькі відносини Білорусі з Росією

14 грудня 2017, 7:32 Переглядів:   На думку експертів, недовіра Києва по відношенню до Мінська було, є і буде зберігатися, з огляду на союзницькі відносини Білорусі з Росією   Мінськ номінально намагається грати самостійну роль у регіональній політиці

Мінськ номінально намагається грати самостійну роль у регіональній політиці. Фото: С. Бойко.

Останній "шпигунський" скандал між Україною і Білоруссю змусив Київ серйозно задуматися над переглядом порядку денного двосторонніх відносин. Затримання українців на території Білорусі фактично на вимогу ФСБ РФ, голосування в ООН проти українських резолюцій на догоду Москві - все це не додає позитиву діалогу Києва і Мінська. Зрозуміло, що Олександр Лукашенко намагається всидіти одразу на трьох стільцях: заграючи з Заходом і Україною, представляючи себе в якості миротворця, намагаючись помирити Україну і Росію на Мінській переговорної майданчику; і, в той же час, з Росією, будучи з нею в економічних і безпекових союзах. Але чи контролює Лукашенко ситуацію у себе вдома?

Напевно, з працею, особливо в світлі останніх подій із затриманням українців в Білорусі. Деякі українські дипломати пропонують розглянути можливість перенесення переговорного майданчика по врегулюванню ситуації на Донбасі, з Мінська в іншу столицю в якості виховної для Білорусі заходи. Але чи принесе це результат, розбирався сайт "Сегодня".

Білорусі - гроші, Україні - безпека

Вже більше року відносини Києва і Мінська переживають турбулентність. Все почалося з голосування на Генасамблеї ООН резолюції про порушення прав людини в включеному Криму в середині жовтня минулого року. Спочатку Білорусь намагалася заблокувати резолюцію, а потім стала однією з 23 країн, які проголосували "проти". Після цього українська сторона відклала офіційний візит Олександра Лукашенка до Києва, який планувався на кінець 2016 року, на невизначений термін. Втім, такі реверанси в бік Кремля Мінськ робити не вперше: ще в 2014-му в ООН Білорусь проголосувала "проти" резолюції про територіальну цілісність і суверенітет України.

Але, незважаючи на негативний фон, 26 квітня цього року президенти таки зустрілися в Чорнобилі, разом вшанувавши пам'ять жертв трагедії на ЧАЕС, і провели закриті переговори. А вже в липні відбувся офіційний візит Олександра Лукашенка до Києва , Який проходив на тлі підготовки Мінська і Москви до спільних військових навчань "Захід-2017". Для нас було важливо почути, що ці військові навчання не несуть загрози Україні. Лукашенко ж, як тоді пояснювали сайту "Сегодня" деякі українські дипломати і експерти, які займалися підготовкою візиту, намагався налагодити торгово-економічні зв'язки з Україною.

"Білоруська економіка тісно зав'язана на російській, яка стагнує через санкції (про це також недавно заявили і експерти інституту" Центр розвитку "НДУ" Вища школа економіки - Авт.). У 2020 році в Білорусі відбудуться президентські і парламентські вибори і Лукашенко вже зараз потрібно піднімати падаючу білоруську економіку, щоб за нього проголосували (якщо не змінять Конституцію, і президента не будуть вибирати в парламенті, а такі чутки ходять - Авт.). Тому йому так важливо збільшувати товарообіг, в тому числі і з Україною, оскільки Москва сприймає Мінськ лише як майданчик для "голландських сирів", - пояснював "Сегодня" напередодні візиту Лукашенка до Києва один з українських дипломатів.

Дійсно, після зустрічі з Порошенком в Києві Лукашенко заявив, що на перший план вийшли питання економіки, і Білорусь і Україна будуть прагнути до товарообігу в $ 8 млрд. Рівне про це ж Лукашенко говорив і під час останньої зустрічі з Порошенком в ОАЕ спочатку листопада. "Наш товарообіг вже, незважаючи на різного роду проблеми і перешкоди, склав більше $ 3 млрд, напевно десь $ 3,5 млрд. Але у нас є дуже хороша можливість розширити співпрацю за рахунок взаємодії регіонів", - заявив Лукашенко в Еміратах.

Київ же хоче чути від Мінська чіткого визнання суверенітету і територіальної цілісності України. Адже ще в 2014-му Батька заявив, що "Україна повинна залишатися єдиною, неподільною і цілісної, але Крим де-факто сьогодні - частина Росії". Та й позиція Білорусі в ООН каже сама за себе. Під час офіційного візиту до Києва напередодні військових навчань "Захід-2017" Лукашенко запевнив Порошенко, що з території Білорусі агресії проти України ніколи не буде. Але вже в листопаді в Радбезі ООН при голосуванні за резолюцію про порушення прав людини в Криму, якій Росію визнали агресором, Білорусь знову проголосувала "проти".

Білорусь намагається всидіти одразу на трьох стільцях

Офіційний Мінськ "сповідує" політику багатовекторності. В очах Заходу і України Лукашенко намагається виглядати миротворцем, люб'язно надаючи Мінська в якості переговорного майданчика для врегулювання ситуації на Донбасі. А недавно глава білоруського МЗС Володимир Макей запропонував відправити білоруських миротворців на Донбас в разі формування місії.

"Виступаючи в ролі такого собі миротворця, офіційний Мінськ намагається відмежуватися в міжнародному сприйнятті від сателіта Росії і грати номінально самостійну роль у регіональній політиці. Інша справа, що не всі так вдається, як би білорусам хотілося. Тут і Росія іноді" допомагає "не сильно відриватися від реальності, а іноді і своєї недалекоглядності вистачає ", - сказав сайту" Сегодня "глава Ради зовнішньої політики" Українська призма "Геннадій Максак.

З Росією Білорусь сваритися не може з цілої низки причин. По-перше, за різними оцінками, білоруська економіка залежить від російської майже на 60%. По-друге, Мінськ залежить від Москви, будучи членом російських об'єднань - Союзної держави, ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) і Євразійського економічного союзу.

Чітко залежність Білорусі від Росії проявилася в світлі останніх скандалів з викраденням українців і взаємною висилкою дипломатів. Все почалося ще влітку, відразу після офіційного візиту Лукашенка до Києва: у серпні на території Білорусі пропав громадянин України Павло Гриб. Як з'ясувалося пізніше, в Білорусь він поїхав на побачення з росіянкою, а через тиждень його знайшли в Краснодарському СІЗО. ФСБ РФ звинувачує Гриба в тероризмі, під арештом він пробуде до 4 січня. Потім в середині листопада в Білорусі за підозрою в шпигунстві затримали кореспондента "Українського радіо" Павла Шаройко. У Міноборони України офіційно спростували звинувачення білоруської сторони. Пізніше, за словами посла України в Білорусі Ігоря Кизима, затримали керівника українського підприємства ПАТ "Завод обважнювачів" Олександра Скибу.

Все це вилилося в так званий "шпигунський" скандал, коли КДБ Білорусі оголосив радника посольства України Ігоря Скворцова персоною нон-грата, а Україна пішла на дзеркальні заходи, оголосивши персоною нон-грата і виславши з країни співробітника посольства Білорусі . Глава українського МЗС Павло Клімкін назвав тотальної дурістю істерію Білорусі щодо України. "З Білоруссю була спочатку грибна істерія, потім ягідна, потім шпигунська, потім, якась економічна. Комусь вигідно побудувати таку логіку щодо України, яка працює в Білорусі, що за визначенням тотальна дурість", - заявив Клімкін, порадивши при аналізі цієї ситуації також брати до уваги проведення російських військових навчань "Захід-2017".

Напевно Клімкін має на увазі можливість того, що після спільних з Росією військових навчань у вересні в Білорусі могли залишитися співробітники російських спецслужб, які активно "працюють" там проти українських інтересів, українських журналістів і дипломатів. Більш того, за словами експертів, все це ще раз наочно доводить залежність Олександра Лукашенка від настроїв в Кремлі.

За словами першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, очевидно, що Україна усвідомлювала, що Білорусь як би не намагалася гратися в нейтралітет, час від часу буде схилятися більше в бік Москви. "Ми це бачили на прикладі голосувань в ООН, коли Білорусь не утримується, а підтримує російську позицію. Ми це бачили на прикладі того, як вільно почуваються російські спецслужби, проводячи спецоперації щодо громадян України на території Білорусі. Ми це бачили навіть по" чорного "списків ФСБ РФ, які фактично діють і на території Білорусі, враховуючи, що і РФ, і Білорусь входять в одне безпекове простір (ОДКБ - Авт.). свого часу Ірина Геращенко стала жертвою цих списків (в квітні 2016- го прямуючи на зас дание Тристоронньої контактної групи в Мінськ, віце-спікера ВР не пустили в Білорусь - Авт.) ", - сказав сайту" Сегодня "Сергій Солодкий.

Українсько-білоруські відносини в контексті останніх непорозумінь, на думку Геннадія Максака, повинні все ж будуватися з урахуванням особливого становища Білорусі та її фактичної залежності від Росії. "Мінськ дає нам левову частку нафтопродуктів, перш за все. Це стратегічно важлива позиція. Політичні контакти повинні йти в руслі діючих багатосторонніх і двосторонніх ініціатив, без зайвих надій на розуміння наших безпекових інтересів", - вважає експерт.

Чи можуть Мінськ змінити на інший майданчик

Після останнього "шпигунського" скандалу один з українських дипломатів у розмові з сайтом "Сегодня" емоційно сказав, що, можливо, прийшов час задуматися над зміною Мінської переговорної майданчики, якої Білорусь так пишається. "Подивіться, Мінська майданчик вже рік як заблокована. Там нічого не вирішується. Зрозуміло, що з вини Росії. Але останній" шпигунський "скандал не можна залишати просто так ...", - вважає дипломат.

З ним погоджується і політичний експерт, доцент НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського" Євген Магда. За його словами, Лукашенко намагався капіталізувати факт перетворення Мінська на майданчик для переговорів, тому білоруські дипломати просували тезу про "східноєвропейської Швейцарії". "Однак останні дії білоруських спецслужб дозволяють говорити про повну підконтрольність Білорусі Кремлю. Україна стоїть піднімати питання про зміну майданчика для переговорів, тим більше, що особливої ефективності зустрічі Тристоронньої контактної групи не приносять. Але, безумовно, дочекавшись для початку ефективного обміну полоненими і запевняючи Олександра Лукашенко в непорушності українсько-білоруської дружби ", - сказав сайту" Сегодня "Євген Магда.

Перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий нагадує, що Мінськ був вимушеним майданчиком і для Росії, і для України, і Київ не від великого щастя погодився на білоруську столицю. "Якщо, наприклад, Росія запропонує майданчик Казахстану, України це влаштує? Очевидно, що ні. Якщо це буде Белград, де проводяться переговори між Сурковим і Волкером? Я не знаю, чи влаштує це Україну, з огляду на недавній дипломатичний скандал (між Києвом і Белградом - Авт.)? Тому перш ніж змінювати, потрібно знати, на що міняти, куди Росія буде готова прийти, а що ще більш важливо - куди російські представники зможуть приїхати, враховуючи санкції ", - підкреслює Сергій Солодкий.

До речі, як уже писав сайт "Сегодня", українська сторона порушила питання про зміну помічника президента РФ Владислава Суркова як парламентера від російської сторони. На думку українських дипломатів, Сурков вже не має колишнього впливу в Кремлі, як і прямого доступу до Володимира Путіна. Та й судячи по сигналах з Москви, цілком очевидно, що після президентських виборів в Росії місце помічника Путіна займе хтось інший. Але тут цікаво інше: вже двічі спецпредставник Держдепу Курт Волкер і помічник президента РФ Владислав Сурков зустрічалися в Белграді, хоча Лукашенко люб'язно пропонував мінську майданчик і навіть ображався, що дипломати проігнорували запрошення. У такій ситуації в зміні Мінської майданчика може бути зацікавлена ​​і Москва, якщо Мінськ, раптом буде сильно симпатизувати Заходу.

Правда, за словами голови Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадія Максака, зустрічі Волкера і Суркова не прив'язані до Мінська як до такого. Головне проводити зустрічі там, куди Суркова фізично впустять, так як він знаходиться в списку санкцій. Тому тут країни пострадянського простору і частина Балкан можуть стати в нагоді. Що стосується Мінської переговорної майданчики, експерт підкреслює, що блокувати її з українського боку було б помилковим.

"По-перше, будь-який майданчик не діятиме, якщо не буде згоди Росії, ну і, відповідно, лідерів бойовиків, які беруть участь в роботі Тристоронньої контактної групи. Україна може висловлювати багато побажань, але поля для маневру без домовленостей з Росією мало. Ну і треба розуміти, що заблокована майданчик не з вини Білорусі, а чисто через позицію Кремля. Росія ж зацікавлена в збереженні мінської майданчики, де може гарантувати безпеку своїм поплічникам з "ЛНР" / "ДНР", а також контролювати місце проведення і по звістку дня. Тому, враховуючи баланс інтересів, можна прогнозувати, що, швидше за все, збережеться поточний підхід ", - вважає Геннадій Максак.

Зрозуміло, що поки на зміну Мінської переговорного майданчика ні Україна, ні Росія не підуть. Але це не означає, що Київ буде закривати очі на політичні реверанси Мінська в бік Москви на шкоду інтересам Києва. Недовіра в наших відносинах, за словами Сергія Солодкого, було, є і буде залишатися - це неминуче. "Поки Білорусь буде пов'язана союзницькими зобов'язаннями перед Росією, з якою ми перебуваємо в стані війни, до тих пір у нас буде недовіра до Мінська, що б не робив Лукашенко і в чому б нас не запевняв. Наприклад, у 2008 році кораблі ЧФ РФ на території України брали участь в операції проти Грузії. І які б у нас тоді не були союзницькі декларації перед Грузією, про що б президент Ющенко тоді не говорив, Україна нічого не могла зробити ", - підсумував перший заступник директора Центру" Нова Європа "Сергій Солодкий.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Україна-Білорусь: чи можливо потепління у відносинах після" холодної "осені". інші Останні новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Зеленюк Христина

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Але чи контролює Лукашенко ситуацію у себе вдома?
Якщо, наприклад, Росія запропонує майданчик Казахстану, України це влаштує?
Якщо це буде Белград, де проводяться переговори між Сурковим і Волкером?
Я не знаю, чи влаштує це Україну, з огляду на недавній дипломатичний скандал (між Києвом і Белградом - Авт.)?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация