- Про антисемітизм - відверто, чесно, професійно В ході панельної дискусії Серія публічних лекцій,...
- Сприйняття пов'язаних із Західною Україною письменників-євреїв еволюціонувало від практично повного...
Про антисемітизм - відверто, чесно, професійно
В ході панельної дискусії
Серія публічних лекцій, присвячених сучасному антисемітизму, пройшла в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Як правило, ця гостра тема викликає більше запитань, ніж відповідей, і Україна в цьому сенсі не виняток.
Поряд з НаУКМА та Українською асоціацією юдаїки організатором циклу виступив американський Інститут дослідження світового антисемітизму і політики (ISGAP).
Протягом десятиліть аналіз антисемітизму як явища українського суспільного життя перебував поза сферою інтересів академічних кіл. Як правило, ця тема піднімалася на сторінках єврейських ЗМІ або в брошурах окремих громадських діячів, рідше - в статтях істориків і політологів. Останніх, втім, можна перерахувати по пальцях, а їх огляди (виконані на цілком гідному рівні) доступні майже виключно фахівцям. Розрив в розробці цієї проблематики українськими та західними вченими дуже великий, а рівень публічності її освітлення - просто непорівнянний.
Ярослав Грицак
Зрозуміло, є в цьому вина і вітчизняного споживача інтелектуального продукту. Запиту на якісний аналіз феномена сучасного антисемітизму українським читачем non-fiction майже немає. Але це, думаємо, не той випадок, коли пропозиція повинна орієнтуватися виключно на попит. Популяризація результатів досліджень антисемітизму та інших різновидів ксенофобії може актуалізувати цю тему для людей з широкими гуманітарними інтересами. Двадцять з гаком років тому єврейська тематика була чимось екзотичним навіть для професійних українських істориків. Ситуація змінилася саме завдяки етапним публікацій, що вплинув на формування інтересів дослідників і читачів. Вивчення феномена сучасного антисемітизму може повторити цей досвід.
Запиту на якісний аналіз феномена сучасного антисемітизму українським читачем non - fiction майже немає
Перша зустріч була задумана як найбільш масштабна - спікери розглянули сучасний антисемітизм в Україні та світі під різними кутами. Вечір пройшов у вигляді панельної дискусії за участю директора Інституту досліджень світового антисемітизму і політики Чарльза Смолл, головного вченого міністерства абсорбції Ізраїлю Зєев Ханіна та директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ігоря Щупака. Учасники та гості обговорили феномен антисемітських стереотипів в сучасному світі, в тому числі в Україні, торкнувшись відмінностей між видами антисемітизму і перспектив боротьби з цим явищем.
Озвучені на обговоренні питання стали основою плану серії лекцій з короткою дискусією після кожної з них.
Цикл стартував зустріччю з журналістом і істориком Вахтангом Кіпіані, розповів про антисемітизм в українських і російських ЗМІ з кінця 1980-х років (тобто епохи товариства «Пам'ять») до наших днів. Кіпіані - один з кращих фахівців з історії неформальних медіа на пострадянському просторі і володар величезної колекції друкованих ЗМІ, що включає видання різних маргінальних організацій. Він познайомив слухачів з історією видань, в яких антисемітські публікації займали центральне місце, торкнувшись і діяльності засновників цих ЗМІ. Крім того, Кіпіані докладно описав частково забутий молоддю (значну частину аудиторії складали студенти) казус МАУП - головного організатора масштабної антисемітської кампанії, пік якої припав на 2002-2006 рр.
Про практичні аспекти моніторингу антисемітизму говорив добре знайомий читачам «Хадашот» ізраїльський політолог В'ячеслав Лихачов. Темою його лекції став антисемітизм в пропаганді праворадикальних організацій, які намагаються заробити політичні дивіденди на україно-російському збройному конфлікті.
Віталій Портников
Більш теоретичний характер носили лекції журналіста Віталія Портникова і філософа і культуролога Тараса Возняка. Портников підняв питання про причини антисемітизму в Україні після радикального зменшення чисельності її єврейської громади на тлі аналогічного феномена в інших країнах. Возняк торкнувся філософських витоків антисемітизму, після чого перейшов до його проявів в Західній Україні і багаторічної діяльності журналу «Ї» з подолання цього явища. Тут знайшлося місце і для історій про появу на літературній карті України Дрогобича з Бруно Шульцем і Бучача з Шмуелем Агнон, і питання відновлення занедбаних пам'ятників єврейської історії та культури - свого часу Возняк вклав чимало зусиль у реалізацію цих задумів. Культуролог розповів, як сприйняття пов'язаних із Західною Україною письменників-євреїв еволюціонувало від практично повного відчуження до активної експлуатації їх імен для підвищення туристичної привабливості цих місць. При цьому мова йшла не про просте використанні імені письменників як свого роду брендів, а про включення їх образів в міський ландшафт, перехід колишніх чужих в категорію своїх.
Сприйняття пов'язаних із Західною Україною письменників-євреїв еволюціонувало від практично повного відчуження до активної експлуатації їх імен
Продовжила серію семінарів лекція професора Українського католицького університету Ярослава Грицака про антисемітизм в контексті політики пам'яті в сучасній Україні. Він торкнувся декількох складних питань конструювання колективної пам'яті, зокрема, проблеми формування образів окремих діячів, яких часто представляють як антисемітів. В першу чергу Грицак говорив про Івана Франка, в творах якого при бажанні можна знайти як однозначно філосемітський, так і відверто антисемітські мотиви, проте слухачі могли провести паралелі з іншими українськими політичними діячами та літераторами минулого.
Завершальним акордом в обговоренні теми сучасного антисемітизму в рамках цього проекту стала лекція співпрезидента Ваада України Йосипа Зісельса про антисемітизм в контексті становлення єврейської ідентичності. Він розповів про реакцію євреїв на антисемітські стереотипи і трансформації єврейського самосвідомості в залежності від ставлення до євреїв в суспільстві.
Протягом декількох місяців офіс програм з юдаїки НаУКМА регулярно ставав дискусійним майданчиком для обговорення проблеми антисемітизму в Україні та світі. Здається, що діяльність подібних форумів, де озвучуються різні точки зору на феномен тих чи інших різновидів ксенофобії, частково сприяє зниженню напруженості в українському суспільстві. Формат публічних лекцій науковців, журналістів і громадських діячів - один з найбільш ефективних способів донесення до широкої аудиторії результатів дослідницької роботи. Обнадіює, що, незважаючи на гостроту порушених питань, на жодному із заходів циклу не було спроб їх зриву радикалами. З відеозаписами заходів цього циклу можна ознайомитися на сторінці: www.isgap.org/media.
Сподіваємося, що в найближчому майбутньому з ініціативою щодо висвітлення проблеми антисемітизму і (обов'язково!) Інших форм ксенофобії в українському суспільстві в форматі публічних дискусій та лекцій виступлять і інші дослідницькі центри.
Сергій Гирик
Фото надані Українською асоціацією юдаїки
