Фото з відкритих джерел
30 травня міністр оборони Степан Полторак підписав наказ, який визначає порядок призову на строкову військову службу офіцерів запасу, які закінчили військові кафедри вищих навчальних закладів України та отримали первинні офіцерські звання. Як зазначив начальник Головного управління персоналу - заступник начальника Генерального штабу генерал-лейтенант Артур Артеменко, призиватися будуть громадяни у віці до 43 років, строком на 18 місяців. Це означає, що найближчим часом зазначена категорія прибуде в війська для проходження служби. Правильність такого рішення спробуємо розібрати
За даними Міністерства оборони з початку року контракт з українським військом уклали понад 13 тисяч військовослужбовців. Крім того, у військовому відомстві нагадали, що в минулому році контракт з ВСУ підписали майже 70 тис. Військовослужбовців, з них 7,5 тисячі - офіцери.
Однак, незважаючи на обнадійливі повідомлення про успішне комплектуванні, в армії продовжує існувати кадрова проблема. "Якщо додати минулий і нинішній рік, то ми отримаємо орієнтовно цифру в 83 тис. Контрактників, і зараз ми вийшли на ту чисельність особового складу, яка пішла після мобілізації", - зазначив в ефірі радіостанції "Голос Столиці" військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов. При цьому він підкреслив, що "законодавче збільшення чисельності ЗСУ до 250 тис. Створило кадровий голод в плані молодшого офіцерського складу, а деякі частини все ще укомплектовані на 60-70% від потреби".
Новини по темі
Новини по темі
Разом з тим, необхідно вказати, що подібне рішення міністра оборони викликано невдалою кадровою політикою в "особливий період", який згідно рішення і. о. президента України Олександра Турчинова від 17 березня 2014 року було введено на території України. У кадровому питанні це означало, що терміни дії контрактів військовослужбовців були продовжені більш встановленого терміну, тобто якщо контракт закінчувався в 2014, 2015 року, 2016 роках, військовослужбовця не звільняли, він повинен був служити далі без його особистої згоди. Ситуацію вирішив закон № 5337 "Про внесення змін до деяких законодавчих актах України щодо вдосконалення порядку проходження військової служби", але він відкрив "ящик Пандори", на який не звертали уваги протягом чотирьох років. Так, він дозволив довгоочікуване звільнення в 2017 році, але відсоток тих, які отримали це право, настільки значний (близько 70 тис. Осіб за даними МО), особливо серед осіб офіцерського складу, що на вільні посади нікого призначати. Звідси і виходить ініціатива Генерального штабу про початок призову на військову службу офіцерів запасу.
У свою чергу, новоприбулі контрактники (особи рядового та сержантського складу), значна кількість яких, повідомляли в МО, заповнили вакантні посади переважно в небойових частинах (забезпечення, авіації). Головну роль зіграв людський фактор, а саме бажання влаштуватися ближче до дому, а не постійно перебувати на першій лінії в зоні АТО. Але і тут Генеральний штаб знайшов вихід. Для "боротьби" з "любителями рідної домівки" командування, за вказівкою, відправляє військовослужбовців у відрядження в бойові частини терміном на один рік.
Новини по темі
Новини по темі
Також необхідно говорити не тільки про кількість, а й про якість контрактників. В даному контексті нам завісу відкриває міністр оборони Степан Полторак. Так, своїм наказом №233 від 30 квітня "Про заходи щодо запобігання пияцтва в Збройних силах України" міністр оборони зобов'язала командирів військових підрозділі створити в колективі атмосферу нетерпимості до пияцтва і вважати профілактику пияцтва одним з основних напрямків роботи з профілактики правопорушень. Крім того, військові колективи зобов'язані розглядати кожен випадок порушення військової дисципліни або громадського порядку п'яним військовим на загальних зборах, а також залучати родичів військового до заходів морально-психологічного забезпечення. Судячи з цього, бажаючих піти на контрактну службу зі схильністю до вживання спиртних напоїв було досить. А військові комісаріати для успішного виконання поставлених планів не відмовили їм у цьому. Ось і маємо, для прикладу, 40 річного контрактника-алкоголіка (у військах їх називають "аватарами"), яким потрібно керувати, а при необхідності викликати родичів до "аватару" в окоп.
Таким чином невдала кадрова політика після 2014 року привела до утворення кадрової порожнечі, а відбір на контрактну службу не повинен обмежуватися лише виконанням поставленого плану перед військовими комісаріатами.
Поряд з тим, необхідно звернути увагу і на ставлення населення країни до військової служби. Зокрема, серед молоді поширюється небажання влаштовуватися на офіційну роботу, оскільки особисті дані направляються до військового комісаріату. При цьому, подібна логіка чомусь схвалюється позитивно пересічним громадянином. Невже така позиція щодо захисту Батьківщини набирає масового характеру?
Виявляється, що народні обранці також не заперечують проти подібного мислення і навіть більше, докладають максимум зусиль, щоб такі "свідомі" громадяни відчували себе в спокої. Мова йде про прийняті зміни до закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (від 18.05.2017) в частині обов'язків органів виконавчої влади, керівництва підприємств і організацій, а також співробітників Національної поліції. В результаті зі статті 38 було виключено майже всі положення, що стосуються порядку повідомлення призовників та військовозобов'язаних органами виконавчої влади та керівництвом підприємств і організацій, де вони працюють. У тому числі з цієї статті був виключений пункт 3, що стосується обов'язків Національної поліції, який зобов'язував її за зверненням військових комісаріатів або органів місцевого самоврядування проводити розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від призову. Отже вираз "Хочеш миру - готуйся до війни", особливо в українських реаліях, нічому не вчить.
Новини по темі
Новини по темі
Підсумовуючи наявні факти, можна ствердно відповісти, що рішення міністра оборони є правильним, але не ідеальним. Збільшення чисельності армії має бути поступовим і продуманим. Подібне "затикання дірок" відбивається на морально-психологічному стані військовослужбовців. І як результат, буде і далі сприяти відтоку кваліфікованих кадрів. При цьому ресурсна база, не без участі влади, тане на очах і може привести до загострення бойових дій з боку Російської Федерації. В такому випадку Україна ризикує потрапити в ситуацію, коли її не буде кому захищати. Більшість громадян відповість, що "вони там вже були", у кого було бажання вже пішли на контракт, але мають бажання звільнитися. Решта працюють неофіційно або просто відмовляться і будуть спокійно сидіти вдома, оскільки подібна позиція народних депутатів в правових відносинах з громадянами тільки збільшує відсоток бажаючих "закосити". І не треба гріти себе думкою про те, що в разі загострення підемо в партизани. Без стартової військової підготовки подібне збройне формування після першого масованого обстрілу розбіжиться хто куди.
Тарас Волинець
Редакція може не поділяти думку автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", щоб ознайомитись з публікацій і пишіть на blog @ 112.ua .
Невже така позиція щодо захисту Батьківщини набирає масового характеру?
