Розкриваючи цю книгу, я не міг не зловити себе на думці: а що нового там побачу?
Не так давно вже видані "Історія українського війська" (2017) і "Поле битви - Україна. Від" володарів степу "до" кіборгів ". Воєнна історія України від давнини до сьогодення" (2015). До того ж про події 1917-1921 рр. розповідає і восьмий том популярної історії України з серії "Історія без цензури" - "На бой за волю" (2016), який також вийшов в творчо-видавничому партнерство громадського проекту "Likбез. Історичний фронт" та "Клубу сімейного дозвілля".
Зізнаюся, що нова книга приємно здивувала. Звичайно, "Військо Української революції" Е.Пінака і Н.Чмира не є легким чтивом. Однак книга буде дуже корисна тим, хто хоче більше дізнатися про воєнну історію цього періоду. У ній наведено найважливіші факти, які стосуються українських армій 1917-1921 рр. і умов, в яких їм доводилося захищати незалежність України. Особливістю книги є велика кількість додатків, зокрема збірник історичних документів. Це вже не перша спільна робота Е.Пінака і Н.Чмира. Слід згадати їх книгу "Галицька Армія, 1918-1920", видану в 2008 р, яку вони написали разом з С.Музичуком.
У книзі "Військо Української революції" автори зосередили увагу переважно на організації і уніформі українських армій періоду Національної революції 1917-1921 рр. Не можна сказати, що згадані питання ще не висвітлювалися в сучасній українській історичній літературі. Однак Е.Пінак і Н.Чмир змогли викласти їх, з одного боку, стисло, а з іншого - максимально точно і достовірно. Так що книга стане справжньою знахідкою для тих, хто тільки починає знайомитися з цими, досить розлогими, темами. Текст книги, скоріше, науковий, ніж популярний, але авторам вдалося уникнути наукоподібної зауми, якої деякі автори іноді намагаються приховати слабке знання предмета. Зацікавленому читачеві слід звернути увагу на використані джерела.
Структурно книга складається з вступу, шести розділів, висновків і 14 (!) Додатків. Перший розділ присвячений українізованим частинам і збройним силам Української Народної Республіки доби Центральної Ради. У другому розділі розповідається про збройні сили Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським. Третій розділ подає відомості про повстанських військах Директорії і збройних силах УНР, відновленої в результаті повалення гетьманської влади.
У листопаді 1918 р утворилася Західно-Українську Народну Республіку. Про її армії можна дізнатися з четвертого розділу. Надалі збройні сили УНР і ЗУНР об'єдналися для спільної боротьби, апогеєм якої стали походи на Київ і Одесу влітку 1919 р Інформація про ці події міститься в п'ятому розділі. Нарешті, шостий розділ розповідає про армію УНР на завершальному етапі боротьби за незалежність в 1920 р У висновках наводяться основні причини, які, на думку авторів, призвели до поразки національно-визвольних змагань. Правда, цю частину книги слід було зробити більш об'ємною і менш схематичною.
Під питанням і доцільність використання в тексті військової термінології часів Української революції. Місцями вона істотно відрізняється від сучасної. Наприклад, офіцерів тоді називали старшинами, а батальйони - куренями. Потрібно віддати належне авторам, вони потурбувалися про читача і забезпечили книгу невеликим термінологічним словником. Ось тільки періодично заглядати в нього не дуже зручно. З іншого боку, вживання тодішньою термінологією значно полегшує розуміння історичних документів, наведених у додатках.
А документів в книзі багато. Додатки складають майже половину її обсягу. Основний масив документів взято з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Документи дуже різні. Серед них є і великі накази про форму одягу, де вона розписується в дрібних деталях, і накази про різні незначних, з історичної точки зору, події, які, однак, передають атмосферу, в якій довелося воювати українським арміям.
Власне, серед документів майже немає якихось сенсаційних знахідок, - переважно всі вони вже відомі історикам. Але між словами "відомі історикам" і "відомі широким масам" є істотна різниця. Далеко не у кожного пересічного громадянина є час і можливість відвідати архіви. І саме тут на допомогу прийде книга Е.Пінака і Н.Чмира, в якій ці документи може прочитати кожен, хто хоче перевірити дослідників "на достовірність". Потрібно особливо відзначити, що авторський текст і документи не просто зібрані під однією обкладинкою, а складені і підібрані так, щоб вони органічно доповнювали один одного.
Слід також підкреслити, що в книзі міститься ще й різна довідкова інформація, яка знадобиться дослідникам. У додатках наводяться дані про вищу командуванні українських армій (військових міністрів, начальників Генштабів, командувачів діючих армій), чисельності бойових частин, тактико-технічні характеристики основних зразків озброєння, картах-схемах бойових дій і т.п. Особисто мені в нагоді порівняльні таблиці військових звань збройних сил УНР, Української Держави та ЗУНР з військовими званнями збройних сил Російської та Австро-Угорської імперій. Наприклад, я можу тепер легко сказати, яке звання вище - підпоручик Російської армії або значковий війська Української Держави.
У підсумку, можна стверджувати, що "Військо Української революції" стане вагомим внеском в дослідження історії українських збройних сил 1917-1921 рр. Для людини, яка тільки починає вивчати цей період, книга стане першою сходинкою в подальших дослідженнях. А професійний історик отримає зручний довідник, який позбавить його від необхідності шукати інформацію і документи про організацію і формі одягу українських армій в різних книгах і архівах.
Є.Пінак, М.Чмір. Військо Української революції 1917-1921 років.
Харків: Клуб сімейного дозвілля 2017.
