відомі вирази - Найцікавіше в блогах

1. тихою сапою
2. Козел відпущення
3. собаку з'їв
4. На пташиних правах
5. Грошей кури не клюють
6. заморити черв'ячка
7. Комар носа не підточить
8. страждати херней
9. Останнє китайське попередження
10. прогавити
11. добрий друг
12. Жінка з родзинкою
13. Метати бісер перед свинями
14. Филькина грамота
15. Місця позбавлення волі
16. Не в своїй тарілці
17. неляканий ідіот
18. точити ляси
19. В ногах правди немає
20. Корова і коровай
21. Рукавиці, рукавички, рукавиці

Спробуємо розібратися, звідки взялися в російській мові такі дивні слова і звороти.

тихою сапою

Слово sape в перекладі з французької означає "мотика". У ХVI-XIX століттях цим терміном позначали спосіб риття траншеї або тунелю для наближення до ворожих укріплень. Зараз вираз "тихою сапою" означає "тихенько, непомітно кудись проникнути". Спочатку ж це значило "таємно зробити підкоп, викопати потайний тунель".

Найчастіше метою риття таких траншей було закласти вибухівку під зміцнення, так що слово "сапер" теж з цих часів.

• 

  "Козел відпущення". Картина Вільяма Хольман Ханта, 1854 рік.

  Козел відпущення

  Звичай шукати винуватого у всіх невдачах придумали стародавні євреї. Відповідно до одного з описаних в Біблії обрядів, за допомогою козла громада час від часу позбавлялася від своїх гріхів. Вважалося, що коли священнослужитель покладав на рогатої мученика руки, все людські провини переходили на тварину. Після обряду козла виганяли в пустелю.

собаку з'їв

Словосполучення, культивує жорстоке поводження з тваринами з метою стати професіоналом, - це усічений варіант приказки "собаку з'їв, а хвостом подавився". Хто має кулінарні розбіжності з корейцями, російський народ вважав, що м'ясо собак несмачно, а з'їсти цілком тварина а то й неможливо, то надзвичайно важко. А той, кому вдається зробити що-небудь важке, вважається майстром своєї справи. Звідси сучасне значення фразеологізму.

На пташиних правах

Автор вираження про неміцному становищі кого-небудь з великою часткою ймовірності надихався видом пташиних гнізд. Якщо вони свити під дахом заміського будинку або невисоко на дереві, то досить просто їх зруйнувати або розорити.

Автор вираження про неміцному становищі кого-небудь з великою часткою ймовірності надихався видом пташиних гнізд.

Грошей кури не клюють

Оборот має два джерела. З одного боку, він пов'язаний зі святочними ворожіннями. В хаті чи в курнику було прийнято класти золоте, срібне, мідне кільця і ​​інші предмети. По тому, що з розкладеного клювали кури, визначали багатство нареченого. З іншого боку, фразеологізм відображає звички домашньої птиці: кури не клюють зерно тільки тоді, коли його багато і вони вже наситилися.

заморити черв'ячка

Черв'як в легкий перекус "заповз" з французького фразеологізму tuer le ver. Він широко використовується в переносному значенні ( "випити спиртного натщесерце"), але буквально перекладається як "вбити хробака".

Комар носа не підточить

Словосполучення, що означає акуратну і точну роботу, спочатку відносилося до столярних і ювелірним виробам. Висококваліфіковані ремісники дуже пишалися своїми гладко відполірованими і відшліфованими творіннями. Вони стверджували, що на них немає навіть крихітних шорсткостей, про які комар міг би зачепити свого носа.

страждати херней

А ось і обіцяна нецензурщина. Інформація про те, наскільки недавно слово "хер" придбало нецензурну забарвлення, безумовно, налаштовує на філософські роздуми про умовність заборон.

У Достоєвського в "Братах Карамазових" читаємо: "- А грузді? - запитав раптом Ферапонт, вимовляючи букву" г "прідихательних, майже як хер". Звичайно, нічого поганого класик на увазі не мав - півтора століття тому так називалася в церковнослов'янською алфавіті придихові буква "х", тільки і всього.

Після реформи 1918 року назва літери зникла з букварів, але саме слово залишилося в розмовній мові. Поскільки об'єкта не було, а слово було, йому швидко знайшлося застосування - їм стали замінювати відоме слово з трьох букв. Так з таким успіхом, що через пару десятків років нецензурне значення остаточно закріпилася за нешкідливим слівцем.

Саме іронічне, що походження назви опальної букви спочатку було цілком божественним - від слова "херувим".

Заодно непристойно стала звучати і слово "херня", яке навіть не є похідним від хера. Це всього лише назва звичайної грижі, що відбувається латинського терміна hernia. Такий діагноз в XIX столітті часто ставили багатим міщанським дітям, бажаючим "відкосити" від військової служби - селянам на "херню" грошей зазвичай не вистачало. Так що херней тоді страждало пів-Росії. Не те що зараз.

Останнє китайське попередження

Народжені в 60-і роки минулого століття пам'ятають, як виникло це вираз. А от наступні покоління вже були позбавлені задоволення Відстежуючи протистояння США і Китаю на рубежі 50-60-х років XX століття. Коли в 1958 році Китай, обурений тим, що авіація і флот США підтримують Тайвань, опублікував свою гнівну ноту, названу "Останнє попередження", світ здригнувся від жаху і затамував подих в очікуванні третьої світової війни.

Коли через сім років Китай видавав вже чотирьохсоту ноту під тією ж самою назвою, світ трясся вже не від жаху, а від сміху. На щастя, далі грізних слів Китай не пішов, Тайвань зберіг незалежність, яку Пекін не визнає досі. Ті хто знають про походження виразу, вживають його правильно: насправді мова йде не про останньому попередженні, а про порожні погрози, за якими не послідує дій.

прогавити

Це слово, так само як і вираз "Ей, капелюх!", Не має ніякого відношення до головних уборів. У жаргонную мова воно потрапило з їдишу та є сплюндровану формою німецького дієслова "schlafen" - "спати". "Шляпа", відповідно, означає "соня, роззява". Поки ви тут капелюхи, ваш чемодан драп.

добрий друг

Тут все очевидно: добрий друг - той, з яким можна спільно "залити за кадик", тобто душевно випити.

Жінка з родзинкою

А цей образ подарував нам особисто Лев Миколайович Толстой. Саме він ввів вперше в оборот вираз "жінка з родзинкою".

У його драмі "Живий труп" один герой каже іншому: "Моя дружина ідеальна жінка була ... Але що тобі сказати? Чи не було родзинки, - знаєш, в квасі родзинка? - не було гри в нашому житті".

Метати бісер перед свинями

Це слова з Нагірної проповіді Ісуса Христа: "Не давайте святого псам, і не кидайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, щоб не розшматували й вас". "Біблія Мф. 7: 6" / переклад синодальний, 1816-1862 р

З перлами фраза звучить дещо логічніше, а ідеальне в своїй безглуздості вираз про бісер пояснюється просто - так раніше на Русі називався жемчуг.Так що слово "бісер" закріпилося в вираженні і потрапило в розмовну мову з церковно-слов'янської тексту Біблії.

Филькина грамота

На відміну від Тришки з каптаном або Кузьки з його загадкової матір'ю, Філька - особистість цілком історична. Це глава Російської православної церкви, митрополит Московський Філіп Другий. Був він людиною недалекоглядним і, видно, забув, що головним обов'язком московського первосвященика є старанне віддання кесарю кесарева. Задумав, уявіть, детально описувати криваві злодіяння режиму тодішнього правителя, Івана Грозного - писати правдиві розповіді про те, скількох людей цар закатував, замучив, попалив і потруїв. Цар обізвав мітрополітово писання "фількіна грамотою", пояснив, що все це неправда і заточив Фильку в далекий монастир, де митрополита швиденько прикінчили підіслані вбивці.

Місця позбавлення волі

В "Уложенні про покарання" 1845 року місця заслань були розділені на "віддалені" і "не настільки віддалені". Під "віддаленими" малися на увазі сибірські губернії і в подальшому Сахалін, під "не настільки віддаленими" - Карелія, Вологодська, Архангельська області та деякі інші місця, розташовані всього в декількох днях шляху від Петербурга. Цей оборот міцно увійшов в мову письменників другої половини XIX століття для позначення посилання.

Не в своїй тарілці

Вираз походить від французької фрази n'être pas dans son assiette. Французьке слово assiette означає не тільки "тарілка", але і "положення; стан; настрій".

Відома байка свідчить, що на початку XIX століття горе-перекладач, переклав фразу "приятель, ти не в дусі" з якоїсь французької п'єски як "ти не в своїй тарілці".

Олександр Сергійович Грибоєдов не міг пройти повз такого блискучого ляпу і вклав безграмотну фразу в уста Фамусова: "шановний, ти не в своїй тарілці. З дороги потрібен сон". З легкої руки поета божевільна фраза прижилася в російській мові.

неляканий ідіот

Авторство виразу приписують Іллі Ільфу. В "записниках", які письменник вів з 1925 року, є фраза: "Край неляканих ідіотів. Саме час відлякування". Вираз пародіював назву популярної тоді книги Пришвіна "В краю неляканих птахів".

У 80-ті роки минулого століття у фрази з'явилося продовження: "Країна неляканих ідіотів і вічнозелених помідорів". Авторство другої частини належить Михайлу Жванецькому - "вічнозелені помідори" вперше з'явилися в його мініатюрі "Ви не ховали в серпні в Одесі?"

точити ляси

Ляси (баляси) - це точені фігурні стовпчики поручнів біля хати. Спочатку "точити баляси" означало вести витончену, химерну, вітіювату (як баляси) бесіду. Однак умільців вести таку розмову було трохи і з часом вираз стало позначати порожню балаканину.

В ногах правди немає

"Сідай, адже в ногах правди немає", - так здавна кажуть в російській народі.

Існують різні версії походження цього виразу. Знавець народної мови і тлумач російських крилатих виразів, С. Максимов пов'язує словосполучення правда в ногах із середньовічним судовим російським звичаєм, який називався правёж. Правёж - навіть не суд, а скоріше розправа з боржником, при якій того били по босим ступень і п'ят або ж змушували стояти на снігу без чобіт і личаків. У той час і з'явилися такі приказки, як шукати правду в ногах; душа згрішила, а ноги винні; дай строк, що не збий з ніг і деякі інші.

Згодом правёж пішов в минуле, але пам'ять про нього залишилася в народній мові, в її живому вживанні, а вираз в ногах правди немає навіть стало жартівливим. Дійсно, за старих часів людина, яка прийшла в будинок і стояв, переминаючись з ноги на ногу, не знав, з чого почати, нагадував боржника на правеже. Ось тоді і приходила на виручку жартівлива приказка, яка запрошувала гостя сісти і почати неквапливу бесіду: сідай, в ногах правди немає, тобто "нічого церемонитися, сядемо рядком та поговоримо ладком". Багато звичні для нас вирази насправді пов'язані з древніми і давно забутими звичаями, повір'ями і обрядами.

Корова і коровай

У далекій давнині слово для людей було не просто позначенням предметів і понять - воно було символом. Люди були впевнені, що слово має магічну силу, що їм можна і зло запобігти, і удачу закликати. Хочете дізнатися, чому, наприклад, м'ясо корови ми не називаємо словом Коровіна? І звідки взагалі взялося слово яловичина? І що спільного у слова яловичина зі словом коровай?

У мові древніх індоєвропейців для позначення будь-якого худоби було одне слово - говяд. А слово корова мало сенс "рогата говяд". І корів в ті давні часи вирощували люди зовсім не для отримання м'яса і молока, а для жертвоприношень своїм богам. І тільки коли люди стали вживати в їжу коров'яче молоко, вони замінили в ритуалах жертвоприношень реальне тварина на випечений з тіста рогату фігуру - коровай. Вважалося, що така жертва повинна принести щастя і благополуччя, тому примовляли так:

Як на наші іменини
Спекли ми коровай!
Ось такий висоти!
Ось такий висоти!
Коровай, коровай,
Кого хочеш вибирай!

Тепер важко і повірити, що слова корова і коровай взагалі якось пов'язані один з одним. А насправді так від слова корова утворилося слово коровай.

Рукавиці, рукавички, рукавиці

Припускають, що з усіх перерахованих слів найдавнішим є рукавиці. На старовину цього слова вказує його поширення у всіх або майже у всіх слов'янських мовах - в польському, словацькою, чеською, болгарською та сербохорватської.

Слово рукавиця складено з 2 коренів: перший корінь визначити легко - це рука, другий - відомий у нас в дієслові вити. Виходить, рукавиця - значить "обвиває руку". Цікаво, що в багатьох слов'янських мовах існує слово ногавиці - назва для спеціального одягу на ногу, тобто "що обвиває ногу". У словацькій мові ногавиці - це "штани, штани", поляки і чехи називають ногавиці "штанини", в словенській мові ногавиці - це "панчохи або шкарпетки". І в пам'ятках давньоруської писемності часто зустрічаються обидва слова - ногавиці і рукавиці.

А ось зі словом рукавички історія інша. Спочатку в мові використовувалося словосполучення перстяние або перста-ті рукавиці (таку назву можна знайти в Смоленській грамоті 1229 року). Згодом словосполучення замінилося одним словом рукавички, але всюди добре проглядається старий корінь перст, тобто "палець". Рукавички - це рукавиці з перстами (з пальцями).

А ось з приводу походження слова рукавиці існує навіть не одна версія. Наприклад, М. Фасмер вважав, що слово рукавиці і відоме в російських говорах слово Варегем утворилися з поєднання варязькі рукавиці. Інша версія (закріплена в Етимологічний словник російської мови під редакцією Н. Шанського) розповідає про те, що слова Варегем і рукавиці виробляються від давньоруських дієслів варити і вароваті, які вживалися в значенні "охороняти, захищати". Але існує також і ще більш просте пояснення походження цих слів. Якщо звернутися до широкого кола назв рукавиць, відомих в обласних російських говорах, то серед цих назв, виявляється, є багато слів, пов'язаних з процесами обробки вовни і виготовлення рукавиць. Ось ці назви: в'язанки, плетінки, Валега (Вален рукавиці), катанки (катані рукавиці). Сюди ж відносяться і Варегем, рукавиці, утворені за назвою процесу - варити (тобто кип'ятити). Справа в тому, що готові в'язані вироби з вовни заварювали в окропі, щоб вони стали більш міцними і теплими. Виходить, що рукавиці - це "варені рукавиці". У словнику Даля приведена така приказка: "Нужда рукавицю з варьгой зріднила". Що вона означає? Виявляється, в російській мові були широко поширені колись спеціальні назви для верхніх рукавиць і для нижніх. Звичайно, найчастіше такі назви зустрічаються на Півночі, на Уралі і в Сибіру - там, де нерідко носять 2 пари рукавиць відразу. Існують такі місцеві назви: вёрх-ниці, верхонькі, спідушку. А в деяких місцевостях рукавицями називають верхні шкіряні або суконні рукавиці, а варьгамі, рукавицями - нижні, в'язані. Звідси, мабуть, і вираз, записане Далем.

http://desert-man.org.ua/post402432533/