Цю грубувату крилату фразу можна отримати у відповідь в разі, якщо той, до кого ви звернулися зі словом «Товаришу!», Товаришем своїм вас не вважає. Насправді, тамбовського вовка як виду не було. Тамбовський вовк по суті своїй є типовим представником хижих ссавців, хіба що побільше розмірами. Так чому ж саме сірий житель тамбовських лісів отримав в нашому побуті негативну характеристику? Звернемося до історії, яка пропонує на вибір як мінімум чотири варіанти походження приказки про вовче товариство.
Перший йде корінням в середину XVII століття, за часів виникнення фортеці Тамбов, заснованої для захисту кордонів Московської держави від кочівників. В далеку фортецю, подалі від столиці засилали злочинців, які за лихий характер іменувалися «вовками». У краях, що славляться лютими вовками-тваринами, така асоціація не могла не прижитися.
Другий варіант, менш кровожерливий, виходить з часів Петра Першого, і згідно з ним, «тамбовськими вовками» англійські купці прозвали тамбовських торговців чудовими вовчими шкурами, які користувалися особливим успіхом у королівської кінноти, які використовували красивий і густий вовчий хутро для утеплення своїх гвардійських плащів. Оскільки словниковий запас у іноземних гостей був невеликий, виходячи на торг, вони просто кричали «тамбовський вовк».
Згідно з іншою версією, в дореволюційній Росії «тамбовськими вовками» жителі сусідніх областей називали селян Тамбовської губернії, які, по завершенні польових робіт, приходили на заробітки в сусідні міста і бралися за безцінь за будь-яку роботу. Зрозуміло, що такі «вовки», що збивають розцінки, товаришами бути вже не могли, бурчали: «Знову тамбовські вовки по дворах нишпорять, ціну збивають».
Останнє припущення про виникнення цієї приказки пов'язано з двадцятим роками минулого століття. За часів громадянської міжусобиці в тамбовських лісах ховалися селянські повстанські загони Антонова, за якими полювали червоногвардійці. За особливий почерк ведення партизанської війни, подібний з діями вовчої зграї, антонівці у місцевої влади отримали прізвисько «Тамбовські вовки».
А в 1956 році вийшов фільм «Справа Румянцева», в якому герой фільму, шофер (артист Олексій Баталов), звертається до співробітника правоохоронних органів: «Товаришу капітане ...», і отримує відповідь: «Тамбовський вовк тобі товариш!». З тих пір фраза міцно увійшла в сучасну російську мову.
Раніше в цьому сенсі вживалося інше вираз - «брянський вовк». Ж. Россі в своєму «Довіднику по ГУЛАГу (1987) пише:« Вільнонайманий, якого зек наважився б називати товаришем », зазвичай відповідає:« Вовк в Брянському лісі тобі товариш, а не я! ». Так само в «Пісні про Сталіна» (1959) Юза Алешковского: «І мені товариш - сірий брянський вовк»
Як би там не було, цей мовний зворот не забутий і до сих пір. Сам же легендарний тамбовський вовк в наші дні став одним із найпопулярніших торговим брендом рідного краю: так називаються горілка, пиво, солодощі та сигарети, що випускаються на Тамбовщині.
Кому цікаво читати про історію усіляких виразів, пропоную велику добірку Звідки пішов вислів ... і Звідки пішов вислів ... (частина друга) , а також Звідки пішов вислів ... (частина третя) Оригінал статті знаходиться на сайті ІнфоГлаз.рф Посилання на статтю, з якої зроблена ця копія - http://infoglaz.ru/?p=29889
Так чому ж саме сірий житель тамбовських лісів отримав в нашому побуті негативну характеристику?Ru/?
